Демографічна ситуація Закарпатської області презентация

на крайньому південному заході України на південно-західних схилах і передгір'ях Українських Карпат.
На північному заході, заході і півдні область межує із чотирма країнами — Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією, а на північному і південному сході з Львівською та Івано-Франківською областями.
Площа Закарпатської області становить 12,8 тис. кв. км.

Мукачівський, Перечинський, Рахівський, Свалявський, Тячівський, Ужгородський, Хустський
Кількість міст – 11, з них 5 – обласного значення (Ужгород, Мукачево, Хуст, Берегово, Чоп), 6 – районного (Виноградів, Іршава, Перечин, Рахів, Свалява, Тячів)
Кількість селищ міського типу – 19, кількість сільських населених пунктів – 579.
Для Закарпатської області характерний досить великий розмір сільських населених пунктів, в середньому 1400 жителів (по Україні – в середньому 700 жителів).

– Притисянська низовина. Для низинних районів характерний помірно-континентальний клімат. Закарпаття від інших регіонів відділяють Яблуницький, Вишківський, Ужоцький, Верецький та Воловецький перевали з висотою від 931 до 1 014 метрів над рівнем моря. На території області протікає 9 429 річок і потоків. Найдовша ріка – Тиса, ліва притока Дунаю. Її протяжність у межах області 240 км. Ключовими транспортними магістралями є траса Київ-Чоп та Мукачево-Ясіня. Для низинних районів, характерне досить розгалужене транспортне сполучення. Для гірських районів (Рахівський, Тячівський, Міжгірський, Волівецький, Великоберезнянський, частини Перечинського, Свялявського та Хустського) можливі ситуації з утрудненням транспортного сполучення, особливо в період кін. осені-поч. весни. Також для сільських гірських населених пунктів можливий нестійкий мобільний зв’язок.

248,47 тис. осіб, з них: сільського населення – 63,1%, міського населення – 36,9%.
В обласному центрі проживає 114,892 тис. осіб.
20% населення області проживає у 192 населених пунктах, які мають статус гірських.
52% населення – жінки, 48% – чоловіки.
За віковим складом населення поділяється так:
молодших, за працездатний вік – 23%,
працездатного віку – 59%,
старших, за працездатний вік – 18%.

(80,5%). Проживають також угорці (12,1%), румуни (2,6%), росіяни (2,5%), цигани (1,1%), словаки (0,5%), німці (0,3%), всього понад 30 національностей. Наразі в області діє 60 національно-культурних товариств зі статусом обласних, зокрема: 13 – угорської, 17 – ромської, 9 – русинської, 5 – російської, по 4 – словацької та румунської, по два німецької та єврейської і по одному – польської, вірменської, білоруської, грецької спільнот. Угорці компактно проживають у Берегівському районі (76%), м. Берегів (48%), Ужгородському (33%), Виноградівському (27%), Мукачівському (13%). Румуни компактно проживають на території Тячівського (13%) та Рахівського (12%) районів. Росіяни переважно проживають у м. Ужгород (10%), та м. Мукачево (9%). Циганипереважно проживають у низинних районах: м. Берегово (6,5%), Берегівський р-н (4%), Ужгородський р-н (4%), м. Ужгород (1,5%), м. Мукачево (1,5%), Мукачівський р-н (1,2%), Великоберезнянський р-н (1,6%)

частину ВВП складають машинобудування (46,3%), легка промисловість (9%), харчова (16,9%) та деревообробна промисловість (5%). Більшість виробничих потужностей зосереджено в Ужгородському районі, м. Ужгород, м. Мукачево (60,6%).
Структура ринку зайнятості
У середньому за 2011 рік чисельність зайнятого населення у віці 15-70 років у Закарпатській області становила 522,7 тис. осіб, з них:
24,8 – у промисловості,
17,4 – у торгівлі,
8,7 – у сільському господарстві.
Номінальна середня заробітна плата в 2011 р. становила 2 069 грн.
Рівень зареєстрованого безробіття по області на 1 квітня 2012 становив 1,7% чисельності постійного населення працездатного віку.

Найбільший вплив на економіку області здійснюють підприємства із іноземними інвестиціями, які працюють на давальницькій сировині. Як правило, керівництво цих підприємств дотримується принципів політичного нейтралітету.