Слайд 1
Республіка
Казахстан
Презентація на тему:
Підготувала
учениця 10-А класу
Криворізької гімназії №49
Веретильна Карина
Слайд 2Офіційна назва: Республіка Казахстан
Площа: 2,72 млн. км2
Кількість населення: 16,196 млн. осіб
(2010)
Густота населення: 6 осіб/км2
Етнічний склад населення: казахи - 63%, росіяни - 23,7%, узбеки - 2,9, українці - 2%, уйгури - 1,4%, інші - 7%
Домінуюча релігія: Іслам - 70,2% ; християнство – 26.2%
Офіційні мови: казахська, російська
Державний устрій: унітарний
Форма державного правління: президентська республіка
Адміністративно-територіальний поділ: 14 областей і 3 міста республіканського значення.
Рівень урбанізації: 58%. Найбільші міста: Алма-Ати (1,4 млн. осіб), Караганда (457,1 тис. осіб)
Грошова одиниця: тенге
Членство в міжнародних організаціях: ООН, ОБСЄ, ЄБРР, МАГАТЕ, СНД
Столиця - Астана
Слайд 4Економічно - географічне положення
Казахстан знаходиться в Центральній Азії.
Країна має вихід
лише до внутрішніх морів — Аральського та Каспійського.
На заході, півночі та північному сході Казахстан межує з Російською Федерацією, на півдні — з Туркменістаном, Узбекистаном і Киргизстаном, на південному сході — з Китайською Народною Республікою.
Через Казахстан у минулому пролягали давні торгові шляхи.
Нині він є важливою транзитною країною, яка забезпечує залізничне сполучення Росії з країнами Центральної Азії.
Слайд 5Рельєф Казахстану надзвичайно різноманітний.
На півдні та південному сході здіймаються високі
гори (Тянь-Шань і Джунгарський Алатау).
В центральній та східній частинах знаходиться Казахський дрібносопковик з висотами до 1000—1500 м. над рівнем моря.
У центрі країни розпросторилася Туранська низовина.
На північний захід від неї — Мугоджари висотою до 657 м.
На заході нижче від рівня океану лежить Прикаспійська низовина.
На південний схід від неї знаходиться плато Устюрт.
Природні умови
Слайд 6Клімат Казахстану різко континентальний, що зумовлене віддаленістю країни від океанів.
Значна
її протяжність з півночі на південь супроводжується значною диференціацією клімату.
На півночі взимку середні температури січня становлять -18 °С, на півдні — до -З °С.
Узимку холодні арктичні повітряні маси завдяки рівнинності більшої частини території країни вільно проникають на південь.
Середні температури липня змінюються від +19 °С на півночі до +28, +30 °С на півдні.
На півночі за рік випадає до 400 мм. опадів, а в напівпустельних і пустельних районах кількість їх знижується до 200—100 мм.
З-поміж озер вирізняються Балхаш і Тенгіз. Найбільші річки — Іртиш, Ішим, Тобол, Урал, Сирдар'я.
Слайд 7Казахстан — індустріально-аграрна країна.
На промисловість випадає 48% валового суспільного продукту.
До 3/4 промислової продукції дають галузі, що виробляють засоби виробництва.
У металургійному комплексі важлива роль належить кольоровій металургії — виробництву свинцю, цинку, срібла, титану, магнію.
Мідь - Балхаський і Джезказганський гірничо-металургійні комбінати;
свинець — на заводах Чимкента, Леніногорська та Усть-Каменогорська;
цинк — в Усть-Каменогорську й Леніногорську.
На бокситах Кустанайської області в Павлодарі працює алюмінієвий завод.
Чорна металургія представлена комбінатами в Темір-Тау та Єрмаку, Карагандинським металургійним комбінатом.
Вугілля - Карагандинський та Екібастузький басейни;
нафта - Ембенське родовище:
нафтопереробка - Гур'євський, Павлодарський і Чимкентський заводи.
