Презентация на тему Культура в післявоєнні роки

Культура в післявоєнні роки

Освіта та наука

Завдяки народному ентузіазму та праці у 1950 р працювали 36 тис. шкіл різного типу
У 1953 р. запроваджена обов’язкова 7-річна освіта в селах і 10-річна в містах
У школах відновилось обов’язкове складання випускних екзаменів.
Кращих випускників почали нагороджувати медалями

До кінця 1940-х років відновили роботу Київський, Харківський і Одеський університети. Почав діяти Ужгородський університет та Інститут іноз.мов у Києві.

Головним науковим закладом була Академія наук УРСР, яку в 1946 р.очолив академік Палладін.

Укр.вчені активно працювали в галузі теоретичної та атомної фізики, металофізики, кібернетики, хімії, мікробіології.

Під керівництвом Митрофана Пасічника успішно розвивалось дослідження атомного ядра

Архип Люлька –винахідник першого в СРСР турбореактивного двигуна.

СУ-11

ІЛ-22

Улітку 1947 в повітрі піднялись перші радянські літаки, оснащені двигунами Люльки

Під керівництвом Сергія Лебєдєва в Інституті електроніки (1948-1950) було розроблено й виготовлено першу в Європі електронну цифрову обчислювальну машину

Директор Інституту фіз.хімії АН УРСР Олександр Бродський розробив теорію розділення ізотопів

Його «Хімія ізотопів» стала першою у світ. Науці підсумковою працею в цій галузі хімії

Науковий колектив математика Михайла Лаврентьєва створив новий напрям у теорії функцій, що посприяло розвитку газо- та гідродинаміки

Література і мистецтво

В повоєнні роки зростала кількість закладів культури :
Клубів
Бібліотек
Музеїв

У листопаді 1951 р відкритий перший укр. Телевізійний центр у Києві

Незважаючи на надмірну заідеологізованість, укр. Літературна проза поповнилась романами Олеся Гончара «Прапороносці», циклом романів Михайла Стельмаха «Хліб і сіль» та ін.

У 1950 р. на екрани вийшов фільм «Тарас Шевченко» укр.кінорежисера І.Савченка

Художні полотна О.Шовкуненка, М.Дерегуса, Т.Яблонської («Хліб», «Весна», «Над Дніпром»), відображали життя повоєнної України

ВИСНОВОК

відновлено діяльність зруйнованих клубів, бібліотек, музеїв, а також створено нові культурно-освітні заклади.
В Україні в 1950 р. працювало вже 34,9 тис. масових бібліотек, 28,7 тис. клубів, що набагато перевищувало кількість культурно-освітніх установ довоєнних років.
Творчий доробок самодіяльних літераторів та митців сприяв подальшому піднесенню художньої творчості українського народу.