Сутність, принципи і роль страхування презентация

2. ФУНКЦІЇ, ПРИНЦИПИ СТРАХУВАННЯ
3. СИСТЕМИ СТРАХУВАННЯ, ФРАНШИЗА

має латинське походження. В основі його — слова «securus» і «sine сиrа», які означають «БЕЗТУРБОТНИЙ». Отже, страхування відбиває ідею застереження, захисту та безпеки. У багатьох слов’янських мовах, у тому числі й в українській, виникнення терміна «страхування» пов’язують зі словом «страх».

«Страхування — це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів грома­дян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів».

розглядати страхування як економічну категорію.
Страхування – це економічні відносини, за яких страхувальник сплатою грошового внеску забезпечує собі чи третій особі в разі настання події, обумовленої договором або законом, суму виплати страховиком, який утримує певний обсяг відповідальності і для її забезпечення поповнює та ефективно розміщує резерви, здійснює превентивні заходи щодо зменшення ризику, у разі необхідності перестраховує частину останнього.

майнової відособленістю господарських ланок і громадян.
У ринковій економіці, в умовах роздержавлення власності, майнової незалежності кожного власника, відкриваються широкі можливості для розвитку страхування.
Економічної сутності страхування відповідають його функції, які виражають суспільне призначення категорії страхування.
Поняття ФУНКЦІЯ (від лат. Означає виконання, здійснення) або це діяльність, робота, зовнішній прояв властивостей якого-небудь об'єкта.
Функції страхування є зовнішніми формами, що дозволяють виявити особливості страхування як ланки фінансової системи.

страхування, виникають внаслідок наявності страхового ризику і носить імовірнісний характер (наперед ніколи не відомо, коли трапиться страхова подія, якою буде її руйнівна сила і кого із страхувальників вона торкнеться);

розкладом шкоди, заподіяної одному або декільком учасникам створення страхового фонду між усіма страхувальниками; чим більша кількість учасників бере участь у створенні страхового фонду, тим легше розкласти на всіх чийсь окремий збиток, тим меншою повинна бути доля кожного у його формуванні; збільшення чисельності страхувальників сприяє зменшенню вартості страховки;

полягає у використанні їх виключно на покриття шкоди у заздалегідь обумовлених випадках;
4. страхові відносини забезпечують перерозподіл збитків у просторі і часі. Для забезпечення міжтеріторіального розподілу необхідно, щоб у страхуванні брала участь велика кількість страхувальників на значних територіях; в цьому випадку навіть при страшних лихах можна забезпечити розкладку шкоди, оскільки не всі страхувальники увійдуть у число потерпілих.

часі; кошти, що надійшли до страхового фонду страховика, будуть залучені ним для відшкодування збитків у несприятливих можливостях;
6.страховим відносинам притаманний еквівалентний (зворотній) характер. Це випливає із сутність страхування, яка передбачає створення за рахунок страхових внесків багатьох страхувальників страхового фонду, який забезпечить потреби у компенсації збитків для небагатьох.

проте вони мають специфічний прояв:

відновлювальна й ощадна.

зменшенні завданої шкоди. Вона передбачає широкий комплекс заходів, спрямованих на недопущення чи зменшення негативних наслідків, викликаних різними несприятливими обставинами

втрат внаслідок страхового випадку — відшкодування шкоди, отримання особистого забезпечення тощо. В економічній літературі ця функція має здебільшого назву ризикової функції, оскільки саме в її рамках відбувається перерозподіл грошових коштів серед учасників страхування у зв'язку з наслідками страхових подій.

кредитом. За допомогою страхування є можливість відкласти конкретну страхову суму шляхом сплати періодичних страхових премій, що дозволяє підтримувати певний рівень життя.

певну плату страховику матеріальної відповідальності за наслідки ризику в разі настання страхових подій, передбачених чинним законодавством або договором страхування. Саме в рамках реалізації ризикової функції визначається об'єктивна необхідність страхового захисту.

