Презентация на тему Розробка уроку з історії України (10 клас). Колективізації І розселянювання України. Перехід до суцільної колективізації

Презентация на тему Презентация на тему Розробка уроку з історії України (10 клас). Колективізації І розселянювання України. Перехід до суцільної колективізації, предмет презентации: История. Этот материал содержит 35 слайдов. Красочные слайды и илюстрации помогут Вам заинтересовать свою аудиторию. Для просмотра воспользуйтесь проигрывателем, если материал оказался полезным для Вас - поделитесь им с друзьями с помощью социальных кнопок и добавьте наш сайт презентаций ThePresentation.ru в закладки!

Слайды и текст этой презентации

Слайд 1
Текст слайда:




Розробка уроку з історії України (10 клас)
Колективізації І розселянювання України



Слайд 2
Текст слайда:

Тема уроку: Перехід до суцільної колективізації

Мета уроку:
Навчальна: визначити сутність політики колективізації; з’ясувати причини, принципи її здійснення, ознайомити із заходами і визначити наслідки колективізації; пояснити історичні терміни.
Розвивальна: розвивати вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, аналізувати різні історичні джерела, аргументовано висловлювати власну позицію.
Виховна: виховувати інтерес до історії, гуманізм, повагу до історичної спадщини.
Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

План уроку:
1. Хлібозаготівельні кризи 1927-1929 рр.
2. Перехід до суцільної колективізації. Розкуркулення.
3. Доля приватних сільських господарів та їх господарств. Зрушення у житті і побуті селян.


Слайд 3
Текст слайда:

Після уроку учні зможуть:
◊ встановлювати хронологічну послідовність головних подій;
◊ правильно застосовувати та пояснювати на прикладах термін колективізація, формулювати сутнісні ознаки колективізації.
На основі критичного аналізу та інтерпретації альтернативних джерел інформації:
◊ описувати події та явища, аналізувати, узагальнювати факти щодо причин, сутності та наслідків суцільної колективізації в Україні;
◊ обґрунтовувати власну позицію з цього питання, викладати її у формі усної відповіді;
◊обґрунтовувати зв’язок між наслідками суцільної колективізації та зрушеннями у свідомості та психології населення, змінами у повсякденному житті;
◊ характеризувати, порівнювати, узагальнювати та критично оцінювати пропагандистський ідеал та насаджувані ціннісні орієнтації.


Слайд 4
Текст слайда:

Хід уроку: І. Актуалізація опорних знань учнів. ◊(Фронтальна робота) Оголошення теми, мети уроку. Визначення учнями очікуваних результатів

1928 – 1939 рр. – період, який в історії України отримав назву “радянська модернізація”
● Поясніть, що означає термін “модернізація”.
● Визначте основні напрямки радянської модернізації.

Радянська
модернізація

● Яке значення модернізація мала в закріпленні радянської влади в Україні?


Слайд 5
Текст слайда:

● Що об’єднує плакати?

◊ Робота з візуальними джерелами.
Плакат – вид історичного джерела. Існує декілька видів плакатів: рекламні, агітаційні, політичні. Головна особливість плакату як жанру є його спрямованість не тільки на те, щоб передати якусь інформацію, а й спонукати до певної дії.
Як працювати з плакатом.
Працюючи з плакатом, необхідно:
□ назвати і датувати подію, якій присвячений плакат;
□ визначити, на чиє політичне замовлення та для якої аудиторії він створений;
□ проаналізувати зображені персонажі, символіку плакату, використані кольори;
□ сформулювати послання, яке несе плакат.


• Як ви розумієте термін «індустріалізація»? • Назвіть джерела фінансування радянської індустріалізації.


Слайд 6
Текст слайда:

Висновки: Село – основне джерело фінансування індустріалізації. Більшовики завжди доводили: без ліквідації приватної власності на землю і перетворення дрібних одноосібних селянських господарств на колективні побудова соціалізму неможлива.


Слайд 7
Текст слайда:

ІІ.Вивчення нового матеріалу. 1. Хлібозаготівельні кризи 1927-1929 рр. Пояснення вчителя. ◊ Індивідуальна робота учнів з наочністю та історичними документами. Еврестична бесіда.

