Пізнання презентация

і раціонального пізнання.

Концепції істини.

Наукове пізнання та його ознаки.

Емпіричний та теоретичний рівні наукового пізнання, їхні методи.

«logos»-вчення)

це розділ філософії, в якому вивчаються такі проблеми як:
природа і джерела пізнання, його можливості та межі;
- відносини знання і реальності, суб'єкта та об'єкта пізнання;
- форми та рівні пізнання; передумови пізнавального процесу;
- критерії істинності знання тощо.

свідомості.

символи,ситуації, художні образи.
Релігійне - створення або уточнення системи уявлень про Бога (як вважається, для порятунку людини)

- те, що пізнається (фрагмент навколишнього середовища );
– результат пізнання може мати такий вигляд:
- об’єктивні знання;
- омана (не умисне викривлення дійсності);
- брехня (свідоме викривлення інформації).

с ти ц и з м – вчення, що заперечує повністю або частково можливість пізнання світу. Однією з сучасних форм агностицизму є теорія ієрогліфів, згідно з якою людина пізнає не об’єктивні риси речей чи явищ, а символи, які не мають нічого спільного с предметами, які вони позначають.

Види знань
наукові;
художні;
релігійні;
життєві.
Цінується такий тип знання як „know how” – „знаю як”( знання технологій).

про якусь одну характеристику предмета);

– сприйняття – це цілісний образ предмета, що діє в певний момент на органи чуття;

– уявлення - це конкретні образи предметів чи явищ, які раніше діяли на органи чуттів.

ознаки предметів, явищ об’єктивної реальності;
– судження - це форма думки, в якій щось стверджується або заперечується. У судженнях виражається зв'язок між поняттями, розкривається їх зміст, дається визначення.
– умовивід - це така форма думки, коли з одного чи кількох суджень виводиться нове судження, в якому міститься нове знання.

мету у дослідному вивченні об'єктів. Емпіризм близький до сенсуалізму. Цієї точки зору дотримувались англійські філософи XVII ст. Ф. Бекон, Дж. Локк, Т. Гоббс, французькі матеріалісти XVIII ст.


Раціоналізм (від лат. rationalis - розумний) визнає розум основою пізнання і поведінки людей. Раціоналісти XVII-XVIII ст. ( Р.Декарт, Б.Спіноза, Г.Лейбніц) визнають основою порядку нескінченний причинний ланцюг, то пронизує увесь світ.

предмета в свідомості людини. І́стина — одна з центральних категорій гносеології, правильне відображення об'єктивної дійсності у свідомості людини, в її уявленнях, поняттях, судженнях, умовиводах, теоріях. 
2. Конвенціональна (договірна) – істина – це результат договору, згоди людей щодо трактовки будь якого явища чи предмета
3. Прагматична – істина – це все те, що приносить прибуток.
4. Екзистенціональна – істина – це наявність свободи вибору та душевного комфорту.
5. Релігійна – істина - це Бог , його настанови.
6. Гегель - істина – це дійсність, що відповідає поняттю.
7. Наше розуміння – істина – це поняття про світ та окремі речі, що відповідає дійсності

про навколишній світ, що постійно розвивається;
- це діяльність по виробництву, збереженню та розповсюдженню нових знань;
- сукупність засобів, методів та прийомів пізнання.
Особливості наукового пізнання:
з'ясування суті досліджуваних предметів, явищ, процесів та законів їх розвитку;
логічна та концептуальна несуперечливість;
системність, точність, обґрунтованість, перевірка практикою.

такою не є.
Головна відмінність псевдонауки від науки — це використання не перевірених практикою та науковими методами помилкових даних і відомостей.

медицина

пізнання:

спостереження - це певна система фіксування та реєстрації властивостей і зв'язків досліджуваного об'єкта в природних умовах або в умовах експерименту;

вимірювання – являє собою певну систему фіксації та реєстрації кількісних характеристик досліджуваного об'єкта за допомогою різноманітних вимірювальних приладів та апаратів.

