Інженерія програмного забезпечення: пряма, зворотна та емпірична. (Лекция 1) презентация

Содержание

Пряма, зворотна та емпірична інженерія ПЗ Інженерія ПЗ Емпірична Зворотна Пряма

Слайд 1Інженерія програмного забезпечення: пряма, зворотна та емпірична


Слайд 2Пряма, зворотна та емпірична інженерія ПЗ

Інженерія ПЗ
Емпірична
Зворотна
Пряма


Слайд 3Пряма інженерія ПЗ
Пряма інженерія ПЗ – це інженерія ПЗ, яка забезпечує

процеси розробки ПЗ, починаючи з високорівневих абстракцій в вигляді специфікацій вимог, і закінчуючи реалізацією програмного продукту у вигляді виконуваного коду.

Слайд 4Зворотна інженерія ПЗ
Зворотна інженерія ПЗ – це інженерія ПЗ, яка забезпечує

зворотні процеси. Задача зворотної інженерії полягає у забезпеченні процесів отримання із низькорівневого представлення програмного забезпечення (як правило, вихідного коду) високорівневе його представлення (часто – це проектна інформація).

Слайд 5Емпірична інженерія ПЗ
Емпірична інженерія програмного забезпечення – сукупність дій для отримання

знань з метою кращого розуміння аспектів розробки програмного забезпечення. Результатом дій є ряд тверджень щодо визначеного переліку проблем. Ці твердження являються відповідями на поставлені запитання та підтвердженням чи спростуванням гіпотез.

Слайд 6Дослідження ПЗ

Дослідження ПЗ
Емпіричні
Теоретичні


Слайд 7Місце емпіричної інженерії ПЗ в інженерії ПЗ
Емпірична інженерія ПЗ охоплює всі

аспекти розробки ПЗ, які пов’язані з практичним дослідженням ПЗ

Слайд 8Основна ідея емпіричних досліджень в ПЗ
Фокусування не тільки на змісті чи

результаті досліджень, а й на процесах досліджень, проектуванні та структурованості емпіричних досліджень

Слайд 9Предмет емпіричної ІПЗ
Предмет ЕІПЗ – дослідження процесів (життєвого циклу ПЗ), процесів

інженерії програмного забезпечення та самих методів досліджень.

Слайд 10Методи емпіричної ІПЗ
Методи ЕІПЗ:
Загальні науково-емпіричні ті теоретичні;
Конкретно наукові:
Контрольовані експерименти;
Дослідження ситуацій;
Дослідження-огляди.


Слайд 11Дослідження в натуральному середовищі
Дослідження в натуральному середовищі пов’язані з реальними задачами

через спостереження за розробниками ПЗ в «природному середовищі», в якому відбувається розробка ПЗ.

Слайд 12Дослідження в лабораторних умовах
Дослідження в лабораторних включають в себе моделювання процесів

розробки та проведення експериментів.

Слайд 13Збір даних


Слайд 14Вимірювання
Analist4j
iPlasma
CodeCritic
CCCC
HPMas
Microsoft Visual Studio


Слайд 15Аналіз даних
Ginger 2
Erix
Emerald
GQM інструмент
поліпшення якості ПЗ

інструментом Tian
Troster
Pаlma
Testing
Склад мов– Koala
Видобуток даних
VizzAnalizer

Слайд 16Кроки емпіричних досліджень
Формулювання гіпотези для досліджень – мета дослідження
Огляд об’єкту досліджень

– всебічний аналіз досліджуваного об’єкту (зовнішні умови)
Збір даних – отримання даних, які будуть аналізуватися (наприклад, вимірювання)
Аналіз даних (наприклад, статистичний)
Формулювання висновків згідно сформульованої гіпотези ((не)підтвердилася)

Слайд 17Сучасний стан емпіричних досліджень
Емпіричні дослідження ПЗ:
Отримали розвиток в останнє десятиліття
Дозволяють

досліджувати та впроваджувати кращі методи та методики розробки ПЗ
Значно підвищують ефективність процесів, особливо менеджменту та тестування

Слайд 18Основні проблеми
Нерозуміння поняття “емпіричні дослідження”
Нерозуміння призначення емпіричних досліджень
Нерозуміння принципів проведення емпіричних

