Румунія, Югославія та Болгарія після Першої світової війни презентация

монархією.

король Фердінанд,

ніж 80 % населення було сільське господарство, у промисловому виробництві переважали легка і харчова галузі.

грудні того ж року німецькі війська зайняли столицю Бухарест.

Румунія вступила у війну в серпні 1916 р.

у війну на боці австро-німецького блоку, Болгарія 1918 р. повністю вичерпала свої людські та економічні ресурси. Тривала війна вимагала мобілізації майже всього працездатного чоловічого населення

країна вимушена була купувати борошно та інші види продовольства за кордоном.

70 % підприємств, не пов’язаних з військовими постачаннями, припинили зовсім або скоротили до мінімуму свою діяльність.

Даскалов.

на чолі з одним із лідерів «Народної змови» Александром Цанковим. Провідні посади в ньому обіймали військові. У їхніх руках були армія, поліція, міс- цева адміністрація, а політичні партії відігравали другорядну роль. Новий режим мав військово-фашистський характер. Це була відверта диктатура реакційних сил суспільства

прямою відповіддю лівих сил на встановлення військово-фашистської диктатури.

фашистської диктатури. ЦК БКП ухвалив розпочати повстання в ніч проти 23 вересня з метою встановлення влади робітничо-селянського уряду.

Нейїського договору була відрізана від Егейського моря і втратила значну частину своєї території.

об’єднання кількох південнослов’ янських земель. Серед них були як незалежні держави — Сербія, Чорногорія, так і землі, що входили до складу Австро-Угорщини, — Хорватія, Боснія та Герцеговина, Словенія та ін.

1918 р., скориставшись з окупації України австро-німецькими військами після підписання Брестського миру, Румунія відмовилася від виконання щойно підписаної угоди й анексувала Бессарабію.

Румунський уряд уклав угоду з радянським урядом (березень 1918 р.), за умовами якої румунська влада мала залишити протягом двох місяців територію Бессарабії та не вживати жодних дій проти радянської Росії.

і живопи- су в 10-20-х рр. ХХ ст.».