У 1927 – 1929 рр. селяни відмовлялися добровільно продавати хліб державі через надто низькі заготівельні ціни. Ціни на промислові товари були надто високими, тому утворилися так звані «ножиці цін».



◊ Працюючи з плакатом та документом 1, дайте відповіді на запитання:
• Чому питання про хліб набуло такої гостроти наприкінці 1920 -х років? • Які проблеми для країни створювали хлібозаготівельні кризи?
• Як би ви вирішили ці проблеми?


Слайд 8
Текст слайда:

1. Офіційний документ

◊ Як аналізувати історичний документ?

• Хто автор документа? Що вам відомо про автора?
• Що являє собою документ за змістом і формою (опис історичної події сучасником, оцінка події істориком, законодавчий акт тощо).
• Коли було створено документ? Яке значення має час створення?
• Чому створено документ? Які причини подій, вказаних у ньому?
• Які факти наведені в документі? Які висновки з них можна зробити?
• Як цей документ допомагає дізнатися більше про події, які відбувалися?

Зі звернення ЦК ВКП(б) "До всіх організацій ВКП(б)" від 13 лютого 1928р.
На січень 1928 р. ми мали найсерйознішу кризу в хлібозаготівлях. Що означає криза в хлібозаготівлях, у чому її сенс, які вірогідні результати?Це означає, перш за все, кризу постачання робітничих районів... Це означає, по-друге, кризу постачання Червоної Армії... Це означає, по-третє, кризу постачання лляних та бавовняних районів. Це означає, по-четверте, відсутність хлібних резервів у руках держави як для потреб усередині країни (на випадок неврожаю), так і для потреб експорту, необхідного для ввезення устаткування і сільськогосподарських машин.

Сталин И. В. Сочинения. -Т. 11. - С. 10-11.


Слайд 9
Текст слайда:

Висновки:
Хлібна криза 1927—1928 рр. і брак валюти, що надходила від продажу хліба за кордон, могли зірвати форсовані темпи індустріалізації.


Слайд 10
Текст слайда:

2. Перехід до суцільної колективізації ◊ Робота учнів в парах з текстом, історичними документами, таблицями, візуальними джерелами.

◊ Робота з історичним терміном
Колективізація - перебудова сільського господарства в СРСР внаслідок повсюдного створення колективних господарств (колгоспів) наприкінці 20-х – на початку 30-х – років, яка супроводжувалася ліквідацією одноосібних господарств.



Постановка проблемного завдання.
Сталін називав колективізацію “революцією зверху”.
“…Сталінська “революція згори” спричинилася до приголомшуючих змін в умовах життя українців …
О . Субтельний “Україна : історія”
Чи можна цю «революцію» назвати війною режиму проти селянства?

Керівництву держави був потрібен механізм безперервного постачання хліба.
Таким механізмом стали колективні господарства. В грудні 1927 р. на ХV з`їзд ВКП (б) було взято курс на проведення колективізації.


Слайд 11
Текст слайда:

Підготовка до колективізаці тривала у 1928-1929 рр. й передбачала: □ згортання НЕПу; □ введення надзвичайних заходів: обшуків, величезних штрафів; □ розпродаж майна неплатників податків і боржників, які не здавали встановленої їм норми зерна; □ депортації найнепокірніших селян у віддалені регіони країни; □ заборону приватної торгівлі; □ відмову від принципів кооперації.

• Як визначають причини, завдання колективізації сучасні дослідники?
• Чому сталінське керівництво надавало перевагу саме колективізації?
● Якими методами вона здійснювалась?


◊ Робота з текстом з позначками

Прочитайте документи 2 – 4, ознайомтесь з таблицею 5 та класифікуйте отриману інформацію за допомогою позначок :
“ v ” – знайома інформація;
“ + ” – нов а для вас інформація;
“ - ” – інформація, яка протиставляється вашим попереднім уявленням;
“ ? ” – інформація, що здивувала вас і викликала інтерес.
Представте результати роботи


Слайд 12
Текст слайда:

2. Думка дослідника
Існує думка, що такі надзвичайні заходи були зумовлені безвихідною ситуацією із забезпеченістю країни збіжжям, необхідністю прогодувати місто, робочий клас. Але це не так.
Для внутрішнього ринку в ті часи хліба не вистачало. Йшлося про демпінговий експорт з метою здобути валюту на прискорену індустріалізацію.
Дзюба І. Пастка…- С. 51