Промисловість
Балхаський комбінат
Карагандинський комбінат
Слайд 8На підприємствах хімічної промисловості продукуються фосфатні добрива (Каратау-Джамбульський комплекс), поліетилен і
пластмаси (Гур'єв).
Машинобудівні підприємства виробляють різноманітні машини та обладнання.
В Караганді та Усть-Каменогорську побудовано заводи гірничошахтного обладнання, в Алмати — електротехнічного машинобудування. сільськогосподарське машинобудування розвивається в Акмолі, Павлодарі, Алмати.
Каратау-Джамбульський комплекс
Алмати
Слайд 9Серед галузей харчової промисловості розвиваються м'ясна (переважно в Північному та Східному
Казахстані), маслоробна (на півночі), борошномельно-круп'яна (південь Казахстану), соляна, тютюнова та ін. На північному заході (річка Урал, Каспійське море) — риболовство, рибоконсервна промисловість.
Легка промисловість працює головно на місцевій сировині.
Найважливіші її галузі — шкіряна, овчинно-шубна, переробка вовни, бавовноочисна й бавовняна; розвиваються взуттєва, швейна, трикотажна, меблева.
У Казахстані бавовна є головним джерелом доходів від експорту.
Слайд 10Сільське господарство
Його частка складає 24% валового суспільного продукту.
Більше половини сільськогосподарської
продукції дає тваринництво.
Найважливішою галуззю тваринництва є вівчарство.
На півдні країни розводять каракулевих овець, у центрі й на заході — вівчарство м'ясо — сального напряму.
У північних областях і в приміських зонах розвивають м'ясо — молочне скотарство, птахівництво і свинарство.
Основні посіви зернових культур розміщуються на півночі (понад 60%) і півдні; ярова пшениця, яровий ячмінь, у посушливіших районах — просо, на півдні — озимі пшеницю та ячмінь, кукурудзу на зерно, рис.
Загалом зернові культури охоплюють 70% посівних площ.
Вирощують також, переважно у приміських зонах, картоплю та овочі, в низинах Сирдар'ї — баштанні; у південних і південно-східних областях розвинені садівництво й виноградарство.
Слайд 11Казахстан має відносно розвинену мережу залізниць, автомобільних доріг і трубопроводів.
Основа
транспортної мережі — залізниці (95% вантажообігу), протяжність шляхів — 14,5 тис. км.
Основу залізничної мережі становлять широтні та меридіональні магістралі: Турксиб (Алмати — Чимкент, Кзил-Орда — Актюбінськ — Оренбург), Трансказахстанська магістраль (Петропавловськ — Караганда — Балхаш), Південно-Сибірська магістраль (Картали — Барнаул).
Велику роль у транспорті Казахстану відіграють автомобільні й повітряні шляхи, а також річкове судноплавство на Іртиші, Уралі та інших річках.
Транспорт
Слайд 12Найбільші магістральні нафтопроводи: Узень - Гур'єв-Куйбишев, Омськ — Павлодар — Чимкент.
Територією Казахстану прокладено великі газопроводи Бухара — Урал і Туркменістан — Росія.
Слайд 13У структурі експорту зберігається чітко виражена сировинна спрямованість: мінеральні продукти —
майже 50% , кольорові й чорні метали — 33%, вироби машинобудування — 2%.
Основні споживачі продукції — розвинені країни (близько 60% експорту).
У структурі імпорту переважають продовольчі товари, продукція машинобудування становить 12% .
Зовнішньоекономічні зв'язки
Слайд 14У республіці — декілька десятків вищих навчальних закладів, у тому числі
Казахський університет в Алмати, Туркестанський міжнародний університет, Карагандинський університет; майже 40 театрів.
Найбільші газети: «Егемен Казахстан», «Казахстанская правда», «Халик кенеси».
Створено Казахстанську телерадіомовну компанію.
Національне інформаційне агентство — Каз-Прес.