Слайд 19 травня. День Перемоги.
Цей день у серці назавжди.
Весна іде, і переможним
кроком
В тюльпановому вічному вогні
Йде травень крізь хвилини, дні і роки,
Несе нащадкам спогади свої.
Слайд 2День Перемоги
Мільйонам людей назавжди врізався в пам’ять перший день Великої Вітчизняної
війни. Чорною тінню фашиської навали, димом пожеж, смертю і руїнами звалився він на нас. І враз неділя 22 червня 1941 року, мирний день відпочинку, обернувся довгими роками страждань.
Слайд 3Вставай страна огромная…
Сонце палило нестерпно, Гнулось садове гілля: Падали
яблука в серпень, Глухо стогнала земля. Рвали снаряди їй груди, Всюди гриміла війна, Падали скошені люди - Їх не щадила війна.
Слайд 4Пам’ять людська – безмежна.
Листи з війни – їх важко навіть зараз
читати…
Слайд 5Ми пам’ятаємо
Під свистом куль ішли до цілі
І вибух бомб, снарядів дзвін
Їм
додавали сил у полі
І далі йшов з вогнем загін.
Слайд 7Дорогами війни…
Нехай поетів родить не війна,
Нехай черпають фарби тільки з миру,
Кохання,
барви квітів і весна
Натхненням напувають їхню ліру.
Слайд 8Із року в рік часопис віддаляє
Своїх нащадків далі від війни.
Та травень
знову й знову нагадає,
Як із життя ішли його сини.
Слайд 9Хай же змилостивиться над нами доля,
Хай усе майбутнє без війни,
Щоб не
з фронту, а з роботи , з поля
Тата виглядали всі сини.
Слайд 10Ніхто не забутий; на попіл ніхто не згорів;
Солдатські портрети на вишитих
крилах пливуть.
І доки є пам’ять в людей і живуть матері,
Допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.
Слайд 13Пам’ятаємо…
Їх прийняла війна,лишивши списки
Загиблих у праведнім бою,
Застигли в тузі обеліски,
В гранітнім
каміннім строю.
Слайд 14Пам’ятайте, друзі…
Пам’ятайте, друзі, цих людей довіку,
Тих, хто повернувся і поліг в
боях.
І вклонімось всі ми низько до землі їм,
Квітами устелимо їх тернистий шлях.
Слайд 15Пам’ятаємо…
Героїв мало вже лишилось -
Покрила скроні сивина,
А щастя у серцях з’явилось,
Лише
в душі гримить війна.
На грудях ордени, медалі
В строю їх чутно тихий дзвін.
Нам ветерани спасли долі
За це їм наш низький уклін.
Слайд 16Буяють мирно квіти на могилах
До сонця красного метелики летять
А ті, кому
війна зламала крила,
Священним вічним сном в могилах сплять.
Слайд 17Люди, пам’ятайте!
Смак незабутній перемоги
Лунає досі у серцях
Блиск переможної дороги
Дарує радість у
роках.