резервів визначає особливість страхування як економічної категорії. За допомогою створення достатнього обсягу страхових резервів у вигляді страхових внесків здійснюється відшкодування матеріального збитку в разі настання страхових випадків або виплата страхових сум по закінченні дії договору страхування життя. Право на покриття збитків та страхові виплати мають тільки ті фізичні та юридичні особи, які є безпосередніми учасниками формування страхового фонду. Реалізація фінансової функції страхування також відбувається в Процесі управління страховими резервами з метою отримання доходів і прибутку.

рахунок страхових внесків накопичити певну страхову суму за умови відсутності страхового випадку за час дії договору страхування. Така функція характерна лише для довгострокового страхування. Серед заощаджувальних видів виокремлюється особисте страхування, зокрема страхування життя.

зменшення їх наслідків від несприятливих страхових подій. Здійснення такої функції передбачає широкий комплекс заходів, їх фінансування за рахунок частини коштів страхового фонду з метою зменшення страхового ризику. При цьому страховики та страхувальники об'єктивно зацікавлені у попередженні настання страхових випадків.

у різні активи на умовах безпечності, поворотності, прибутковості та диверсифікації. Специфіка договору страхування визначається особливістю перерозподілу коштів методом страхування та дає можливість страховику тимчасово, протягом дії договору, користуватися та розпоряджатися акумульованими у страхових резервах коштами страхувальників. При цьому забезпечуються умови для інвестування цих коштів в економіку у вигляді прямих інвестицій, через фондовий ринок, або за допомогою фінансових посередників з метою отримання прибутку.

страхових взаємовідносинах. Відповідно до контрольної функції здійснюється фінансовий контроль за правильним проведенням страхових та інвестиційних операцій, оптимальним формуванням та цільовим використанням страхових капіталів.

сприймається як головне, важливе, суттєве, неодмінне або, принаймні, бажане.
Страхування як система економічних відносин
ґрунтується на таких специфічних принципах:
– конкурентність;
– страховий ризик;
– майновий інтерес;
– максимальна сумлінність сторін;
– відшкодування в межах реально завданих збитків

страхування;
– страховий ризик – певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання;
– майновий інтерес – об’єктивна зацікавленість юридичних та фізичних осіб у збереженні об'єктів, у які вкладені гроші, життя та здоров'я при настанні різних несприятливих подій та нещасних випадків. Майновий інтерес повинен піддаватися фінансовій оцінці та виникати на законних підставах;

приховувати один від одного інформацію, що стосується об’єкта страхування;
Страхувальник повинен повідомити про будь-який суттєвий факт, усі відомості, що дозволили б зробити висновки про ступінь ризику, відомості про минулі збитки, наявність інших страхових полісів тощо

приносити страхувальникові прибутку;
Тобто відшкодування, що виплачується, повинно повернути страхувальника, який зазнав втрати, у такий же фінансовий стан, в якому він перебував перед настанням збитку;

межах виплаченої суми. На практиці це право використовується ще й до настання реальної виплати відшкодування. Наприклад, якщо через дорожньо-транспортну пригоду третя особа серйозно пошкодила автомобіль страхувальника і проти цієї особи порушено кримінальну справу, страховик ще до виплати страхового відшкодування може подати позов до суду на предмет стягнення з винного завданої шкоди в тій частині, яку страховик має сплатити страхувальникові. Це робиться для того, щоб суд мав змогу врахувати претензії страховика при винесенні рішення за справою. У тих випадках, коли страхувальник отримає кошти на відшкодування збитків з іншого джерела, він має повідомити про це страховика, який візьме їх до уваги при розрахунках страхового відшкодування і оформленні регресу.

полісами несуть відповідальність перед самим конкретним страхувальником із пропозицією розділити витрати за відшкодування збитків.

відповідальності страховика і включає виплату страхового відшкодування страхувальникові, розрізняють декілька систем страхування:

відповідальності;
2) страхування за системою першого ризику;
3) страхування по відновлювальної вартості
4) страхування за дійсною вартістю майна;
5) система дробової частини;

умов страхування зобов'язаний провести відшкодування при настанні страхового випадку. При страхуванні майна страхова сума не може перевищувати реальну вартість майна за цінами і тарифами, що діють на момент укладання договору страхування.

