Поняття та феноменологія конфлікту презентация

ознаки. Структурна модель конфлікту. Динаміка конфлікту. Конструктивні та деструктивні функції конфліктів. Причини конфліктів. Конфліктогени та їх класифікація. Особистісна складова конфлікту. Особистісні та об'єктивні фактори виникнення конфлікту.

ідеальна модель конфліктної взаємодії, теорія.
Конфлікт розглядають як рушійну силу розвитку особистості, як результат взаємодії суб’єктивних і об’єктивних детермінант.

Конфлікт (від лат. сonflictus – зіткнення) – зіткнення різноспрямованих сил (інтересів,цінностей, поглядів, позицій, думок) суб’єктів взаємодії (Г.В.Ложкін, Н.І.Пов’якель)

кризи й стимулює зміни в суспільстві, концептуально цю функцію осмислив Еріксон.
Конфлікт — сигнал до змін. Осмислюючи типи критичних ситуацій, Ф. Е. Василюк підкреслює позитивну роль, необхідіність внутрішніх конфліктів для життя: Вони сигналізують про об’єктивні суперечності життєвих стосунків і дають змогу вирішити їх або ж довести до реального зіткнення, що може закінчитися згубно для особистостей.

Соціологи чиказької школи стверджували, що “конфлікт — це можливість розмовляти відверто”
Конфлікт — це можливість розрядки напруження.

роль;
сприяє структуруванню соціальних груп, групуванню однодумців;
знижує «синдром покірності», стимулює активність людей;
 конфлікт стимулює розвиток особистості

для вирішення конфлікту;
неадекватне сприйняття та непорозуміння сторін;
послаблення співробітництва між сторонами;
конфронтаційні прояви в стосунках, які спрямовані більше на перемогу, ніж на розв’язання проблеми для обох сторін;
моральні та матеріальні витрати на вирішення конфлікту.

факт, проблема. Нерідко самі учасники конфлікту її чітко не уявляють.

ІІІ. Уявлення про ситуацію. Кожен з учасників має своє уявлення про конфліктну ситуацію.
ІV. Мотиви. У кожного є свій комплекс установок, потреб, інтересів, думок, ідей. Мотиви можуть бути як усвідомленими, так і неусвідомленими.
V. Дії. Дії однієї сторони заважають іншій досягти своєї мети.

як конфліктної .
3. Початок відкритої конфліктної взаємодії. Цей етап виражається в активних діях одного з учасників конфлікту, який усвідомив для себе конфліктну ситуацію.
4. Розвиток відкритого конфлікту.
5. Розв'язання конфлікту (педагогічний або адміністративний метод).

Основні фази конфлікту:
1) початкова фаза;
2) фаза підйому;
3) пік конфлікту;
4) спад конфлікту

завершення не усуває причину конфлікту, найчастіше підсилює розбіжності, суперечності, розмежовує групу.
Останній етап розвитку конфлікту можливий як за рахунок зміни об'єктивної конфліктної ситуації, так і за рахунок перетворення її образів, які є в учасників конфлікту.
Вирішення конфлікту може бути повним або частковим

метою пошуку рішення, яке задовольнить обидві сторони. Третя сторона (арбітри, посередники або медіатори) - індивід або група, зовнішня щодо конфлікту, спеціально підбираються і запрошуються для надання професійної допомоги у досягненні згоди.

способів їхнього попередження та розв’язання. До числа об'єктивних причин конфліктів можна віднести головним чином ті обставини соціальної взаємодії людей, що привели до зіткнення їхніх інтересів, думок, установок і т.д.
Об'єктивні причини призводять до створення передконфліктної обставини – об'єктивного компонента передконфліктної ситуації.
Суб’єктивні причини конфліктів в основному пов'язані з тими індивідуально-психологічними особливостями опонентів, які призводять до того, що вони вибирають саме конфліктний, а не який-небудь інший спосіб вирішення об'єктивного протиріччя,

викривлення інформації в процесі комунікації;
- розбалансована рольова взаємодія людей;
- вибір різних способів оцінки результатів діяльності;
- внутрішньогруповий фаворитизм;
- змагання та конкуренція;
- обмежена здатність до децентрації;
- психологічна несумісність

до конфлікту.
Різновиди конфліктогенів :
– погрози і накази;
– негативна і необгрунтована критика, зауваження і негативні оцінки;

гідність прізвиська і „клички";
– слова -"боржники";
– хвастощі;

голосу і інші спроби самостверджуватися за рахунок приниження або знецінення іншого;
– нав'язування порад;
– приховування важливої інформації;
– порівняння і нав'язування конкурентних стосунків;
– допити, що заганяють "в кут" і викликають "відчуття вини«

Закон ескалації конфліктогенів

*Д/з: таблиця моїх конфліктогенів: які я використовую, на які я реагую