філософії та науки.
3. Место філософії в духовной культуре суспільства.
- Главная
- Разное
- Дизайн
- Бизнес и предпринимательство
- Аналитика
- Образование
- Развлечения
- Красота и здоровье
- Финансы
- Государство
- Путешествия
- Спорт
- Недвижимость
- Армия
- Графика
- Культурология
- Еда и кулинария
- Лингвистика
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Маркетинг
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Філософія як світогляд, її сенс і призначення у суспільстві презентация
Содержание
- 1. Філософія як світогляд, її сенс і призначення у суспільстві
- 2. 1. Призначення філософії. Піфагор (VI ст.
- 3. Сократ мета життя у дослідженні себе та
- 4. Платон Філософ займає середину між мудрим і
- 5. Арістотель під філософією розуміє будь-яку науку, але
- 6. Стоїки (Сенека) мудрість - знання про божественні
- 7. Эпікур Філософія - діяльність, яка приводить до щастя через роздуми і розмірковування.
- 8. У філософії відокремлюються два основних напрями Умоглядний,
- 9. Представники раціоналізму Лейбниц: філософія – це заняття
- 10. Кант Філософська система поєднує в собі:
- 11. Шеллінг рід пізнання, яке має своєю основою
- 12. Гегель пізнання абсолютного у формі діалектичного
- 13. Гегель «філософія як спекулятивна наука про ідею,
- 14. Позитивізм Конт «філософія означає загальну систему пізнань
- 15. Філософія внутрішній процес суб’єктивного росту людини, процес
- 16. Філософія самосвідомість перекладає результати цієї внутрішньої роботи в поняття будує раціональну систему ідеалів і принципів
- 17. Метафізика намагається перевести в поняття схоплені почуттям
- 18. Філософія як засіб творення невідворотно зустрічається з
- 19. Наука чистого мислення знання, якому досвід служить
- 20. 2. Відношення філософії та науки нерозуміння
- 21. Наука у відокремленій науковій діяльності чітко усвідомлені
- 22. Філософія Щоб охопити світ у такій повноті,
- 23. 1.3. Місце філософії в духовній культурі
- 24. Питання: Онтологічне – про буття,
- 25. Філософія розпадається на онтологію, натурфілософію, гносеологію, соціальну
- 26. Відношення між духом і буттям 1 ступень:
- 27. Відношення між духом і буттям 2 -
1. Призначення філософії.
Піфагор (VI ст. до н.е.). Мудрість властива лише одному Богу, а людині досить називатися філософом. Філософи прагнуть тільки до істини. Мудреців софістами, які вважали, що
Слайд 1ФІЛОСОФІЯ ЯК СВІТОГЛЯД, ЇЇ СЕНС І ПРИЗНАЧЕННЯ
У СУСПІЛЬСТВІ
1. Призначення філософії.
2. Відношення
Слайд 21. Призначення філософії.
Піфагор (VI ст. до н.е.). Мудрість властива лише одному
Богу, а людині досить називатися філософом.
Філософи прагнуть тільки до істини.
Мудреців софістами, які вважали, що мудрість полягає в суто практичній досвідченості
Філософи прагнуть тільки до істини.
Мудреців софістами, які вважали, що мудрість полягає в суто практичній досвідченості
Слайд 3Сократ
мета життя у дослідженні себе та інших
стверджує, що нічого не знає
але
говорив, що він людина «самостійна у філософії».
Слайд 4Платон
Філософ займає середину між мудрим і немудрим.
Бути філософом не може ні
мудрий, ні неук: перший – тому, що вже має мудрість, другий – тому, що вважає себе мудрим.
Філософія є надбання мудрості, а мудрість те саме, що і наука. Предмет останньої – пізнання істинно сущого.
Слайд 5Арістотель
під філософією розуміє будь-яку науку, але з решти інших виділяє «першу
філософію»,
завдання якої полягає в усвідомленні буття як буття.
Слайд 6Стоїки (Сенека)
мудрість - знання про божественні і людські справи,
це прагнення до
доброчесності або досвідченості в трьох галузях знання:
логіці, етиці та фізиці.
логіці, етиці та фізиці.
Слайд 8У філософії відокремлюються два основних напрями
Умоглядний, або раціоналістич-ний
головна мета філософії
істинно суще
- «абсолютне”
Дослідницький, або емпіричний.