якою передбачається виплата страхового відшкодування у фіксованій частці (пропорції). Страхове відшкодування виплачується у розмірі тієї частини збитку, в якій страхова сума складає пропорцію по відношенню до оцінки об'єкта страхування і розраховується за формулою:

сума збитків, г. о.;
S – страхова сума за угодою, г. о.;
W – вартісна оцінка об'єкта страхування, г. о.

сума – 84 тис. грн., а збиток страхувальника 55 тис. грн., то страхове відшкодування становитиме:
(56% від суми збитку – 84:150):

При цьому рівень відповідальності страховика у відшкодуванні збитків страхувальника настільки вищий, наскільки менша різниця між вартісною оцінкою об'єкту страхування і страховою сумою.

виплату страхового відшкодування в розмірі фактичного збитку, але не більше наперед визначеної сторонами страхової суми.
Збиток понад страхову суму взагалі не виплачується;

суми. При страхуванні за такою системою збитки у межах страхової суми (перший ризик) відшкодовуються в повному обсязі, а збитки, які перевищують страхову суму (другий ризик), страховиком не відшкодовуються

страхова сума – 84 тис. грн., а збиток страхувальника 55 тис. грн., то страхове відшкодування становитиме 55 тис. грн., оскільки сума збитків менше страхової суми.

означає, що відшкодування, збитків проходить за ціною нового майна аналогічного виду і призначення. Знос майна не враховується, тобто діє принцип "нове взамін старого".
Така система забезпечує повний страховий захист інтересів страхувальника. Разом з тим для підвищення відповідальності страху­вальника за збереження об'єктів страхування, як правило, практикується розподіл відповідальності між страховиком і страхувальником у покритті збитків через франшизу.

відшкодування визначається як фактична вартість майна на день укладення договору.
Страхове відшкодування дорівнює величині збитку. Тут страхується повний інтерес.

вартість і дійсна вартість. За показаної вартості страхувальник отримує відшкодування, виражене у відсотках або натуральній дробом. Відповідальність страховика обмежена розмірами дробової частини. Якщо показана вартість дорівнює дійсній, то страхування дробової частини перетворюється на страхування за системою першого ризику. Якщо показана вартість менше дійсною, то страхування дробової частини перетворюється на страхування за системою пропорційної відповідальності;

між завчасно встановленою межею (лімітом) і досягнутим рівнем доходу (прибутку). Якщо у зв'язку зі страховим випадком рівень доходу страхувальника виявився нижче визначеної межі, то відшкодуванню підлягає різниця між межею і фактично отриманим доходом.

га. Площа посіву – 200 га. Через страховий випадок (ливень) врожай пшениці становив 10 ц з га. Прогнозована ринкова ціна 1 ц пшениці 235 грн., що бума прийнята при визначені страхової суми. Відповідальність страховика – 70% від понесеної шкоди.

517 тис. грн.
За межу приймається середня врожайність культури за 5 попередніх років.
2. Страхове відшкодування: 517 × 0,7 = 361,9 тис. грн.

повинно повернути страхувальника, який зазнав втрати, у такий же фінансовий стан, в якому він перебував перед настанням збитку;
франшиза – передбачена договором частина збитків, що в разі настання страхової події не відшкодовується страховиком. Франшиза може бути визначена у вигляді певної грошової суми або у відсотках до всієї страхової суми.

страховик позбавляється від відповідальності за шкоду, якщо він не перевершує відсотка франшизи. Якщо збиток більше франшизи, то страховик має компенсувати збитки цілком. При існуванні умовної франшизи в контракті страхування проводиться запис «Вільно від ... відсотків ».
БЕЗУМОВНА (безумовна) франшиза позначає, що страхове компенсування завжди дорівнює збитку за вирахуванням безумовної франшизи. При існуванні безумовної франшизи в контракті страхування робиться запис про наявність в умовах страхування безумовної франшизи.