- Главная
- Разное
- Дизайн
- Бизнес и предпринимательство
- Аналитика
- Образование
- Развлечения
- Красота и здоровье
- Финансы
- Государство
- Путешествия
- Спорт
- Недвижимость
- Армия
- Графика
- Культурология
- Еда и кулинария
- Лингвистика
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Маркетинг
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Класи неорганічних сполук презентация
Содержание
- 1. Класи неорганічних сполук
- 2. План Оксиди. 2. Основи. 3. Кислоти. 4. Солі.
- 4. Солетворні Основні
- 5. Окси́д — бінарна сполука, до складу якої
- 6. Назва оксидів складається зі слова «оксид» з
- 8. ОСНОВНИМИ_ОКСИДАМИ називають оксиди металів, гідрати яких
- 9. КИСЛОТНИМИ_ОКСИДАМИ називають оксиди, гідрати
- 10. АМФОТЕРНИМИ_ОКСИДАМИ називають оксиди, гідрати яких є
- 11. Методи одержання оксидів Безпосереднім сполученням елементів
- 12. Хімічні властивості оксидів.
- 13. ПЕРОКСИДИ – вищі форми кисневих сполук елементів,
- 14. ОСНОВАМИ є сполуки основних
- 15. Наприклад:
- 16. Графічні формули основ
- 18. Основи можна добути різними способами. Безпосереднім сполученням
- 19. Хімічні властивості основ 1. Взаємодія основ з
- 20. 3. Взаємодія лугів з амфотерними оксидами.
- 21. КИСЛОТАМИ називають сполуки, які містять атоми Гідрогену, здатні заміщуватися на метал з утворенням солей.
- 25. Написання графічної формули кислоти починають з кислотоутворюючого
- 28. Кислоти можна добувати різними способами. Безпосереднім сполученням
- 29. 3. Безкисневі кислоти можна одержувати як їх
- 30. Хімічні властивості кислот Дисоціація кислот у водних розчинах. 2. Взаємодія кислот з основними оксидами.
- 31. 3. Взаємодія кислот з основами (реакція нейтралізації).
- 32. 5. Взаємодія кислот з солями 6. Взаємодія кислот з металами.
- 33. СОЛЯМИ є кристалічні речовини, які можна рахувати
- 35. Середні солі можна розглядати як продукти повного
- 37. Солі утворюються: 1. При взаємодії кислот з
- 38. 4. При взаємодії кислот з солями: 3H2SO4
- 39. 8. При взаємодії основних оксидів з кислотними:
- 40. Хімічні властивості солей 1. Дисоціація солей у
- 41. 3. Взаємодія солей з лугами (розчинними основами):
- 43. Закінчення презентації
План Оксиди. 2. Основи. 3. Кислоти. 4. Солі.
Слайд 4Солетворні
Основні
(CaO, FeO) Кислотні
(CO2, P2O5) Амфотерні
(ZnO, Al2O3)
(CO2, P2O5) Амфотерні
(ZnO, Al2O3)
Несолетворні
(SiO2, CO, N2O)
Класифікація оксидів
Слайд 5Окси́д — бінарна сполука, до складу якої входить Оксиген.
Майже всі елементи
утворюють оксиди. Їх загальні формули та міжнародна номенклатура:
Слайд 6Назва оксидів складається зі слова «оксид» з додаванням спочатку назви елемента,
що входить до складу речовини, у називному відмінку.
Назви оксидів елементів зі змінною валентністю будують таким чином: після слова "оксид" вказують назву елементу і в дужках його валентність у цьому оксиді. Наприклад: СuО – оксид Купруму (II).
Слайд 8ОСНОВНИМИ_ОКСИДАМИ
називають оксиди металів, гідрати яких є основами.
Наприклад: Lі2O, Nа2O, К2O,
Rb2O, CS2O, MgO, CaO, BaO, Cu2O, Ag2O, Hg2O, VO, V2O3, MnO, Mn2O3 та інші.
Слайд 9КИСЛОТНИМИ_ОКСИДАМИ
називають оксиди, гідрати яких є кислотами.
Наприклад: Ва2О3, СО2,
М2О5, Р2О5, С12О7, СrО3, V2O5, МnО3, Мn2О7.
