- Главная
- Разное
- Дизайн
- Бизнес и предпринимательство
- Аналитика
- Образование
- Развлечения
- Красота и здоровье
- Финансы
- Государство
- Путешествия
- Спорт
- Недвижимость
- Армия
- Графика
- Культурология
- Еда и кулинария
- Лингвистика
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Маркетинг
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Реформа патріарха Нікона. Церковний розкол презентация
Содержание
- 1. Реформа патріарха Нікона. Церковний розкол
- 2. За Смутних часів авторитет церкви значно підупав.
- 3. У 1652 р. новим патріархом було обрано
- 4. Необхідність цієї реформи була викликана тим, що,
- 5. Для створення такої імперії необхідна була релігійна
- 6. Никон дійшов висновку, що Московській церкві слід повчитись у більш освічених київських і грецьких ченців.
- 7. За наказом патріарха розпочали виправлення богослужебних книг
- 8. З'ясувавши розходження московського обряду з грецьким, Никон рішуче став на захист останнього.
- 9. Чимало московських духовних осіб виступило проти нововведень.
- 10. За закликами протопопа Аввакума тисячі людей тікали
- 11. Тим часом у розпалі боротьби патріарх Никон
- 12. Погодитися з цим владолюбний Олексій Михайлович не міг. Розпочалася виснажлива боротьба царя з патріархом.
- 13. Вісім років знадобилось Олексію Михайловичу, аби позбавити Никона сану патріарха.
- 14. У 1666 р. за рішенням церковного
- 15. Головним захисником церковної реформи було проголошено царя,
- 16. У результаті боротьби, що розгорнулася між світською
За Смутних часів авторитет церкви значно підупав. Більшість духовенства розуміла необхідність реформи церковного життя, проте серед священиків не було єдності. Суперечки про віру та обряди стали передумовою церковного розколу.
Слайд 2За Смутних часів авторитет церкви значно підупав. Більшість духовенства розуміла необхідність
реформи церковного життя, проте серед священиків не було єдності. Суперечки про віру та обряди стали передумовою церковного розколу.
Слайд 3У 1652 р. новим патріархом було обрано особистого друга царя Никона.
Він розпочав реформування московської церкви.
Слайд 4Необхідність цієї реформи була викликана тим, що, приєднавши Україну, московський цар
у майбутньому розраховував об'єднати під своєю владою всі інші православні народи Східної Європи та Балкан.
Слайд 5Для створення такої імперії необхідна була релігійна єдність. Проте московські обряди
значно відрізнялися від поширених у греків, українців та в усьому православному світі.
Слайд 6Никон дійшов висновку, що Московській церкві слід повчитись у більш освічених
київських і грецьких ченців.
Слайд 7За наказом патріарха розпочали виправлення богослужебних книг за грецькими оригіналами, а
згодом внесли зміни і до обрядів.
Слайд 8З'ясувавши розходження московського обряду з грецьким, Никон рішуче став на захист
останнього.
Слайд 9Чимало московських духовних осіб виступило проти нововведень. Тих, хто підтримував старі
обряди, очолив протопоп Аввакум. Його прихильники утворили «старообрядський» напрям у православній церкві.
Слайд 10За закликами протопопа Аввакума тисячі людей тікали до лісів, утворювали там
старообрядські громади, щоб жити за старою вірою.
Слайд 11Тим часом у розпалі боротьби патріарх Никон почав претендувати на вищу
духовну владу, якій світська мала коритися, наказав називати себе «великим государем».
Слайд 12Погодитися з цим владолюбний Олексій Михайлович не міг. Розпочалася виснажлива боротьба
царя з патріархом.
Слайд 14 У 1666 р. за рішенням церковного собору, в якому взяли
участь і східні патріархи, Никона відправили простим ченцем до Ферапонтового монастиря.
Слайд 15Головним захисником церковної реформи було проголошено царя, а всіх супротивників реформи
піддано анафемі й віддано під суд.
Слайд 16У результаті боротьби, що розгорнулася між світською та духовною владою у
другій половині XVII ст. в Московській державі, царська влада зберегла й підтвердила свій абсолютистський характер.