досліджень



Слайд 19Емпіричні дослідження
Важливо розуміти:
Емпіричні дослідження можна проводити (і потрібно) в рамках проекту,

а не тільки після його завершення
Важливість використання статистичного аналізу фундаментально (а не тільки проводити базові розрахунки)
Здогадки потрібно перевіряти (“очевидні” результати не завжди є “очевидними”)
Результатом дослідження є конкретний висновок (а не чергова здогадка чи констатація факту)



Слайд 20Проведення кращих емпіричних досліджень
Для проведення кращих досліджень потрібно краще розуміти природу

та мету досліджень
Серйозні дослідження, як правило, потребують значного часу та затрат – необхідність попереднього аналізу

Слайд 21Компоненти емпіричних досліджень
Середовище досліджень
Гіпотези
План експерименту
Загрози істинності
Аналіз та представлення

даних
Результати та висновки

Слайд 22Проектування досліджень
Постановка задачі
Визначення предмету досліджень
Побудова взаємозв’язків між досліджуваними величинами
Проведення довгострокових (в

природних умовах) та короткострокових (в лабораторних умовах) досліджень

Слайд 23Отримання даних
Отримання даних на протязі часу
Моделювання
Статичне отримання даних


Слайд 24Первинний статистичний аналіз


Слайд 25
Застосування статистики при аналізі результатів вимірювань ПЗ.
Первинний статистичний аналіз.
Закон розподілу.
Статистичні перевірки.


Слайд 26Проблема аналізу вимірювань
На основі вимірювання простих властивостей програмного забезпечення потрібно робити

висновки про загальні його властивості

Слайд 27Застосування статистичного аналізу для ПЗ
Ідентифікація розподілу
Пошук та відображення залежностей між даними
прогнозування


Слайд 28Вибірка
Це деякий набір значень величини із загальної кількості її значень (генеральної

сукупності).

Достатність вибірки – представлення вибіркою генеральної сукупності (при збільшенні об’єму даних середні статистичні характеристики змінюються несуттєво)

Слайд 29Гістограми
Побудова варіаційного ряду (гістограми) вимагає ранжування результатів спостережень та обчислення відповідних

їм частот і випадковостей:
х1, х2, ..., хr
n1, n2, ..., nr
f1, f2, ..., fr,
де r – кількість варіант;
хі – і-те значення х метрики;
ni – частота хі, ;
- випадковість хі.

Слайд 30Гістограми
Для побудови гістограми проводиться розбиття варіаційного ряду на класи. Для цього

фіксується рівномірне розбиття осі спостережень ∆h на класи, де h — крок розбиття. Крок розбиття визначається із співвідношення:
 

а — початок спостережень (окремий випадок х1 = а);
b — кінець спостережень (окремий випадок хг = b );
т — кількість елементів розбиття ∆h (кількість класів).


Слайд 31Гістограми
Кількість класів — величина довільна.
Краще вибирати т непарним і таким,

щоб гістограма, по можливості, не мала осциляції випадковостей і була більш-менш "гладкою".
Iснує оптимальна кількість класів, яка залежить від обсягу даних вибірки n та від типу їх закону розподілу (мається на увазі врахування асиметрії та ексцесу). При n < 100 можна використати формулу


Слайд 32Гістограми


Слайд 33Аналіз неперервних та дискретних даних
Неперервні дані представляються у вигляді функцій
При аналізі

дискретні дані краще представляти у неперервній формі


Слайд 34Математичне сподівання
Середнє арифметичне, яке є оцінкою математичного сподівання випадкової величини


Слайд 35Дисперсія та середнє квадратичне відхилення
Вибіркова дисперсія та середньоквадратичне відхилення характеризує розсіювання

вибіркових даних відносно середнього

Слайд 36Коефіцієнти асиметрії та ексцесу
Коефіцієнт асиметрії, що характеризує асиметричність функції щільності (гістограми)

відносно середнього


Коефіцієнт ексцесу характеризує гостровершинність функції розподілу (гістограми) відносно нормального розподілу

Слайд 37Довірчі інтервали
Використовується для оцінювання точності оцінок параметрів

tα/2,ν – квантиль t-розподілу Стьюдента.