3. Думка дослідника
Керівництво мало надію, що за індустріалізацію заплатять селяни; колективізація сільського господарства, яка проводилась у роки першої п’ятирічки і була покликана досягнути такого результату, примушуючи селян змиритися з низькими державними цінами на їх продукцію…
Фицпатрик Ш. Повседневный сталинизм…- С.11

4. Погляд дослідника
Про масштабність планів більшовицького керівництва красномовно свідчить той факт, що 1931 рад. закупки становили 30% світового експорту машин і обладнання, 1932 - майже 50%... Сталін і його оточення були переконані в тому, що потреби індустріалізації простіше і гарантованіше можна задовольнити, спираючись не на 25 - 30 млн. індивідуальних сел. госп., а на 200-300 тис. колгоспів. На цьому ґрунті визріла думка про кардинальну зміну вектора залежності: не держава мусила залежати від значної кількості неконтрольованих сил індивідуальних сел. господарств, а сконцентровані у великі спільні господарства селяни мусили перебувати у залежності від держ. структур. Довідник з історії України. - С.270, 327.


Слайд 13
Текст слайда:

5. Порівняльна таблиця


Слайд 14
Текст слайда:

Висновки:

Причини колективізації
Економічні:
□ нестача зерна у державі в умовах форсованих темпів індустріалізації
Політичні:
□ в умовах утвердження тоталітарного режиму колгоспами було легше управляти, ніж мільйонами розрізнених селянських господарств;
□ необхідність ліквідації дрібнотоварного господарства на селі, яке породжувало капіталістичні відносини.

Завдання: □ Отримання коштів для проведення індустріалізації. □ Розв'язання хлібної проблеми. □ Збільшення товарності сільського господарства. □ Установлення контролю держави над сільськогосподарським виробництвом. □ Ліквідація заможного селянства - «ворога» радянської влади.
Метод:
насильницький з широким залученням державного репресивного аппарату: террору, беззаконня, репресій.


Сталінське керівництво надавало перевагу саме колективізації, тому що шляхом прямого адміністративного впливу на колгоспи селянські ресурси можна було вільно викачувати в бюджет і будувати на цій базі промисловість, утримувати велику армію, управлінський апарат.


Слайд 15
Текст слайда:

◊ Працюючи з таблицею 7, з`ясуйте: • Коли і як розпочалася суцільна колективізація? • Чому колективізацію називають “форсованою”? 7. Хід колективізації.


Слайд 16
Текст слайда:

Висновки:

Курс на суцільну колективізацію проголосив листопадовий (1929 р.) пленум ЦК ВКП(б).
1929 рік Й. Сталін назвав «роком великого перелому» — «рішучого наступу соціалізму на капіталістичні елементи міста й села».
● (Пригадайте, які події в світі відбулися в цей час.)

Україна колективізацію повинна була закінчити восени 1931р. – весною 1932 р. Але йшла з прискоренням темпів колективізації (до середини 1931 р. в Україні було колективізовано 38% селянських господарств, а до кінця 1932 р. – 70%).

Партійне керівництво республіки стверджувало, що Україна має все необхідне, щоб іти прискореними темпами попереду інших союзних республік у справі колективізації сільського господарства.


Слайд 17
Текст слайда:

Для забезпечення успішної колективізації з 1928 р. створювались державні сільськогосподарські підприємства, які зосереджували наявну сільськогосподарську техніку і кадри механізаторів (МТС – машинно – тракторні станції).

◊ Робота з візуальними джерелами.
• Порівняйте джерела за якомога більшою кількістю ознак.
• На кого вони були розраховані?
• Які враження викликають вони у вас?
• Чим викликана, на вашу думку, поява карикатури? Наскільки об`єктивну інформацію вона надає читачам журналу “Комар”?, що видавався в Західній Україні.

Карикатура із західноукраїнського часопису “Комар”. 1933 р.

Використання тракторів у сільському господарстві. Фото з радянської газети початку 1930 – х рр.


Слайд 18
Текст слайда:

У 30 – х роках на селі організовували соціалістичні змагання. Паша Ангеліна (Донеччина) стала ініціатором всесоюзного змагання тракторних бригад. Марія Демченко (Черкащина) взяла зобов`язення виростити по 500 ц цукрових буряків з гектара. В Україні почалося змагання п`ятисотенниць.

