Научное общество Украины, вторая половина 19 века презентация

формування, коли були створені його організаційні засади, визначилися пріоритетні напрями роботи у вивченні історії України. В цей час неухильно і поступово зростала кількість його членів (у 1873 р. — 6 почесних і 15 дійсних; у 1893 р.- відповідно 24 та 108), постійно долучалися до участі в його засіданнях студенти та представники громадськості. Доповіді, представлені на засіданнях ІТНЛ, торкалися найрізноманітніших аспектів давньої та середньовічної історії України й Росії, загальної історії, історіографії, бібліографії, археології, літературознавства тощо. Активну участь товариство взяло в підготовці та проведенні в Києві ІІІ Археологічного з'їзду (серпень 1874 р.).

- початок ХХ ст. - період бурхливого соціально-економічного і культурного розвитку Російської імперії. На цьому грунті розпочинають свою діяльність товариства,що своєю діяльністю сприяють розвитку різних галузей знань, а саме: математичні та фізико-математичні при університетах Києва, Одеси, Харкова. Ці товариства об'єднуючи прогресивних вчених і викладачів, формують наукові й педагогічної центри.  Безумовний інтерес з погляду історії педагогіки становить діяльність цих педагогічних і наукових товариств, яка стала науковою і практичною основою, змінивши систему навчання у напрямі демократизації, націоналізації, підвищення рівня освіти, культури. 

Риженко, І. Зайченко, наголошується, що найвідоміші праці членів товариств мали неабиякий вплив на розвиток методики викладання математики, фізики, педагогіки. Зокрема в цьому переконує діяльність Київського фізико-математичного товариства. Як відомо, це Товариство було створено у 1889 р. Серед його засновників називають імена відомих вчених-математиків і фізиків М. Авенаріус, Б. Букреєв, М. Вашенко-Захарченко, В. Єрмаков, І. Рахманінов, П. Ромер, Г. Суслов, М. Хандриков, М. Шиллер, Е. Шпачинський.  Заходи у Товаристві проводилися у вигляді семінарів, колоквіумів їх тематика стосувалася не лише фізики, а й методики математики. Зокрема були виголошені доповіді що стосувалися розвитку методики шкільної математики й фізики (1890-1918 рр.)

Київському Імператорському університеті св. Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка). У своїй діяльності товариство керувалося статутом, затвердженим міністром народної освіти 30 жовтня 1876 року.  У товаристві проводились дослідження проблем вітчизняного права, налагоджувались зв'язки між юристами, обговорювались наукові праці. Членами товариства були відомі вчені — юристи та практики. Члени Київського юридичного товариства обиралися більшістю голосів на загальних зборах. У товаристві також існував інститут почесних членів. Очолював товариство голова, який здійснював загальне керівництво діяльністю товариства. Першими головами Київського юридичного товариства були Демченко В. Г., Демченко Г. В., Кістяківський О. Ф., Мітюков К. А., Синайський В. І., Удінцев В. А. та інші відомі правознавці. 

юридичних знань серед населення та сприяння вдосконаленню вітчизняної юридичної освіти. Товариство щорічно видавало збірник «Труды Киевского юридического общества, состоящего при Императорском университете св. Владимира».  Перше засідання Київського юридичного товариства відбулося 4 січня 1877 року, на якому були присутні члени-організатори: Базінер Р. І., Демченко В. Г., Кістяківський О. Ф., Романович-Славатинський О. В., Мітюков К. А., Скорделі П. К., Розов М. А., Удінцев В. А.