Організація процесу аудиторської перевірки фінансової звітності та її інформаційного забезпечення. (Тема 3) презентация

забезпечення

Питання до вивчення:
1. Мета та основні завдання організації процесу аудиторської перевірки фінансової звітності.
2. Організація інформаційного забезпечення процесу аудиторської перевірки фінансової звітності.
3. Методи аудиторської перевірки фінансової звітності.
4. Критерії оцінювання фінансової звітності.
5. Етапи аудиторської перевірки фінансової звітності.

звітності.

Аудит фінансової звітності проводиться з метою отримання підтвердження того, що фінансова звітність складена у всіх суттєвих аспектах відповідно до застосовної концептуальної основи фінансової звітності (концептуальної основи загального призначення; концептуальної основи достовірного подання).

зон можливих навмисних помилок у звітності;
оцінка фінансово-господарських перспектив клієнта, його функціонування у майбутньому;
оцінка стану бізнесу.

Головної книги та регістрів синтетичного і аналітичного обліку;
проаналізувати своєчасність подання бухгалтерської звітності до відповідних державних органів;
вивчити взаємоузгодженність показників звітності підприємства;
порівняти дані річної фінансової звітності з даними квартальної і поточної звітності;
оцінити вплив подій що відбулися, на фінансову звітність та їх відображення в звітності.

на: упорядкування взаємовідносин між членами аудиторської групи, інформаційне, матеріально-технічне забезпечення процесу аудиту, з метою формування та висловлення професійної незалежної думки про дотримання вимог застосовної концептуальної основи фінансової звітності у відповідності до міжнародних стандартів аудиту.

фірми, інформаційного та матеріально-технічного забезпечення для формування незалежної думки стосовно результатів перевірки фінансової звітності для надання замовнику аудиту обґрунтованого звіту (висновку).

завдань організації відносять:

зв’язків з відповідальними працівникам замовника аудиторської перевірки фінансової звітності.

урахуванням обсягу перевірки, особливостей підприємницької діяльності клієнта;
визначення ієрархічної структури аудиторської групи, доведення деталізованих завдань та заходів з організації їх виконання;
організація контролю якості виконання завдань.

та зобов’язань;
формування інформації про систему бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю (інструктивні матеріали замовника);
аналітична інформація системи бухгалтерського обліку та внутрішньогосподарського контролю.

т.п.);
засоби зв’язку;
інші види.

походить від латинського «informatio» - пояснення, повідомлення, викладення, де розуміють: впорядковані відомості про процеси та явища.
Під інформаційним забезпеченням аудиторської перевірки фінансової звітності розуміють процес задоволення потреб в інформації, аудиторської групи для цілей формування незалежної думки, з використанням спеціальних засобів і методик її одержання, опрацювання, накопичення і передачі у зручному для подальшого використання вигляді.

за такими видами інформаційних ресурсів:

1. Нормативно-довідкові;
2. планові;
3. облікові (фактичні).

у редакції яка була чинною на дату звітності. Нормативні інформаційні ресурси формують регламентацію підприємницької діяльності замовника. Довідкові інформаційні ресурси містять дані щодо діяльності галузі у якій здійснюється підприємницька діяльність замовника, дані про діяльність інших суб’єктів господарювання. Особливе місце у довідкових інформаційних ресурсах займають відомості про конкурентів замовника. Довідкові інформаційні ресурси формують дані про величини показників, які забезпечують ефективність підприємницької діяльності.

замовника через систему планових завдань, показників та інших даних, які характеризують заплановані до здійснення у визначеному часовому проміжку господарські процеси для забезпечення ефективної підприємницької діяльності замовника.

(підсистемах: фінансового та управлінського), статистичного і податкового обліку, відображаючи господарські процеси що відбулися та їх фактичний стан на звітну дату.

що відображені у фінансовій звітності, регістрах та первинних документах бухгалтерського обліку, які характеризують підприємницьку діяльність замовника.

розуміють спосіб дослідження здійсненних господарських операцій та фактів господарського життя у процесі підприємницької діяльності замовника з метою підтвердження інформації, що міститься у наданій ним фінансовій звітності.