● З якою метою в період колективізації були створені ці плакати?


Слайд 19
Текст слайда:

3. Розкуркулення. Доля приватних сільських господарів та їх господарств.
◊ Читання в парах/ Узагальнення в парах.
● Прочитайте текст, сформулюйте запитання до нього. «Ми перейшли від політики обмеження …куркуля до політики ліквідації куркуля як класу».
Й. Сталін. Правда. – 29 грудня 1929 р.
Наступ на українське село здійснювали радянські, партійні органи, підтриманні робітниками великих промислових підприємств відомих в історії як «двадцятип'ятисячники». Не знаючи особливостей села, пройшовши короткотермінову підготовку, вони ставили перед собою мету «побудови соціалізму на селі» будь-якою ціною. Селян заганяли у колгоспи, використовуючи всі засоби адміністративного тиску. Усуспільнювали не тільки засоби виробництва, а й продуктивну худобу та птицю.
Колективізація викликала впертий опір селянства:
□ не бажаючи передавати худобу до колгоспів, селяни почали її масовий забій (поголів’я скоротилися у два рази, таке скорочення не вдалося подолати протягом 30 років), псування реманенту тощо; □ вступаючи до колгоспів, селяни всіляко намагалися ухилитися від роботи;
□ збройний опір (на Україні ≈ 40 тис. повстанців).
30 січня 1930 р. Політбюро ЦК ВКП(б) прийняло постанову «Про заходи з ліквідації куркульських господарств у районах суцільної колективізації»



Слайд 20
Текст слайда:

◊ Робота учнів з візуальними джерелами, документом 8, таблицями 9, 10. Еврестична бесіда. • Що об`єднує ці плакати та офіційний документ 8? • Як ви розумієте терміни: куркулі, підкуркульники, розкуркулення?. • Чому було висунуто гасло «ліквідувати куркуля як клас»?

8. Офіційний документ
Гасла до XIV річниці Жовтня:
Боротьба за хліб - боротьба за соціалізм! Міцніше вдар по куркулю, по рвачах, по дезорганізаторах хлібозаготівлі! Ні одного центнера приватнику! За виконання плану хлібозагтівлі!
Правда. - 24 отктября 1931г.


Слайд 21
Текст слайда:

◊ Робота з історичними термінами.

Куркулі - заможні селян, основою добробуту яких була праця всіх членів родини, ощадливість, хазяйновитість.

Підкуркульники – незаможні селяни, які не хотіли вступати в колгоспи.

Розкуркулення – політика знищення селян - власників адміністративним примусом для вступу до колгоспів або засобами оподаткування, а також депортацією репресованих селян на відбудови.

Мета розкуркулення:
Передати колгоспам найприбутковіші селянські господарства із землею та реманентом.
Вилучити значні запаси сільськогосподарської продукції.


Слайд 22
Текст слайда:

● З яких територій СРСР висилалась найбільша кількість родин? ● З чим це, на вашу думку, було пов`язане? 9. Кампанія щодо виселення куркулів і їхніх родин.


Слайд 23
Текст слайда:

● На які категорії поділяли куркулів? ● Які форми репресій застосовували проти них? 10. Боротьба з заможними селянами


Слайд 24
Текст слайда:

• Як ви розумієте підписи під фото? • Які наслідки першої хвилі розкуркулення?

У січні – березні 1930 р. в Україні пройшла перша хвиля розкуркулення, яка зачепила 517 (2,5%) селянських господарств й охопила 76% районів України.
Розправа з куркульством відбувалася "згідно закону", долю куркулів визначали батрацько-бідняцькі збори.
До березня 1930 р. близко 3,2 млн. селянських господарств України вступили до колгоспів.

«Хто проти колгоспів, той і проти Радянської влади. Ставлю на голосування. Хто проти колгоспу?»

Висилення куркулів


Слайд 25
Текст слайда:

◊ Робота учнів в малих групах з текстом, документами 11,12, 13, 14, карикатурою. • Проаналізуйте подану в тексті інформацію. ● У чому суть “перегинів” у колективізації? ● Які наслідки вони мали?

