Сутність мікроекономічної теорії виробництва презентация

М.

застосування.

Актуальність:
Виробництво постає найважливішим способом задоволення людських потреб.
Підвищення ефективності виробництва та оптимізація його обсягів актуалізують проблеми дослідження сутності та взаємозв’язку його оcновних факторів.
Вирішення практичних завдань максимізації прибутку потребує забезпечення оптимальної комбінації факторів виробництва.

обсягів ресурсів, не враховуючи, що підвищення ефективності виробництва можливе також за умови зменшення витрат.

представник класичної школи політекономії, яка перенесла центр досліджень із сфери обігу у сферу виробництва.

У праці «Трактат політичної економії» (1803) вчений виокремив такі три фактори виробництва:

землю;

працю;

капітал.

як "природний процес»;

вважав, що у створенні вартості бере участь не тільки праця, але й засоби виробництва (капітал) та природні ресурси (земля);

стверджував, що капітал породжує прибуток і процент, праця –
заробітну плату, земля - ренту. Оскільки ці фактори надають
виробничі послуги, вони і формують майбутню вартість
товарів.

Капітал

Праця

Земля

Альфред Маршалл (1842-1924)

Основні праці:

«Принципи економікс» (1890)

"Економіка промисловості" (1889),

"Учення політичної економії" (1906),

"Промисловість і торгівля" (1919),

"Гроші, кредит і комерція" (1923) та ін.

є взаємодоповнюваними;

- Обсяг продукції зростає при збільшенні одного
з факторів;

- Фактори виробництва є взаємозамінними.

економіст П. Дуглас і математик Ч. Кобб створили макроекономічну модель, що дозволяє оцінити внесок різних факторів виробництва у збільшенні обсягу виробництва або національного доходу.

зв'язок між зміною обсягів двох задіяних у процесі виробництва типів ресурсів та результатами цієї взаємодії.

Виробнича функція Кобба-Дугласа:





де Q — обсяг виробництва;
L — затрати праці;
К — затрати капіталу;
А, α, β — додатні константи, які характеризують технологію виробництва.

факторів: Q = min(aL, bK), де a, b >0. 2) використання абсолютно взаємозамінних ресурсів: Q = aL + bK, де a, b>0

У виробничій функції Леонтьєва неможлива заміна факторів, вхідні фактори використовують-ся разом тільки у фіксованій пропорції.

періоді, ніж в короткотерміновому.

Короткотерміновий період — це період виробництва, протягом якого змінним є лише один фактор виробництва.

Довготерміновий період — це період, протягом якого виробник має достатньо часу для зміни всіх факторів виробництва.

такі комбінації ресурсів (праці та капіталу), які дають змогу отримати однаковий обсяг виробництва продукції.

визначається за формулою:





а капіталу працею :

норму заміщення одиниці капіталу додатковою одиницею праці.

Точка дотику лінії однакових витрат (ізокости) і кривої однакового обсягу виробництва (ізокванти) відображає рівновагу виробника.

можна знайти оптимальну комбінацію ресурсів, тобто комбінацію, що мінімізує витрати.
Поєднання таких точок на ізоквантно-ізокостній діаграмі утворює лінію, яка називається лінія експансії, або траєкторія розвитку, роз-ширення виробничої діяль-ності підприємства у довго-строковому періоді.

знаходження точки дотику ізокости та найвіддаленішої з досяжних ізоквант.

.

Оптимальна комбінація ресурсів

МРL – граничний продукт праці;
МРК – граничний продукт капіталу;
РL – ціна одиниці праці;
РК – ціна одиниці капіталу.

системи України;
L – кількість зайнятих у транспортній системі України;
K – вартість основних засобів на підприємствах
транспорту (млн. грн.)

30 грн. тиждень.
Ціна одиниці капіталу – 50 грн. тиждень.

точці дотику ізокванти до ізокости і з усіх можливих є найдешевшим (LC=270 грн.)

А

Б

В

Г

6

5

4

3

2

1

1 2 3 4 5 6 7 8 9

K

L

а0 + а1x 1 + а2 x2 + а3 x3

Реалізована для ТОВ «Люстдорф» на підставі даних за 2006—2012 рр. виробнича функція на була такого вигляду

Y = -98912,488 + 0,331 x1 + 29103,131 x2 + 151,169 x3.

входять у продукт

Субстанційно не входять у продукт

Зайняті у виробничому процесі

Не зайняті у виробничому процесі

продукти виробляються економічно відособленими виробниками, котрі спеціалізуються на виготовленні певного продукту, що потребує обміну у вигляді купівлі-продажу на ринку.
2. Зростання виробництва є результатом збільшення пропозиції ресурсів і технічного прогресу.

3. Кожне підприємство повинно враховувати не тільки бажання максимізувати прибуток, а й те що ефективне виробництво – це те, яке мінімізує витрати при збільшенні обсягу виробництва.

виробництва, вибраний фірмою. Функція виробництва описує те, що можливо здійснити технічно за умови, що фірма діє ефективно.

функції Кобба-Дугласа //Вісник Львівського ун-ту. Серія економічна. – 2014. -№51.
2. Історія економічних учень: хрестоматія: навч. посібн.  / за ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2011.
3. Мікроекономіка: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2007. – 677 с. – (Класичний університетський підручник).
4. Мікроекономіка: практикум : навч. посіб. / за ред. В.Д. Базилевича. – 2-ге вид., переробл. і доповн. – К.: Знання, 2010. – 491 с.
5. Макконнелл К. Р. Экономикс : принципы, проблемы и политика: пер. с англ. / К. Р. Макконнелл, С. Л. Брю. М. Флинн. – М. : Инфра-М, 2013. – 1028 с.