За величину беруть відповіді точкову оцінку, а значення а визначають із співвідношень:

Слайд 38Вилучення аномальних значень
Обчислені значення статистики


Порівнюється з критичним значенням ta/2,v (квантиль розподілу

Стьюдента)
При хгр підлягає видаленню

Слайд 39Вилучення аномальних значень
Підсумком аналізу варіаційного ряду або гістограми може бути попередній

висновок про наявність аномальних ("грубих") значень хгр .
Візуально такі значення можна ідентифікувати з аналізу гістограм, коли значення варіаційного ряду досить суттєво віднесене від загальної сукупності даних та має порівняно малу випадковість.
Варіанта xі за своїм значенням може різко відхилятися від загальні сукупності варіант у двох випадках:
якщо вона належить до генеральної сукупності, як і основна група, проте є малоймовірною подією
або якщо має місце випадкове порушення умов експерименту.

Слайд 40Види розподілів
Однопараметричні
Експоненційний
Релея
Максвела
Пірсона
Т-розподіл Стьюдента
Двопараметричні
Рівномірний
Паретто
Нормальний
Логарифмічно-нормальний
Лапласа
Гамма-розподіл
Екстремальний
Розподіл Вейбула


Слайд 41Закон розподілу
Використовується для дискретної випадкової величини
Показує множину можливих подій з ймовірностями

їх настання

Слайд 42Ідентифікація розподілів (крок 1)
На практиці при первинному статистичному аналізі тип розподілу

невідомий
Попередньо проводять ідентифікацію, аналізуючи гістограму (крок 1)

Слайд 43Ідентифікація розподілів


Слайд 44Ідентифікація розподілів
Унімодальна гістограма:
Експоненційний
Вейбула з параметром β

з параметром β > 1
Гамма-розподіл
Екстремальний
Ерланга
Максвелла
Пірсона




Слайд 45Ідентифікація розподілів (крок 2)
Вибір конкретного типу розподілу за емпіричною функцією розподілу

(крок 2)
2 підходи:
Перетворення функції розподілу для надання лінійного вигляду (переважно – перетворення Джонсона)
Моментна ідентифікація – за допомогою коефіцієнтів асиметрії та ексцесу

Слайд 46Ідентифікація розподілів – моментні характеристики
Вибір розподілу базується на перевірці гіпотези відхилення

емпіричних значень від заданих в таблиці
Уточнення розподілу здійснюється на основі критеріїв згоди

Слайд 47Відтворення розподілів
Метою відтворення розподілів є побудова функції розподілу за вибірковими даними


Слайд 48Схема відтворення розподілів
Основні кроки
1. Первинний статистичний аналіз
2. Знаходження оцінок параметрів
3. Оцінювання

точності оцінок параметрів шляхом обчислення дисперсії та довірчих інтервалів
4. Обчислення значень статистичної функції розподілу у точках варіаційного ряду
5. Визначення одного або кількох критеріїв згоди
6. Довірче оцінювання теоретичної функції розподілу ймовірностей

Слайд 49Схема відтворення розподілів
Первинний статистичний аналіз
Формування варіаційних рядів
Розбиття варіаційних рядів на класи
Вилучення

аномальних значень
Обчислення емпіричної функції розподілу ймовірностей
Знаходження статистичних характеристик вибірки з довірчим оцінюванням
Ідентифікація типу розподілу

Слайд 50Методи оцінки параметрів розподілу
Метод максимальної правдоподібності – відбувається порівняння емпіричних та

теоретичних статистичних характеристик
Метод моментів – базується на порівнянні теоретичних та статистичних початкових або центральних моментів
Метод найменших квадратів – використовується при ефективному перетворенні функції розподілу до лінійного вигляду

Слайд 51Висновки
Статистичний аналіз найбільш використовується при аналізі деяких вибірок даних


Обратная связь

Если не удалось найти и скачать презентацию, Вы можете заказать его на нашем сайте. Мы постараемся найти нужный Вам материал и отправим по электронной почте. Не стесняйтесь обращаться к нам, если у вас возникли вопросы или пожелания:

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Что такое ThePresentation.ru?

Это сайт презентаций, докладов, проектов, шаблонов в формате PowerPoint. Мы помогаем школьникам, студентам, учителям, преподавателям хранить и обмениваться учебными материалами с другими пользователями.


Для правообладателей

Яндекс.Метрика