Функціональні системи вертольота Ми-2. Гідравлічна система презентация

та їх призначення
Гідравлічний насос, призначення, складові частини приведення вдію,робота
Гідропідсилювач: призначення, джерела енергії, складові частини, робота

під тиском гідропідсилювачів у поздовжньо-поперечному керуванні та керуванні загальним кроком несучого гвинта.
Наявність гідропідсилювачів у контурі керування вертольотом дозволяє цілком зняти зусилля на важелях. Така схема роботи гідропідсилювачів називається незворотною. При вимкненні гідропідсилювачів (при відмовленні гідросистеми або навмисно з навчальною метою) потрібні зусилля для продовження польоту.

із вбудованим регулюючим пристроєм і контролюється за допомогою манометра ДИМ-100, покажчик якого встановлений на щитку гідросистеми. Льотчикові у процесі експлуатації вертольота необхідно уважно стежити за діапазоном зміни тиску в гідросистемі, враховуючи допуски +2 і +4, тому що невідповідність може попередити льотчика про можливу несправність і раптовий відказ насоса у польоті. Насос приводиться у дію від головного редуктора, що забезпечує його роботу в польоті при відказу обох двигунів (на режимі самообертання несучого гвинта).
Обсяг рідини АМГ-10 у системі 4...4,5 літрів.

системи і склад агрегатів наданий на схемі. Всі елементи гідросистеми, за винятком гідропідсилювачів і трубопроводів, розташовані у корпусі гідроблоку ГБ-2 (20), який одночасно є і баком для рідини АМГ-10. Гідроблок ГБ-2 встановлюється на головному редукторі.

наземної гідроустановки; 3, 4 − роз’ємні клапани; 5 − зворотний клапан; 6 − насос; 7 – заливна горловина; 8 − контрольне вікно рівня рідини в баці; 9 − зворотний клапан; 10 −  фільтр; 11 − колектор зливу; 12 − колектор живлення гідропідсилювачів ; 13, 14, 15 − гідропідсилювачі; 16 − сигналізатор тиску; 17 − золотник електромагнітного клапана; 18 − запобіжний клапан; 19 – датчик манометра; 20 − гідроблок; 21 − фільтр; 22 − зворотний клапан

роз’ємний клапан нагнітання від наземного агрегату; 3 − бортовий роз’ємний клапан зливу; 4 − бак; 5 − заливна горловина; 6 − фільтр магістралі зливу; 7 − насос змінної продуктивності з пропускними втулками регулювання продуктивності; 8 – запобіжний клапан; 9 − гідроакумулятор; 10 – гідропідсилювач поперечного керування; 11, 12 – гідропідсилювачі подовжнього керування і загального кроку несучого гвинта; 13 – датчик сигналізатора “ОТКАЗ ГИДРОСИСТЕМЫ”; 14 − електромагнітний клапан; 15 − датчик тиску; 16 − зворотні клапани

льотного складу і при технічних перевірках. Керування клапаном здійснюється від вимикача на щитку (рис. 23). На навчальному вертольоті з подвійним керуванням вимикач продубльований на окремому щитку інструктора.

рідини 32±5 кг/см2 (у деяких джерелах при тиску 35±8 кг/см2) і замикає електричний ланцюг при зниженні тиску нижче 32-5 кг/см2 і розмикає ланцюг при перевищенні тиску 32+5 кг/см2. При спрацюванні МСД-35А засвітлюється табло на щитку гідросистеми “ОТКАЗ ГИДРОСИСТЕМЫ”.
Датчик тиску (дистанційного індуктивного манометра) забезпе-чує відхилення стрілки покажчика на щитку пропорційно тискові.

тиску до 90±5 кгс/см2 і запобігає руйнуванню шлангів і трубопроводів.
Роз’ємні клапани використовуються для під’єднання наземної установки до гідросистеми вертольота при перевірці її роботи без запуску двигунів.
Фільтр тонкого очищення при технічному обслуговуванні знімається і промивається на спеціальній установці за допомогою ультразвуку.
Зворотні клапани забезпечують перепуск робочої рідини тільки в одному напрямку, якщо перепад тиску на них достатній для подолання зусилля пружини.

приводиться у дію від головного редуктора. Плунжери роблять зворотно-поступальний рух при обертанні похилої шайби (1), на яку вони спираються під дією пружин  (11). Кожен плунжер має осьові і радіальні свердлення, по яких рідина перетікає не стискуючись до моменту перекриття бронзовими втулками. Подальший рух плунжера буде сопровождиться стиском рідини і виштовхуванням її через підпружиненни клапани (9) в нагнітальну магістраль.

3 − втулки регулювання продуктивності;  4 − командний плунжер; 5 − жиклер (дросель); 6 − регулювальний гвинт;  7 − пружина; 8 − пружина клапана; 9 − клапан; 10 − плунжер; 11 − пружина; 12 − бронзовий підп’ятник плунжера; 13 − ресора приводу  насоса

акумулятора азотом здійснюється до тиску 25±2 кг/см2.
У польоті при керуванні в середньому через гідропідсилювачі проходить 0,5 л/хв. Якщо гідропідсилювачі вимкненні електромагнітним клапаном, то тиск у гідросистемі буде зберігатися максимальним, тобто 80+4 кг/см2. Усі гідропідсилювачі РП-35, які встановлені на вертольоті Ми-2, мають однакову конструкцію. При мінімальному тиску 63 кг/см2 зусилля на штоках 130 кг.

і поршня зі штоком. У штока з вхідної сторони встановлено командний золотник (1), клапан кільцювання (2), зворотний клапан (4) і гідро компенсатор (3). До командного золотника приєднується тяга керування від важеля у кабіні льотчика, а з іншої сторони шток передає зусилля на автомат перекосу.

клапан кільцювання; 3 − гідрокомпенсатор;   4 − зворотний клапан

працює як демпфер, який забезпечує деяку затримку у наростанні зусиль на ручці керування при різкому падінні тиску у системі за рахунок дроселювання зливу рідини з гідропід-силювача у бак.
При нормально працюючій системі, льотчик не повинен виручаться у роботу системи.
При відказу гідросистеми керування вертольотом ускладнюється, особливості пілотування льотчиком у цьому випадку надані в ІНСТРУКЦІЇ ЕКІПАЖУ ВЕРТОЛЬОТА Ми-2.

призначення.
3. Гідравлічний насос, призначення, складові частини приведення вдію, робота.
4. Гідропідсилювач: призначення, джерела енергії, складові частини, робота.