Радивилів - моє місто. Культурні пам’ятки населеного пункту презентация

Підготувала студентка групи ПП-11 Серединська Альбіна -Анна

Прапор

віленського воєводи Миколая Христофора Радзивілла. Містечко піднеслося в своєму розвитку і стало досить відомим завдяки тому, що з 1795 р. до Першої світової війни, тобто 120 років, перебувало при кордоні Російської імперії та Австрії (Австро-Угорщини). Воно лежить на межі Волині і Галичини.

культурних пам’яток , а саме: церкви, пам’ятники визначним постаттям і подіям та інше.

Посполитої , що й пояснює пізніше написання його назви (Радзивилів). 1795  — Правобережна Україна приєднана до Росії; Радивилів опиняється на кордоні з Австро-Угорщиною і входить до Кременецького повіту Волинського намісництва, згодом — до Волинської губернії. . 1863 — в місті відбувається одна з сутичок Польського повстання. 1870 — Радивилову присвоєно статус міста. 17 вересня 1939 — місто, відійшовши до УРСР внаслідок окупації військами СРСР Західної України, стає райцентром. 1940 — Радивилів перейменовано на Червоноармійськ. 1944 — у німецько - радянських боях за Червоноармійськ і район та при стримуванні німецьких контратак (а фронт зупинився біля міста майже на 4 місяці) з боку СРСР загинули понад 1600 вояків різних національностей. На міському меморіалі Слави поховані Герої Радянського Союзу  :Опанас Волковенко, Андрій Демьохін, Микола Маркелов та Павло Стрижак. Місто надовго окуповане радянськими військами. 3 березня 1993— Постановою Верховної Ради України № 3044-XII місто Червоноармійськ перейменовано на Радивилів, а Червоноармійський район — на Радивилівський район.

Після:

Радивилів виконано великий обсяг робіт із благоустрою центральної частини міста і майдану Незалежності. Вийшла книга краєзнавчих матеріалів "Радивилів у перегуках віків" Володимира Ящука.

чимало осіб.

його продовження.