експеримент - система пізнавальних операцій, пов'язаних з дослідженням об'єктів у спеціально створених для цього умовах, які сприяють виявленню, вимірюванню, порівнянню їхніх властивостей та зв'язків.
опис

з метою їхнього всебічного вивчення.
Синтез — це об'єднання раніше виділених частин (сторін, ознак, властивостей).
Абстрагування — це метод відволікання від деяких властивостей та відношень об'єкта і одночасно зосередження основної уваги на тих властивостях та відношеннях, які є предметом наукового дослідження
Узагальнення – це метод наукового пізнання, який фіксує загальні ознаки та властивості певної групи об'єктів, здійснює перехід від одиничного до особливого і загального.
Індукція - метод наукового пізнання, на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне.
Дедукція - це метод наукового пізнання, коли на основі знання загального пізнається окреме.
Ідеалізація - процес мисленнєвої побудови можливих ідеальних об’єктів. Межи ефективності ідеалізації визначаються п р а к т и к о ю.
Історичний (відтворення логіки розвитку досліджуваного об'єкту) і логічний (відтворення сутності об'єкту в системі понять) методи.

а – “знання про незнання”.
- Гіпотеза – допущення про причини та сутність досліджуваного явища.
- Теорія - несуперечлива система наукових знань( вихідні положення, поняття, закони)
- Ідея – знання, яке вже готове для практичного втілення.

японцеві Есінорі Осумі.
Своє наукове відкриття він зробив ще 30 років тому, довівши феномен аутофагії (його також називають "самопоїданням" клітини). Це механізм, який допомагає організму звільнитися від токсинів і інших непотрібних частинок, перетворюючи їх в енергію.

теорії контрактів Олівер Харт і Бенгт Хольмстрьом, які працюють у США.

вчених (Девід Тоулесс, Данкан Халдейн і Майкл Костерлиц – усі США) за розробку математичних методів опису матерії (магнетизм, надпровідність, надтекучість).
Їх відкриття є вагомим внеском у розробку інноваційних електронних гаджетів. Члени Нобелівської комісії назвали досягнення вчених "дверима в незвіданий світ, де матерія може знаходитися в дивних станах".

(англ. Large Hadron Collider), створений у Європейському центрі ядерних досліджень CERN, поблизу Женеви.

Фінансування та супровід проекту здійснюють понад 10 000 науковців та інженерів з понад 100 країн світу. Вартість проекту становить $6 млрд доларів. Колайдер дозволить виявити Бозон Хіггса і зімітувати стан Всесвіту через мільярдну частку секунди після Великого вибуху. Запроектований у 1984 році, реалізацію почали 2001 року, перший запуск здійснили 10 вересня 2008 року, офіційне відкриття 20 листопада 2009 року.

(англ. International Space Station) — спільний проект космічних агенцій США (NASA), Росії (Роскосмос), Японії (JAXA), Європейського союзу (ESA), Канади (CSA), Бразилії (AEB). Початок будівництва 1998 рік, закінчення — 2011 рік. Найдорожчий науковий проект в історії науки, вартістю $100 млрд доларів. Найбільший техногенний предмет у космосі.

транспортування енергії.
Молекулярна біологія: механізми
спадковості, лікування захворювань на    молекулярному і генному рівнях.
- Екологія - способи збереження чистоти
 навколишнього середовища.
- Комп’ютерні технології

знання загального пізнається окреме.
2. Назвіть метод наукового пізнання, завдяки якому на підставі знання про окреме робиться висновок про загальне.
3. Вчення, що заперечує повністю або частково можливість пізнання світу.
4. Хто отримав в 2016 році Нобелівську премію з літератури?
5. … - це — одна з центральних категорій гносеології, правильне відображення об'єктивної дійсності у свідомості людини, в її уявленнях, поняттях, судженнях, умовиводах, теоріях. 
6… - це система об'єктивних знань про навколишній світ, що постійно розвивається.