Вольтер, Ж.-Ж.Руссо) у розробці «договірної теорії держави»
- Главная
- Разное
- Дизайн
- Бизнес и предпринимательство
- Аналитика
- Образование
- Развлечения
- Красота и здоровье
- Финансы
- Государство
- Путешествия
- Спорт
- Недвижимость
- Армия
- Графика
- Культурология
- Еда и кулинария
- Лингвистика
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Маркетинг
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Філософія просвітництва презентация
Содержание
- 1. Філософія просвітництва
- 2. Умови виникнення епохи Просвітництва.
- 3. Основні ідеї: соціальну та політичну емансипацію третього
- 4. Виникнення філософської науки Формування світоглядних орієнтирів Просвітництва
- 5. Потреби інтенсивного розвитку продуктивних сил привели до
- 6. Допитливий людський розум на страх церкві
- 7. Просвітництво XVIII ст. спиралося на видатні відкриття
- 8. Життєві явища такі ж пізнавані, як і
- 9. МЕДИЦИНА В ЕПОХУ ПРОСВІТНИЦТВА Незважаючи на досягнення
- 10. Нові підходи до розвитку медичних знань проповідував
- 11. Початок патологічної анатомії поклав італійський лікар Джованні
- 12. За реформу медичної освіти виступав французький вчений
- 13. На рубежі XVII—XVIII ст. культура, наука і,
- 14. Роль французького Просвітництва (Ш.Монтеск'є, Вольтер, Ж.-Ж.Руссо) у
- 15. Він виявив існуючий взаємозв'язок між природним середовищем
- 16. Праці Ш.Монтеск'є «Перські листи», «Розвідка про причини
- 17. Ш.Монтеск'є розмірковував над проблемами громадянської історії, історії
- 18. Проблеми розвитку промисловості, техніки та технології, чинники
- 19. про джерела виникнення приватної власності, природу державної
- 20. Вольтер (Франсуа Марі Аруе) (1694 –
- 21. Своєю творчістю Вольтер підготував «філософський фундамент» Просвітництва,
- 22. Мислитель розглядав фізичну теорію Ньютона та
- 23. Вольтер обстоював ідеал «освіченого абсолютизму», що
- 24. Науку та культуру, освіту та філософію Вольтер
- 25. Жан-Жак Руссо (17І2 – 1778). Художньо-філософський
- 26. Головна проблема соціальної філософії Ж.-Ж.Руссо полягає у
- 27. Досягнення нової організації житія? Як уже зазначалося,
- 28. Суспільний договір, вважав Ж.-Ж.Руссо. мас ґрунтуватися на
Умови виникнення епохи Просвітництва.
Просвітництво – це цивілізаційно-культурна течія періоду переходу від традиційного до індустріального суспільства. За часом доба Просвітництва — це середина XVII — XVIII ст.
Слайд 1ФІЛОСОФІЯ ПРОСВІТНИЦТВА
Умови виникнення епохи Просвітництва.
Виникнення філософської науки.
Роль французького Просвітництва (Ш.Монтеск'є,
Слайд 2
Умови виникнення епохи Просвітництва.
Просвітництво – це цивілізаційно-культурна течія періоду переходу
від традиційного до індустріального суспільства.
За часом доба Просвітництва — це середина XVII — XVIII ст. Ідеї Просвітництва проростають спочатку в Англії, потім у Франції, пізніше — в Німеччині, Італії та в інших країнах Європи.
За часом доба Просвітництва — це середина XVII — XVIII ст. Ідеї Просвітництва проростають спочатку в Англії, потім у Франції, пізніше — в Німеччині, Італії та в інших країнах Європи.
Слайд 3Основні ідеї:
соціальну та політичну емансипацію третього стану (міщан і селян);
встановлення "царства
розуму", заснованого на природному рівноправ'ї людей, політичній свободі і громадянській рівності;
ставили за мету поширення знань: дати народу освіту і "просвітити" монархів відносно змісту "істинного" людського суспільства.
новітні постулати спричинили надлом старої феодальної організації.
ставили за мету поширення знань: дати народу освіту і "просвітити" монархів відносно змісту "істинного" людського суспільства.
новітні постулати спричинили надлом старої феодальної організації.
Слайд 4Виникнення філософської науки
Формування світоглядних орієнтирів Просвітництва пов'язане не лише з загальною
атмосферою доби, а й з бурхливим розвитком природничих наук і філософії.
Виникненню матеріалізму XVIII ст. сприяв майже 300-річний досвід зростання нового природознавства, покликаного до життя зародженням і поширенням капіталістичного способу виробництва.
Виникненню матеріалізму XVIII ст. сприяв майже 300-річний досвід зростання нового природознавства, покликаного до життя зародженням і поширенням капіталістичного способу виробництва.