Слайд 10АМФОТЕРНИМИ_ОКСИДАМИ
називають оксиди, гідрати яких є амфотерними гідроксидами.
Наприклад: А12О3, Сг2О3,
ВеО, ZnО, SnО, Sn02, РbО, РbO2, TiO2, МnO2 та інші.
Слайд 11Методи одержання оксидів
Безпосереднім сполученням елементів з киснем:
2Zn + O2 =
2ZnO
4Р + 5О2 = 2Р2О5
Окисленням різних сполук киснем:
СН4 + 2О2 = СО2 + 2Н2О
2Н2S = СаО + Н2О
2Fe(ОН)3 = Fe2О3 + 3Н2О
Розкладом солей кисневих кислот при нагріванні:
CaCO3 = CaO + СО2
Розкладом гідроксидів при нагріванні:
Ca(ОН)2 О3 = CuO + СО2 + Н2О
4Р + 5О2 = 2Р2О5
Окисленням різних сполук киснем:
СН4 + 2О2 = СО2 + 2Н2О
2Н2S = СаО + Н2О
2Fe(ОН)3 = Fe2О3 + 3Н2О
Розкладом солей кисневих кислот при нагріванні:
CaCO3 = CaO + СО2
Розкладом гідроксидів при нагріванні:
Ca(ОН)2 О3 = CuO + СО2 + Н2О
Слайд 13ПЕРОКСИДИ – вищі форми кисневих сполук елементів, які мають характерну групу
—О—О— (кисневий місток) – одну або декілька.
Наприклад: Н2О2, Nа2О2, КО2, КО3, ВаО2, NО3, SО4
Слайд 14ОСНОВАМИ є сполуки основних оксидів з
водою, які мають гідроксильні групи —ОН.
Назви основ: після слова "гідроксид" дається назва металу, який утворює основу, та в дужках римськими цифрами вказують його валентність
Слайд 18Основи можна добути різними способами.
Безпосереднім сполученням основних оксидів з водою.
Na2O + H2O = 2NaOH
Взаємодією їдких лугів, з розчинами солей.
CuSO4 + 2KOH = Cu(OH)2 ↓ + K2SO4
Взаємодією найактивніших металів (K, Na, Ca, Ba) з водою.
2Na + 2H2O = 2NaOH + H2 ↑
Для технічного одержання NaOH і KOH широко використовують спосіб електролізу водних розчинів NaCl і KCl
Взаємодією їдких лугів, з розчинами солей.
CuSO4 + 2KOH = Cu(OH)2 ↓ + K2SO4
Взаємодією найактивніших металів (K, Na, Ca, Ba) з водою.
2Na + 2H2O = 2NaOH + H2 ↑
Для технічного одержання NaOH і KOH широко використовують спосіб електролізу водних розчинів NaCl і KCl
Слайд 19Хімічні властивості основ
1. Взаємодія основ з кислотними оксидами.
1. Взаємодія основ з
кислотними оксидами.
2. Взаємодія основ з кислотами.
Слайд 203. Взаємодія лугів з амфотерними оксидами.
4. Взаємодія лугів з амфотерними гідроксидами.
5.
Взаємодія лугів з солями.
Слайд 21КИСЛОТАМИ називають сполуки, які містять атоми Гідрогену, здатні заміщуватися на
метал з утворенням солей.
Слайд 25Написання графічної формули кислоти починають з кислотоутворюючого елементу, потім справа від
нього пишуть стільки груп —ОН, яка основність кислоти. Решту атомів Оксигену записують зліва, з'єднуючи їх з кислотоутворюючим атомом подвійними зв'язками.
Слайд 28Кислоти можна добувати різними способами.
Безпосереднім сполученням ангідридів з водою:
SO3 + Н2О
= Н2SO4
N2O5 + Н2О = 2HNO3
N2O5 + Н2О = 2HNO3
2. Взаємодією кислот з солями. Цим способом можна користуватися тоді, коли одержувана кислота є леткою або нерозчинною.