2 березня 1930 р. газета «Правда» надрукувала статтю Й. Сталіна «Запаморочення від успіхів», в якій він, переклавши всю вину на місцевих керівників, засудив «перегини» у колгоспному будівництві.
14 березня ЦК ВКП(б) прийняв постанову “Про боротьбу з виправленнями партлінії в колгоспному русі”, яке вимагало від місцевих парторганізацій усунути допущені помилки. Було наголошено на обов'язковості принципу добровільності при утворенні колгоспів.
Згідно з новою редакцією Примірного Статуту сільгоспартілей, надрукованою в березні у газеті "Правда", колгоспникам надавали право мати корову, дрібну продуктивну худобу і присадибну ділянку.
Березневі директивні документи внесли заспокоєння в селянські маси. Почався істотний відплив з колгоспів. З 10 березня по 20 червня 1930 р., тобто протягом 100 днів, із колгоспів вийшло 1593,8 тис. сільських господарств. Дозволом на вихід скористалася майже половина колгоспників. Восени 1930 р. в колгоспах залишилося майже 1/3 селян України.


Слайд 26
Текст слайда:

◊ Робота з історичними документами • Які суперечності в офіційних документах 11, 12 ви бачите? (Зверніть увагу на дату іх появи) ● Про що це свідчить?









11. Погляд політика
Неможна насаджувати колгоспи силою, це було б безглуздо і реакційно.

Сталін Й.
Запаморочення від успіху.
Березень, 1930 р.

12. Офіційний документ
З постанови грудневого (1930р.) пленуму ЦК КП (б)У
… Наступної весни подвоїти сучасний рівень колективізації та протягом 1931р. в основному закінчити суцільну колективізацію вирішальних сільськогосподарських районів України (степ). Нещадний наступ на глитая по всьому фронту (хлібозаготівлі, фінансові заходи тощо), ліквідація куркуля в районах суцільної колективізації… і повинні стати складовою частиною боротьби… за здійснення суцільної колективізації.
Комуністична партія України в резолюціях та рішеннях… - Т.1. -С.709,716


Слайд 27
Текст слайда:

● Коли і чому розпочалася друга хвиля розкуркулення? ● Проаналізуйте документ 13. ● Спробуйте з`ясувати, чим відрізняється друга хвиля розкуркулення від першої?

Восени 1930 р. розпочався новий етап колективізації та друга хвиля розкуркулення. Тих, кого розкуркулювали, висилали за межі республіки. В Україні було розкуркулено понад один мільйон селян. Політика розкуркулення стала засобом політичного тиску на селянство.
Усього за роки суцільної колективізації розкуркулено близько 200 тис. селянських господарств. Разом із членами сімей це становило приблизно 1,2 – 1,4 млн. душ. Понад половину з них – близько 800 тис. осіб – виселили на північ і до Сибіру.
В 1933 р. при МТС створювалися політвідділи, наділені надзвичайними повноваженнями на селі. Політвідділи використовували для репресій проти селян.

13. Офіційний документ.
Про роботу на селі.
Промова тов. Сталіна на об’єднаному
Пленумі ЦК і ЦКК ВКП(б), 11 січня 1933р.
…Шукають класового ворога поза колгоспами, шукають у вигляді людей зі звірячою фізіономією, з величезними зубами, з обрізом у руках. Шукають куркуля, якого ми знаємо з плакатів. Проте таких куркулів давно вже немє на поверхні. Нинішні куркулі і підкуркульники, нинішні антирадянські елементи на селі – це здебільшого люди «тихі», «солоденькі», майже «святі». Їх не потрібно шукати далеко від колгоспу, вони сидять у самому колгоспі і займають там посади комірників, завгоспів, рахівників, секретарів і т. ін. Вони ніколи не скажуть «геть колгоспи». Вони «за» колгоспи. Але вони ведуть у колгоспах таку саботажницьку і шкідницьку роботу, що колгоспам від них не буде добре…
Правда. – 17 января 1933 г.

.


Слайд 28
Текст слайда:

◊ Робота з карикатурою. ● Як карикатура пов`язана з документом 13? ● Визначте головну ідею карикатури.

Карикатура – візуальне джерело. За допомогою гумору та іронії вона дозволяє автору висловлювати свої ідеї, поширювати які нерозумно чи небезпечно з політичної точки зору. Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої населення у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Карикатурист передбачає повну поінформованість про події, яких стосується карикатура, він є необ`єктивним і не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд.