головна мета
виявляє передумови пізнання світу
Слайд 9Представники раціоналізму
Лейбниц: філософія – це заняття мудрістю.
Кант: вона є пізнання
понять розуму.
з’ясування можливості такого пізнання.
з’ясування можливості такого пізнання.
Слайд 10Кант
Філософська система поєднує в собі:
Філософію природи і «філософію звичаїв.
Перша стосується
всього того, що існує, друга – того, що повинно бути».
Слайд 11Шеллінг
рід пізнання, яке має своєю основою і предметом
перше знання безпосередньо
в ньому самому.
Філософія є пізнання речей, як вони є в собі, тобто як вони
є в абсолютному розумі.
Слайд 12Гегель
пізнання абсолютного у формі діалектичного розвитку, або
науку про розум,
який пізнає самого себе
філософія має ті ж предмети, що і релігія
тому, що Бог є істина і єдина істина»
Слайд 13Гегель
«філософія як спекулятивна наука про ідею, розпадається на
логіку – науку
про ідею в собі і для себе,
філософію природи – науку про ідею у її зовнішньому існуванні, і
філософію духу – науку про ідею
Слайд 14Позитивізм
Конт
«філософія означає загальну систему пізнань людських»
Г. Спенсер
наука є знання об’єднане частково; філософія
є знання сповна об’єднане
Слайд 15Філософія
внутрішній процес суб’єктивного росту людини, процес творчості
ірраціональний розвиток почуття і волі
–
очищення їх від індивідуальних і випадкових елементів
очищення їх від індивідуальних і випадкових елементів
Слайд 16Філософія
самосвідомість перекладає результати цієї внутрішньої роботи в поняття
будує раціональну систему ідеалів
і принципів
Слайд 17Метафізика
намагається перевести в поняття схоплені почуттям вищі ідеали і цілі,
внутрішній зміст
і ціну самої природи творчості
Слайд 18Філософія як засіб творення
невідворотно зустрічається з релігією
ці переконання і вірування знаходяться
у тій же глибині духу
З іншого боку, філософія за своєю суттю є наука чистого мислення
Слайд 19Наука чистого мислення
знання, якому досвід служить тільки зовнішньою і негативною відправною
точкою
істинність досвіду залежить від його відношення до думки
Слайд 202. Відношення філософії та науки
нерозуміння або здивування перед світовою загадкою, спроба
її вирішити за допомогою розуму.
Не випадково наука виросла само з філософії, і тому сказане про філософію відноситься до науки в її витоках.
Слайд 21Наука
у відокремленій науковій діяльності чітко усвідомлені мета і намір, які мають
практичне виправдання
наука завжди охоплює якусь одну його галузь або сторону: хімія – речовину, фізика – сили, біологія – умови життя
Слайд 22Філософія
Щоб охопити світ у такій повноті, треба його побудувати.
Знання і
побудова світу крокують у філософії поруч
Філософія завжди спирається на нізвідки не можна вивести закон, принцип.
Слайд 23
1.3. Місце філософії в духовній культурі суспільства
намагається побудувати – цілісний і
гармонійний образ світу
прагне відповісти на низку найзагальніших запитань, що стосуються усіх сторін існуючого.
Слайд 24Питання:
Онтологічне – про буття, суще, першооснову.
Натурфілософсь-ке – про всесвіт.
Гносеологічне –
про пізнавальну діяльність і знання.
Соціальне – про людське співіснування.
Етичне – про моральність.
Естетичне – про красу і художню творчість.
Слайд 25Філософія розпадається на
онтологію, натурфілософію, гносеологію, соціальну філософію, етику і естетику.
Не всі
філософські системи розглядають усі ці питання.
Слайд 26Відношення між духом і буттям
1 ступень: є свідомість безпосередня і, так
би мовити, наївна, яка розрізняє і пізнавані предмети один від одного,
і себе від мислимих предметів,
але не доходить до протиставлення себе буттю мислимому,
і себе від мислимих предметів,
але не доходить до протиставлення себе буттю мислимому,
Слайд 27Відношення між духом і буттям
2 - протиставляє себе як мисляче начало
усьому іншому буттю як мислимому.
На цьому ступені розвитку вона є свідомість вдумлива, яке вдумується у цю протилежність
На цьому ступені розвитку вона є свідомість вдумлива, яке вдумується у цю протилежність