Слайд 5Потреби інтенсивного розвитку продуктивних сил привели до того, що нове природознавство
на противагу схоластиці повернулося обличчям до "тлінної" природи, звернулося до експериментального вивчення властивостей матерії, законів руху земних і небесних тіл, до встановлення фізико-математичних виражень цих законів.
Слайд 6 Допитливий людський розум на страх церкві почав проникати в таємниці
не тільки неорганічного, але й органічного світу. Величезним успіхом фізіології XVIII ст. стало відкриття І. Гарвеєм кровообігу. Були написані праці, що встановлювали залежність психічних явищ від стану людського тіла. І тим самим підготували висновки, які заперечували субстанціональність душі.
Слайд 7Просвітництво XVIII ст. спиралося на видатні відкриття Р. Декарта, І. Ньютона
і Г. В. Лейбніца в галузі фізики і математики, на перші досягнення передової біологічної думки.
Праці У. Гарвея, М. Мальпігі, Я. Сваммердама, Ф. Реді, А. Левенгука в галузі анатомії, фізіології й ембріології вже давали матеріал для обґрунтування матеріалістичної думки
Праці У. Гарвея, М. Мальпігі, Я. Сваммердама, Ф. Реді, А. Левенгука в галузі анатомії, фізіології й ембріології вже давали матеріал для обґрунтування матеріалістичної думки
Слайд 8Життєві явища такі ж пізнавані, як і всі інші, і мають
у своїй основі не загадкові містичні чи ірраціональні начала, а природні фізико-хімічні процеси.
Однак фактичною відмінністю цієї доби є нерівномірний розвиток різних галузей природознавства. На той час, коли механіка твердих тіл і математика досягли високого щаблю, хімія, біологія й інші науки знаходилися ще на етапі становлення.
Однак фактичною відмінністю цієї доби є нерівномірний розвиток різних галузей природознавства. На той час, коли механіка твердих тіл і математика досягли високого щаблю, хімія, біологія й інші науки знаходилися ще на етапі становлення.
Слайд 9МЕДИЦИНА В ЕПОХУ ПРОСВІТНИЦТВА
Незважаючи на досягнення анатомії, фізіологія з клінікою (а
особливо головна клінічна спеціальність — терапія) протягом довгого часу відставали. Великий вклад у процес становлення клінічного навчання студентів здійснив Лейденський університет, при якому була створена в XVII ст. клініка.
Слайд 10Нові підходи до розвитку медичних знань проповідував французький вчений Ж. Ламетрі
(1709—1751). В головному своєму творі "Людина —машина" він проголосив програму вивчення життєвих процесів шляхом дослідів і закликав до перебудови фізіологічної науки на матеріалістичній основі, за що піддавався переслідуванням з боку церкви і змушений був виїхати до Німеччини.
Слайд 11Початок патологічної анатомії поклав італійський лікар Джованні Баттіста Морганьї (1682—1771). Свої
наукові висновки Морганьї зробив на основі великої кількості досліджень і створив найціннішу наукову працю з патології, яка заклала основи цієї науки.
кожна хвороба має своє місцезнаходження, кожній хворобі передують певні матеріальні зміни в тому чи іншому органі тіла, розтин трупа дає можливість встановити хворобливі зміни органів.
кожна хвороба має своє місцезнаходження, кожній хворобі передують певні матеріальні зміни в тому чи іншому органі тіла, розтин трупа дає можливість встановити хворобливі зміни органів.
Слайд 12За реформу медичної освіти виступав французький вчений П. Ж. Кабаніс (1757—1808).
Він підтримав ідею створення медичних шкіл при великих лікарнях, щоб навчання учнів відбувалося біля постелі хворого, щоб таким чином лікар умів лікувати, а не тільки показувати свої знання під час диспутів.
Слайд 13На рубежі XVII—XVIII ст. культура, наука і, зокрема, медицина набувають кардинально
нових рис. Боротьба за новітні ідеї здійснюється в умовах конфлікту між матеріалістичними і метафізичними поглядами, проте, переборюючи різноманітні труднощі, медицина в окремих галузях досягла значних успіхів.
Слайд 14Роль французького Просвітництва (Ш.Монтеск'є, Вольтер, Ж.-Ж.Руссо) у розробці «договірної теорії держави»
Шарль
Луї Монтеск'є (1689 – 1755). Теоретична спадщина цього талановитого філософа є своєрідним і багато в чому новим поглядом на природу та сутність соціального. Виявивши природні чинники суспільно-історичного життя, Щ.Монтеск'є започаткував новий напрямок соціального філософування – «географічний детермінізм».
Слайд 15Він виявив існуючий взаємозв'язок між природним середовищем (клімат, ґрунти, рельєф тощо)
та суспільними процесами, фізичними властивостями довкілля та «духом законів». Ш.Монтеск'є так би мовити, геніально здогадався про істотну роль конкретно-історичних (у тому числі природних) умов у формуванні вигляду суспільства.