метою одержання необхідних аудиторських доказів у процесі виконання окремих завдань аудиторської перевірки.

отримання письмових або усних пояснень від управлінського персоналу замовника з метою формування аудиторських доказів.
Анкетування – отримання від окремих працівників підприємства та третіх осіб відповідей на заздалегідь підготовлений перелік питань (анкети).
Інспектування – перевірка фізичної наявності документів, записів про господарські операції та факти господарського життя, активів.
Запит – звернення до обізнаних посадових осіб замовника або його контрагентів з метою отримання інформації різного спрямування.
Аналітичний огляд, який включає аналіз показників фінансової звітності замовника, виявлення тенденцій розвитку та перспектив діяльності замовника, в тому числі і за результатами співставлення із даними діяльності інших підприємств галузі.
Аудиторська вибірка – перевірка частини всієї сукупності даних з екстраполяцією результатів на всю сукупність з метою формування незалежної думки.
Спостереження – вивчення процесу який виконується працівниками замовника.
Перерахування – перевірка арифметичної точності даних записів документа.

аудиторська група повинна визначити необхідний перелік критеріїв її оцінки.

Критерій – це значення оцінки з використанням якого визначається відповідність фінансової звітності встановленим нормам, правилам (прийнятій концептуальній основі).

сформувати висновки;
2. повнота: критерії будуть повними у достатньому ступені, за умови відсутності неврахування факторів, які можуть вплинути на формування незалежної професійної думки аудитора;
3. надійність: надійні критерії надають можливість однозначної оцінки господарських процесів та їх наслідків;
4. нейтральність: нейтральні критерії надають можливість формувати неупереджену професійну думку;
5. зрозумілість: зрозумілі критерії надають можливість формування чітких однозначних за тлумаченням висновків.

що оцінка активів і пасивів замовника здійснювалася на протязі звітного року відповідно до прийнятої облікової політики;
фактична наявність – встановлення реального існування відображених у фінансовій звітності замовника активів та пасивів;
належність – отримання достатньої впевненості, що відображені у фінансовій звітності активи та пасиви належать замовнику;
правильність відображення – встановлення достовірності, точності та об’єктивності відображення стану замовника на дату складання фінансової звітності;
законність – дотримання замовником чинного законодавства та нормативних актів у процесі ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;
обережність – встановлення відображення в обліку дійсних витрат, реальних доходів та витрат, що передбачаються;
постійність – дотримання замовником обраної облікової політики та безперервності його функціонування;
відповідність – встановлення відповідності облікових записів та фінансової звітності стосовно належності до звітного періоду.

виключенням»;
цифрами з допустимою похибкою 4-5% загального підсумку.

дані статей балансу на початок звітного фінансового року повинні відповідати даним балансу на кінець попереднього фінансового року. При зміні вступного балансу на початок року у порівнянні зі звітним за попередній рік у примітках повинні наводитись роз'яснення; дані заключного балансу повинні відповідати залишкам по рахунках синтетичного та аналітичного обліку, записів в Головній книзі, журналах, відомостях або іншого аналогічного регістру бухгалтерського обліку на кінець звітного року.

цієї перевірки використовуються таблиці, складені спеціалістами аудиторських фірм. При розробці таких таблиць слід брати до уваги специфіку ведення бухгалтерського обліку у деяких галузях промисловості і сферах діяльності, а також особливості господарських операцій ряду підприємств.

перевіряється відповідність залишків за Головною книгою сумам, вказаним в балансі та інших формах звітності; складається альтернативний баланс. Як правило, для цього бухгалтер використовує спеціальні комп'ютерні програми. Складання альтернативного балансу дозволяє правильно розташувати залишки по рахунках Головної книги у відповідних рядках балансу, упевнитись у збігу величин валюти балансу. Особливу увагу слід звернути на те, щоб дебіторська і кредиторська заборгованості були показані в балансі розгорнуто.

синтетичного обліку зданими Головної книги.

Складання висновку (звіту) за результатами аудиторської перевірки фінансової звітності.