Слайд 1Китайська Народна Республіка
Слайд 3«Візитна картка Китаю»
Площа: 9,6 млн. км. кв.
Населення: 1 339 млн. осіб
(1 місце в світі)
Столиця: Пекін
Державний лад: соціалістична республіка, унітарна держава
Склад території: 22 провінції (без Тайваня), 5 автономних районів, 4 міста центрального підпорядкування : Пекін, Шанхай, Тяньцзінь, Чунцин.
Великі міста: міста - муьтимільйонери – Шанхай(14,2 млн. чол.), Пекін (12,6 млн. чол.), Тяньцзінь (9,5 млн. чол.), Шеньян (5,1 млн. чол), більше 40 міст-мільйонерів.
Слайд 5Корисні копалини
Кам'яне вугілля – Пн.-Сх.
Нафта – Пн.-Сх., Пн.-Зх.
Газ – Цн. (Сичуань)
Залізна
та марганцева руди – Пн.-Сх., Пд.
Горючі сланці – Пн.-Сх.
Кам'яна сіль – Сичуань, з морської води
Вольфрамові руди, олов'яні руди – Пд.
Мідні, алюмнієві, поліметалеві руди – Сх.
Калійна сіль – Пн.
Фосфорити – Пд.
Слайд 6Населення
ІІ тип відтворення;
Природний приріст – 12;
Демографічна політика – «Нагорода за
одну дитину, прогресуюче покарання за 3 й наступних дітей»;
Багатонаціональна країна 55 народів;
Міграції – ХІХ-ХХ ст. – до США, Канади; нині – внутрішні.
Релігія – буддизм (світова), конфуціанство, даосизм (національна);
Середня густота населення – 131,5 чол. на км. кв., сх. – 200-1000 чол. на км. кв., зх. – 1 чол. на км. кв.;
Рівень урбанізації – 47%;
Офіційні мови – китайська.
Слайд 7Китайські ієрогліфи (алфавіт)
Слайд 8Господарство
Індустріально-аграрна країна;
Територіальна структура економіки:
Східний Китай: 40% площі, 87% промислового виробництва (новітні
галузі);
Західний Китай: 60% площі, 13% промислового виробництва (добувні галузі)
3. Провідні місця за обсягом виробництва, але останні за виробництвом на душу населення.
Слайд 9Зовнішня торгівля
Експорт
Імпорт
Мінеральна сировина
Машини і обладнання (40%)
Тканини
Прокат чорних і кольорових металів
Вовна,
щетина, прянощі, чай, бавовник
хімікати
Одяг, текстильні вироби
Автомобілі, літаки
Верстати, швейні машини, електронну апаратуру
Промислова
Слайд 10Економічні показники
Обсяг ВВП Китаю за роками можна уявити як стабільно розвивається,
росте. Дані показники закономірно підвищуються вже протягом останніх 35 років. З 2010 року за обсягом ВВП республіка впевнено тримається на друге місце в світовому економічному рейтингу. За показниками ефективності фінансової системи КНР обійшла свого одвічного конкурента Японію. Крім того, в найближчому майбутньому експертами очікується підйом ВВП Китаю до небувалих висот. Це дозволить випередити в рейтингу Сполучені Штати. Проте за рівнем ВВП на душу населення Китай займає всього 91-е місце. Обсяг річної зарплати в середньому варіюється в межах 6 тисяч доларів. Що ж стосується загальних показників ВВП, то в 2013 році вони склали $ 9,5 трильйонів, а в 2014 р - близько $ 10,4 трлн
Слайд 11Театральне мистецтво
У Китаї люблять відвідувати театри. Класикою називають Сіцюй. Це такий
національний храм. У ньому артисти і танцюють, і декламують твори, і співають, а також демонструють техніку бойових рухів і виконують акробатичні трюки. Фізична культура Китаю дуже розвинена. Цей театр вперше виник за часів правління імператорів Тан - в сьомому столітті нашої ери. Кожна провінція Китаю володіла своїми специфічними відмінностями Сіцюй.
Слайд 12Фен Шуй
Жителі Республіки люблять врівноважувати і систематизувати все. Вони керуються системою
Фен-шуй - правилами по розташуванню предметів в будинку. Дане мистецтво є філософською течією, яке зростила культура Китаю, а поширюється воно на всі сфери життєдіяльності. Так, будувати будинок необхідно фасадом до води, а задньою стіною до пагорба. Всередині приміщення обов`язково розвішуються талісмани і обереги.
Слайд 13Особливості китайської літератури
Культура Китаю немислима без міфології, так само як і
без творів мислителів і духовних вчителів. Популярна література не включала в себе розділи художньої. В основному створювалися філософські трактати або ж зведення етичних законів. Книги ці друкувалися при Конфуція. Вони називалися "Тринадцатикнижия", "П`ятикнижжя" і "Четверокніжіе". Без навчання конфуціанству чоловік не міг зайняти жодну пристойну посаду в Китаї. Починаючи з часів імператорів Хань велися записи про діяльність династій предків. На сьогоднішній день їх існує двадцять чотири. Однією з найпопулярніших книг вважають «Мистецтво війни» мудреця Сунь Цзи. Засновником сучасної літератури є Лу Сінь.
Слайд 14Музичні традиції
Якщо в імператорському Китаї художників не ставили ні в що,
то до музикантів ставлення було ще гірше. При цьому, як не парадоксально, музика завжди була невід`ємною частиною культури Республіки. У конфуціанстві навіть існує спеціальний збірник пісень китайського народу, який називається "Ши цзин". Культура середньовічного Китаю зберігала безліч народних мотивів. А з приходом комуністичної влади в КНР з`явилися гімни та марші. Звичайна класична гамма налічує п`ять тонів, але бувають і семи-, і двенадцатітоновие. Що стосується класифікації інструментів, то тут все просто. Китайці виділяють кілька їх груп, в залежності від того, з чого вони делалются. Так, існують глиняні, бамбукові, шовкові, шкіряні, металеві, кам`яні музичні інструменти.
Слайд 15 Сільське господарство.
Рис - основна продовольча культура. Його умови вирощування неоднакові
на поливній (Південний Китай) і суходільній (Північний Китай) частині Китаю. На півдні Китаю збирають по два врожаї на рік.
Пшениця - друга за значенням культура. В Китаї вирощується як озима, так і яра пшениця. Райони вирощування озимої пшениці розташовані в басейні р. Хуанхе.
Серед інших зернових важливе місце займають кукурудза, просо, гаолян, ячмінь. Зернові становлять в Китаї 3/4 харчового раціону.
Вирощують такі олійні культури, як арахіс та кунжут.
У Китаї вирощують зелений і чорний чай. КНР належить перше місце світі за виробництвом шовку. У Китаї традиційно склалося два типи тваринництва. Перший пов'язаний із землеробством і має підсобний характер: в землеробських рівнинних районах розводять переважно свиней, тяглову рогату худобу, птицю В західних районах поширене екстенсивне кочове чи напівкочове скотарство..
КНР займає третє місце в світі за виловом риби й виробництвом рибопродуктів.
Значне місце в сільському господарстві КНР займають підсобні промисли (плетіння циновок, кошиків, збирання лікарських рослин), якими займаються, як правило, у вільний від польових робіт час.