Культура України кінця XVIII –першої половини XIX століття презентация

освіти . Реформовано систему освіти. Царизм гальмував розвиток освіти. В Україні діяло 3 ліцеї: Кременецький , Рішельєвський , Ніжинський. Харківський (1805 р.) та Київський (1834) університети надавали вищу світську освіту.

Тимофій Осиповський підготував ,,Курс математики”. Його учень, Михайло Остроградський ,очолював кафедру математики в паризькому коледжі Генріха IV, засновник Петербурзької наукової математичної школи ,член Академії наук Нью-Йорка ,Італії , Росії. Член-кореспондент Паризької академії наук .Учений –медик –Іван Орлай. Природничі науки –Остап Волощак.

скасували уніатство і навернули до православ'я .Галичина-уніати. Закарпаття –зазнавало тиску з боку угорських властей. Деякі переселились , а ті ,які залишилися чинили опір .Лідером українського руху на Закарпатті став Олександр Духнович – історик, поет ,педагог.(Будитель Закарпаття). Буковина –православ'я.

років XIX cт.-російсько-візантійський стиль, Самсонівська церква на полі Полтавської битви. Перший Київський театр –А .Меленський . Палацово-паркова архітектура. ,,Софіївка” в Умані та ,,Олександрія”в Білій Церкві.На зх.-укр. землях проект Шадлера –Львівський університет.

Гоголь , Є.Гребінка , І. Сошенко. Видатний художник Тарас Шевченко. У західній Україні- Лука Долинський-розписи та ікони для собору Святого Юри у Львові. Перший музичний драматичний твір -,,Наталка полтавка” (1819) ,Григорій Квітка –Основ’яненко ,,Сватання на Гончарівці”(1836), ,,Москаль-чарівник”.Найвідоміший перемишльський хор-М. Вербицький ,автор музики сучасного гімну України.

Миколи Бантиша –Каменського. Це була історія України від найдавніших часів до кінця XVIII ст. Друга назва : ,,Історія Малої Росії”.Найвизначніший твір пройнятий українською національною ідеєю. У якій: за часів Київської Русі та Гетьманщини і протягом всієї історії була незалежною державою ,мала зв’язки з іншими країнами на засадах рівності.

у Львові і після певних модифікацій затверджене (25 жовт. 1848) 1-м з'їздом діячів укр. к-ри (Собором руських учених 1848). Зразком для нього послужили "Матиці" ін. слов'ян. народів, насамперед сербів і чехів. Його першим головою був М. Куземський, провідними діячами – Я. Головацький , Б. Дідицький , А. Петрушевич . Мета т-ва – видання для народу популярних книг із різних галузей знань. Будучи протягом 20 років єдиною українською інституцією культ.-освіт. характеру, т-во на початку діяльності значну увагу приділяло виданню шкільних підручників і посібників, книг заг.-освіт. змісту. Проте з плином часу свою культ.-освіт. функцію занедбало, а згодом майже повністю від неї відмовилося, зосередившись, гол. чин., на наук.-видавничій діяльності та налагодженні контактів з іноз. т-вами й установами в дусі ідеологічних настанов москвофільства. Осн. серійні видання: "Галицкий исторический сборник", 1853, 1854, 1860; "Научный сборник", 1865–68; "Литературный сборник", "Научно-литературный сборник", 1901–06, 1908, в яких публікувались істор. праці Я.Головацького, М.Костомарова, А.Петрушевича, В.Площанського та ін., спочатку друкувались "язичієм", згодом – рос. літ. мовою. Видавнича діяльність т-ва мала незначний заг.-культ. і громад. ефект і тому зазнавала критики від нац. зорієнтованої громадськості. Занедбану ним ділянку освіти народу незабаром оживили "Просвіта" (1868) і т-во ім. М. Качковського (1874). В 30-х рр. 20 ст. Г.-р. м. припинила існування.

к-ри Галичини. Відбувся у Львові 19—25 жовтня 1848, під час революції 1848—49 в Австрії. Скликаний за ініціативою письменника М. Устияновича та заст. голови Головної руської ради І. Борисикевича з метою об’єднати наук., літ. і освітні сили та визначити гол. напрями їхньої діяльності щодо підвищення освіт. рівня народу. У ньому взяли участь 118 осіб, серед них — письменники, учителі, журналісти, дрібні службовці, юристи, студенти та представники духовенства — здебільшого однодумці і послідовники "Руської трійці". На пленарних засіданнях виступали з промовами І. Борисикевич, письменники Я.Головацький , І.Гушалевич , Й.Левицький , Й. Лозинський, Р. Мох, М. Устиянович та ін. Їхні виступи, за словами очевидця, "дихали свободою і патріотизмом". На засіданнях секцій вироблено пропозиції про заснування господарського та історичного т-в, охорону пам’яток історії та культури, видання популярного підручника історії України. Секція шкіл накреслила програму розвитку українського шкільництва. У секції мови і літератури виникла гостра суперечка щодо мови письменства. Більшість висловилася за літ. мову, близьку до народної, "гражданський" шрифт і фонетичний правопис, залишивши, однак, прихильникам церковнослов’янської мови, які були в меншості, свободу використання в наук. працях церковнослов’янської мови і етимологічного правопису. Згодом це негативно позначилося на книговидавничій справі. На засіданні 25 жовтня 1848 засновано Т-во нар. освіти, члени якого увійшли до складу правління Галицько-Руської матиці.