Інтерпретація та аналіз
□ Якій події чи якому явищу вона присвячена? Визначте символи, використані автором.
□ Яке ставлення до персонажів, позитивне чи негативне, відображає карикатура?
□ Яку оцінку, інтерпретацію персонажів, подій, явищ подає малюнок? Чи згодні ви з нею?
□ Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
□ Що вам відомо з інших джерел про події, по`вязані зі змістом карикатури?


Слайд 29
Текст слайда:

3. Доля приватних сільських господарів та їх господарств. Зрушення у житті і побуті селян. ● Яку відповідь на запитання “Хто кого” дає джерело 14? ● Як вона співввідноситься з матеріалом ”Доля приватних сільських господарів та їхніх господарств”?

14. Газетне повідомлення
Колективізація перемагає
У 1931 році Радянський Союз утричі перевищив намічений п’ятирічним планом на останній рік відсоток колективізації. Ще два роки тому в 1929 році ми мали всього тільки 7,5 відсотка господарств, які вступили до колгоспів; через рік їх було вже 21,7 %, а тепер 62%.
Питання «хто кого» в сільському господарстві вирішилось на користь соціалізму. 1932 рік, останній рік п’ятирічки, буде роком завершення в основному колективізації в СРСР.

Комсомольская правда. - 1 января 1932г.

Доля приватних сільських господарів та їхніх господарств
Щоб здійснити суцільну колективізацію, держава наклала величезні податки на всіх, хто ще виявляв бажання господарювати одноосібно. Під таким тиском селяни були змушені вступати до колгоспів.
Унаслідок проведення суцільної колективізації на 1937 р. більшість селянських дворів перебували у колгоспах.
На той час ще залишалося 154тис. одноосібних дворів, що становило менше ніж 4% загальної кількості селянських дворів. Згодом одноосібні господарства зникли повністю.


Слайд 30
Текст слайда:

◊ Робота з відеоматеріалами. Робота в малих групах. ● Переглянувши відеоматеріали ( додаток 1) та проаналізувавши документи 15, 16, визначте підсумки та наслідки примусової колективізації.

15. Мовою цифр
Щоб трохи поліпшити становище, у 1933р. селянам було дозволено мати невеликі ділянки (не більше півгектара).
У 1938 рю на присадибних ділянках, котрі займали тільки 3,9% усіх посівних площ, вироблялося 45% усієї с/г продукції... вони покривали селянським господарствам більше половини із зернових потреб, майже цілком забезпечували їх продуктами тваринництва й овочами, давали від 70 до 85% грошового доходу за рахунок продажу деяких "надлишків" на колгоспному ринку. Ці невеликі присадибні господарства давали понад 70% м'яса і близько 45% вовни, виробленої в країні.
Верт Н. История Советского государства.
1900 - 1991. - М.: Весь мир, 2001. -
С. 256 - 257.

16. Зі свідчень очевидців
- Чим платили в колгоспі?
Двадцять копійок на трудодень, а в тридцяті ніяк не платили. Норму як виробиш, то півтора трудодня запишуть - за паличку, що ти був на роботі. Як кончиться год, то сто грам хліба і 20 копійок. Цілий день працюй, і ще коли це буде 20 копійок.
Що платили вам?
- Платили? Ми тоді задаром робили - паличку писали. Кажуть: "Сидить баба на рядні та щитає трудодні, нащитала десять день, коли вийшов трудодень". Ото ми так заробляли.
- Платили щось у колгоспі?
А, дурнодні, ще й ті не дуже писали - економили.
Крали в колгоспі?
…Не крали, а брали. Красти - це до когось полізти, а в колгоспі - це не кража. Він же робе, то він узяв.
Нолл В. Трансформація громадянського
суспільства. – К., 1999. – С. 196


Слайд 31
Текст слайда:

Висновки: Головні завдання колективізації були досягнуті: □ Отримані необхідні для індустріалізації кошти, ринок збуту та дешевої робочої сили. □ Відбулася соціальна революція на селі: «розселянювання» та створення колгоспного селянства ( на початок 1937 р. колгоспи в Україні об’єднали 96,1% селянських господарств та 99,7% посівних площ).

