Філософія, її походження, проблематика та функції презентация

предмет та коло проблем філософії
Структура філософського знання
Причини виникнення та історичні етапи становлення філософії
Роль та функції філософії у житті людини

Основні поняття :

буття, дуалізм, ідеалізм, ідея, категорія, культура, людина, матерія, матеріалізм, монізм, містицизм, міфологія, монізм, методологія, мудрість, наука, об’єкт, парадигма, пізнання, поняття, предмет, проблема, плюралізм, раціоналізм, релігія, самосвідомість, світогляд, світ, свідомість, cуб’єкт, філософія

mythology, monism, methodology, wisdom, science, paradigm, knowledge, concepts object, problem, pluralism, rationalism, religion, self-awareness, world outlook, world, consciousness, philosophy.

ВІТЧИЗНЯНІ АВТОРИ:
Ільїн В.В., Кремень В.Г. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник. – К., 2005.
Петрушенко В.Л.Філософія : Курс лекцій : навчальний посібник. – 3-тє вид., переробл. і допов.– Л.: Новий світ, 2002, 2005. – 456 с.
Філософія. Курс лекцій. Навчальний посібник / Ред. І.Бичко, В. Табачковський та ін. – К.: Либідь, 1999.
Філософія. Навчальний посібник. /Ред. В.Кременя, Ф.Горлача. – К.: Вища школа, 2002.
Філософія. Навчальний посібник. /Ред. І.Надольного та ін. Вид.5-е.– К.: Вікар, 2006.
Філософський енциклопедичний словник /Ред. Шинкарук В.І. та ін. –К.: Абрис, 2002.
Н.Хамітов, Л.Гармаш, С.Крилова. Історія філософії. Проблема людини та її меж: Навчальний посібник зі словником / Під ред. Н.Хамітова (2-е вид. перероб. та доп.) – К., 2006.

ІНОЗЕМНІ АВТОРИ:
Кунцман П., Буркард Ф.-П., Видман Ф. Философия: dtv-Atlas: Пер. с нем. – М., 2002.
Мир философии. Книга для чтения. В 2 частях / Сост. Гуревич П., Столяров В. – М., 1991.
Рассел Б. Історія західної філософії / Пер. з англ. – К., 1995.
Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. В 4 книгах. – СПб.,1997.
Стивенсон Д. Философия / Джей Стивенсон; пер. с англ. – М., 2007.
Тарнас Р. История западноевропейского мышления / Пер. с англ. – М.,1998.
Философия: краткий курс / Ж.М.Бесс, А.Буасьер; пер. с франц. – М., 2005.
Делёз Ж., Гваттари Ф. Что такое философия? – СПб., 1998.

власного місця в ньому; це життєва позиція, пізнавальна, ціннісна і життєва орієнтація

Світогляд

світу, сприйняття його з позицій власного життя, професійної діяльності, переживань, вірувань, прагнень, очікувань тощо

Світогляд

переконання, ідеали, вчинки.
Взаємодіючи, вони створюють цілокупну, максимально-узагальнюючу картину світу

Структура світогляду

Рівні: Життєво-практичний та науково-теоретичний

Сторони: Науково-пізнавальна та емоційно-психологічна

Елементи: Знання, кредо, позиції, досвід, настанови, цілі, цінності, наміри, вчинки

світогляду є:
співвідношення
«людина-природа»,
«людина-суспільство»,
«людина-особистість»

СВІТОГЛЯДНА КУЛЬТУРА

релігія, філософія, мистецтво
що визначають типи осмислення дійсності:
архаїчний, науковий, релігійний, філософський, художньо-образний

Історичні типи світогляду

вимірах Простору і Часу
«Світ, Космос, Всесвіт» розумілись як світ порядку, що протиставлялися «Хаосу, Безладу, Незрозумілості»
Криза міфологічної свідомості – приблизно середина І тисячоліття до нашої ери

Міфологія

внаслідок чого осмислюються два різних світи: природний і надприродний, фізичний (тілесний, матеріальний) і метафізичний (духовний, ідеальний).
Найважливішою ознакою релігії є визнання існування та креативність найвищої істоти (особи) – Бога. Тому сутністю релігійного світогляду є віра у Бога

Релігія

про закономірності існування предметів засобами теоретичного обґрунтування та емпіричного випробування результатів дослідження задля розкриття їх об’єктивного змісту
достовірності
істинності
інтерсуб’єктивності

Наука

цілокупності, коли здійснюється усвідомлення світу, визначення свого місця у світі і створення програми життєдіяльності

Філософія

а найістотнішим у ньому - переживання часу і простору, тобто континууму.
Тільки людина знає про неминучість завершення власного існування, яке змушує її думати про сенс життя, що і є, власне, філософуванням або міркуванням про людське буття

Як розпочинається філософія?

– форма духовної діяльності та пізнання, що встановлює універсальні закономірності існування людини у світі (природні, суспільні та особистісні закони)

Самовизначеність філософії

елементи (природа, суспільство, особистість).

Предмет філософії

постійному русі і перетвореннях;
такий метод наділяє людину свободою;
метафізичний – вияв людського знання в осягненні світу у його нерухомості і завершеності;
такий метод підпорядковує людину необхідності.

Філософія знає два методи дослідження:

бачити людина.

Ідеал –

освоєння світу можливостей, сприйняття їх у світлі бажаного

Мрія

людини, тих подій і явищ, які входять до її життєвого досвіду в бажаннях, думках, мріях

Віра –

мрії тоді мрія перетворюється у надію. У християнській культурі надія розглядається як одна з трьох християнських чеснот. Втрата надії розглядається як смертний гріх

Надія –

of philosophy,
культурологія cultural studies,
логіка logic,
методологія methodology,
онтологія ontology,
релігієзнавство religious studies,
філософія історії philosophy of history,
філософія науки philosophy of science

ФІЛОСОФСЬКІ НАУКИ philosophy sciences

(ГРЕЦІЯ, ІНДІЯ, КИТАЙ)
V ст. – ХІV ст. – ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
ХІV ст. – ХVІ ст. – ФІЛОСОФІЯ ВІДРОДЖЕННЯ
ХVІІ ст. – перша третина ХІХ ст. – ФІЛОСОФІЯ НОВОГО ЧАСУ
ХІХ ст. – ХХІ ст. – ФІЛОСОФІЯ НОВІТНЬОГО ЧАСУ

ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ ФІЛОСОФІЇ