Слайд 16Праці Ш.Монтеск'є «Перські листи», «Розвідка про причини величі римлян та їх
занепаду», «Про дух законів» набули значного поширення та популярності.
Саме в них філософ дав гостру критику абсолютизму, здійснив спробу пояснити походження державного ладу та природи законів, запропонував цікавий, хоча багато в чому абстрактний план суспільних реформ.
Саме в них філософ дав гостру критику абсолютизму, здійснив спробу пояснити походження державного ладу та природи законів, запропонував цікавий, хоча багато в чому абстрактний план суспільних реформ.
Слайд 17Ш.Монтеск'є розмірковував над проблемами громадянської історії, історії держави та права, побуту
та сімейних стосунків, над питаннями економіки, торгівлі, фінансів тощо. Філософ виступав як своєрідний апологет торгівлі. В ній теоретик вбачав наймогутніше джерело збагачення держави та відносин між народами (співдружність, мир та злагода).
Слайд 18Проблеми розвитку промисловості, техніки та технології, чинники підвищення продуктивності праці, способи
(засоби) заохочення промисловості тощо.
І все ж таки предметом головної уваги філософа було державно-правове будівництво, пошук оптимальних законів, за допомоги яких можна було б забезпечити збалансованість економічних. політичних та соціально-побутових процесів.
І все ж таки предметом головної уваги філософа було державно-правове будівництво, пошук оптимальних законів, за допомоги яких можна було б забезпечити збалансованість економічних. політичних та соціально-побутових процесів.
Слайд 19про джерела виникнення приватної власності, природу державної влади, переваги республіканського устрою,
самоцінність свободи, компромісний поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову, природу та чинники розвитку людських (народних) прав.
поділ влади став засадовим для ліберально-демократичного підходу до організації влади.
поділ влади став засадовим для ліберально-демократичного підходу до організації влади.
Слайд 20Вольтер (Франсуа Марі Аруе)
(1694 – 1778)
Головними філософськими творами
Вольтера є «Філософські листи», «Основи філософії Ньютона», «Філософський словник». «Кандід».
Соціальна філософія Вольтера сповнена протиріч: нищівна критика католицизму збігається з визнанням буття Бога та регулятивної функції релігії.
Соціальна філософія Вольтера сповнена протиріч: нищівна критика католицизму збігається з визнанням буття Бога та регулятивної функції релігії.
Слайд 21Своєю творчістю Вольтер підготував «філософський фундамент» Просвітництва, поглибив спектр філософського осягнення
дійсності, ввів у нього нові проблеми, а головне – повернув філософію до реального людського життя, історії та культури як її (філософії) головної тематики.
Слайд 22
Мислитель розглядав фізичну теорію Ньютона та роль релігії в суспільстві,
питання
охорони здоров'я та соціально-політичні відносини,
особливості розвитку художньої культури та природу людини, проблеми моралі тощо.
особливості розвитку художньої культури та природу людини, проблеми моралі тощо.
Слайд 23
Вольтер обстоював ідеал «освіченого абсолютизму», що досягається завдяки міцному союзу філософів
та володарів. Першим, на його думку, належить законодавча влада, другим – виконавча.
Слайд 24Науку та культуру, освіту та філософію Вольтер розглядав як головний чинник
соціально-злагодженого життя володарів та підданих. При цьому філософ указував на необхідність постійного реформування суспільства, оскільки будь-який застій чи відмова володаря здійснити ту чи ту прогресивну реформу загрожують революційним вибухом народних мас.
Слайд 25Жан-Жак Руссо (17І2 – 1778).
Художньо-філософський твір «Юлія, або Нова Елоїза».
«Міркування
про походження та причини нерівності», «Про суспільний договір, або Принципи політичного права», «Еміль, або Про виховання» - філософ переконує читача в обтяжливості та злочинній ролі насильства, ратує за гуманне ставлення до людини та народу, підносить цінність суспільної організації
Слайд 26Головна проблема соціальної філософії Ж.-Ж.Руссо полягає у розкритті джерел та чинників
суспільного насильства, обставин утрати людиною природно притаманної їй свободи, пошуку шляхів повернення свободи, організації на її засадах оптимального порядку.
Слайд 27Досягнення нової організації житія? Як уже зазначалося, перший з них –
це законодавче регулювання розмірів приватної власності. Другий – це шлях, пов'язаний з «перебудовою» держави «суспільного договору». Третій, на думку філософа, полягає у вихованні громадян.
Слайд 28Суспільний договір, вважав Ж.-Ж.Руссо. мас ґрунтуватися на трьох Взаємопов’язаних принципах: 1)суверен
– це народ; 2) суверенітет народу не підлягає відчуженню та поділу: 3)законодавча влада належить народу й лише йому.
Ідеалом державного устрою для Ж.-Ж.Руссо була республіка.
Ідеалом державного устрою для Ж.-Ж.Руссо була республіка.