Н2SO4 + 2NaCl = Na2SO4 + 2HCl ↑ (при нагріванні)
H2SO4 + Na2SiO3 = Na2SO4 + H2SiO3 ↓
Слайд 293. Безкисневі кислоти можна одержувати як їх витісненням з солей іншими
кислотами, так і безпосереднім сполученням елементів з наступним розчиненням одержуваних кислот у воді.
FeS + 2HCl = FeCl2 + H2S ↑
Н2 + Cl2 = 2HCl
FeS + 2HCl = FeCl2 + H2S ↑
Н2 + Cl2 = 2HCl
Слайд 30Хімічні властивості кислот
Дисоціація кислот у водних розчинах.
2. Взаємодія кислот з основними
оксидами.
Слайд 313. Взаємодія кислот з основами (реакція нейтралізації).
4. Взаємодія кислот з амфотерними
оксидами та гідроксидами.
Слайд 33СОЛЯМИ є кристалічні речовини, які можна рахувати продуктами повного або часткового
зміщення атомів Гідрогену в молекулах кислот на атоми металів, або гідроксильних груп в основах на кислотні залишки.
Слайд 35Середні солі можна розглядати як продукти повного заміщення атомів Гідрогену в
молекулі кислоти на метал, або гідроксильних груп в основах на кислотні залишки.
Кислі солі – продукти неповного заміщення атомів Гідрогену в кислоті на метал.
Основні солі – продукти неповного заміщення гіроксогруп в основах на кислотні залишки.
Подвійними є солі, які утворюються при заміщенні атомів Гідрогену в кислоти атомами різних металів, або при заміщенні гідроксильних груп в основах різними кислотними залишками.
Комплексні солі містять комплексний іон та іони зовнішньої сфери.
Кислі солі – продукти неповного заміщення атомів Гідрогену в кислоті на метал.
Основні солі – продукти неповного заміщення гіроксогруп в основах на кислотні залишки.
Подвійними є солі, які утворюються при заміщенні атомів Гідрогену в кислоти атомами різних металів, або при заміщенні гідроксильних груп в основах різними кислотними залишками.
Комплексні солі містять комплексний іон та іони зовнішньої сфери.
Слайд 37Солі утворюються:
1. При взаємодії кислот з основами (реакції нейтралізації):
2HNO3 + Ba(OH)2
= Ba(NO3)2 + 2H2O
2. При взаємодії кислот з основними оксидами:
2HCl + CuO = CuCl2 + H2O
3. При взаємодії кислот з амфотерними оксидами:
3H2SO4 + Al2O3 = Al2(SO4)3 + 3H2O
2. При взаємодії кислот з основними оксидами:
2HCl + CuO = CuCl2 + H2O
3. При взаємодії кислот з амфотерними оксидами:
3H2SO4 + Al2O3 = Al2(SO4)3 + 3H2O
Слайд 384. При взаємодії кислот з солями:
3H2SO4 + Ca3(PO4)2 = 2H3PO4 +
3CaSO4 ↓
5. При взаємодії кислот з металами:
2HCl + Zn = ZnCl2 + H2 ↑
6. При взаємодії основ з кислотними оксидами:
2KOH + CO2 = K2CO3 + H2O
7. При взаємодії основ з солями:
2NaOH + CuCl2 = 2NaCl + Cu(OH)2 ↓
5. При взаємодії кислот з металами:
2HCl + Zn = ZnCl2 + H2 ↑
6. При взаємодії основ з кислотними оксидами:
2KOH + CO2 = K2CO3 + H2O
7. При взаємодії основ з солями:
2NaOH + CuCl2 = 2NaCl + Cu(OH)2 ↓
Слайд 398. При взаємодії основних оксидів з кислотними:
CaO + CO2 = CaCO3
9. При взаємодії солей:
K2SO4 + BaCl2 = 2KCl + BaSO4 ↓
10. При взаємодії солей з металами:
CuSO4 + Zn = ZnSO4 + Cu
11. При взаємодії металів з неметалами:
Mg + Cl2 = MgCl2
Слайд 40Хімічні властивості солей
1. Дисоціація солей у водних розчинах.
2. Гідроліз солей –
взаємодія солі з водою:
Слайд 413. Взаємодія солей з лугами (розчинними основами):
4. Взаємодія солей з кислотами:
5.
Взаємодія між солями.