● Заповніть таблицю “Наслідки колективізації”

● Доповніть таблицю, ознайомившись з додатковою інформацією.
● Чи згодні ви з тим, що колгоспна система була державною формою закріпачення селянства.


Слайд 32
Текст слайда:

Наслідки колективізації сільського господарства

Колективізація фактично повернула село до воєнно-комуністичних методів організації виробництва та суспільного життя.
На селі утвердилася командна економіка за повного підпорядкування колгоспів державній владі.
Порушено баланс у розвитку промисловості й сільського господарства.
Між містом і селом знову склався нееквівалентний обмін.
Наростання кризових явищ у сільському господарстві: зниження продуктивності праці, падіння валових зборів зерна ( у 1931 р. валові збори зерна становили 98% від рівня 1929 р., у 1932 – відповідно лише 78,6% ).
Знищено товарність сільського господарства.
Відбувалося постійне відставання сільськогосподарського виробництва, фактично повна руйнація сільського господарства України.
Гроші вратили купівельну спроможність, ринок перестав існувати.
Селянина позбавили можливості розпоряджатися результатами своєї праці.
Знищено господаря на селі.
Голод 1932-1933 рр. та багатомільйонні втрати населення.



Слайд 33
Текст слайда:

Зміни у житті, побуті й психології селян

Розкуркулення підірвало економічну базу селян, знищило рентабельні господарства.
Зникла зацікавленість селян у результатах своєї праці, аджде весь урожай вилучали на користь держави, що призвело до низького рівня продуктивності праці.
Селянство втрачало вироблені століттями риси: хазяйновитість, ініціативність, працелюбність.
У життя увійшли зрівнялівка, безгосподарність, відсутність економічних стимулів розвитку, повна незацікавленість селян в ефективній, продуктивній роботі.
Українські хлібороби фактично були розселянені: частина із них, насамперед молодь, йшла до міст, у промисловість. Чимало вихідців із села, котрі ставали студентами або призивалися до Червоної армії, не поверталися додому.
Відбувалося зубожіння селянства. Недопустимо обмежувлося споживання на селі: за 1936-1939 рр. до торговельної мережі села надходило товарів в 4,5 разу менше, ніж у міста (з розрахунку на душу населення).
Колгоспникам з 31 грудня 1932 р. не видавали паспортів.



Слайд 34
Текст слайда:

ІІІ. Рефлексія. Підведення підсумків уроку.

Колгоспи стали новою формою «закріпачення селян», бо встановили:
економічну залежність селян від держави — обов’язкові поставки продовольства державі позбавляли селян засобів до самостійного існування (трудодень — «палка»; колгоспи — «колонія пролетарської індустрії»);
політичну залежність — відсутність (з 31 грудня 1932 р.) паспортів у селян.


Розгляд проблемного завдання.
◊ Продовжіть речення.
Колективізацію називають війною режиму проти селянства, тому що…

Домашнє завдання: опрацюйте параграф, підготуйте відповіді на запитання до параграфу.
* Проведіть дослідження (опитування чи інтерв`ю) та з`ясуйте, чи торкнулися процеси колективізації вашої родини. Яким чином? Запишіть результати свого дослідження.


Слайд 35
Текст слайда:

Використані матеріали при підготовці до уроку:

1.Ю. Комаров, В.Мисан, А. Осмоловський, С. Білоножко, О.Зайцев
“Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900 – 1939 роках.”
Навчальний посібник з історії України та всесвітньої історії. – Київ. “Генеза”. 2004
2. Відеоматеріали. Науково – пізнавальна програма “Невідома Україна. Нариси нашої історії”. Фільм 98 “Великий злам”. – Національна кінематика України. Студія Київнаукфільм. 1993


Обратная связь

Если не удалось найти и скачать презентацию, Вы можете заказать его на нашем сайте. Мы постараемся найти нужный Вам материал и отправим по электронной почте. Не стесняйтесь обращаться к нам, если у вас возникли вопросы или пожелания:

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Что такое ThePresentation.ru?

Это сайт презентаций, докладов, проектов, шаблонов в формате PowerPoint. Мы помогаем школьникам, студентам, учителям, преподавателям хранить и обмениваться учебными материалами с другими пользователями.


Для правообладателей

Яндекс.Метрика