Слайд 1Підприємство на ринку чистої монополії.
Слайд 21. Характерні риси чистої монополії.
Монополія - це така організація ринку при
якій існує один продавець.
Крива попиту на продукцію монополії співпадає з кривою галузевого попиту.
Монополія як єдиний продавець по суті є галуззю, що виробляє певний продукт.
Слайд 3Монополія можлива за таких умов:
Відсутні абсолютні замінники продукту, що виробляються монополією.
Вхід
на ринок (в галузь) заблокований.
Слайд 4Окрім цього не передбачається що:
Продукт монополії однорідний
Монополії протистоїть велика кількість споживачів.
Монополія
та споживачі мають абсолютне знання про основні параметри ринку.
Слайд 5Різновиди монополії
Закрита монополія – захищена від конокуренції юридичними обмеженнями (патентний захист,
інститут авторських прав).
Природня монополія – галузь в якій LATC досягають minлише тоді коли одна фірма обслуговує весь ринок.
Відкрита монополія – фірма на деякий час стає єдиним постачальником продукції, не маючи при цьому ніякого спеціального захисту від конкуренції.
Слайд 62. Попит на продукцію монополіста.
P
P1
p
B
D
А
D
P
А
Q
Q
Слайд 7Отже MR від продажу п’ятої одиниці продукції дорівнює фактично цій ціні.
A=MR=P
Слайд 8Тобто маємо
Q1*∆P – втрати виробника від зниження ціни
Р*∆Q – додатковий дохід
отриманий від продажу додаткових одиниць продукції
Для дуже малих змін в ціні зміни загального доходу можна записати
∆ТR=P*∆Q+Q*∆P
∆TR/∆Q=MR=P + Q*∆P/∆Q
Слайд 9Величина відхилення MR від ціни залежить вид еластичності попиту по ціні.
MR=
P+Q*∆P/∆Q=P+Q/P*∆P/∆Q*P=P(1+Q/P*∆P/∆Q)=P(1+1/εpD)
εpD = ∆Q/∆P*P/Q
1/εpD=∆P/∆Q*Q/P
MR= P(1+1/εpD) Слід пам’ятати що εpD<0.
Слайд 10Це пояснюється наступним чином:
∆MR/∆Q=∆(P+Q*∆P/∆Q)/∆Q
∆MR/∆Q=(∆P+∆Q*∆P/∆Q)∆Q=2*∆P/∆Q
Q=a-bp⇒ p=(a-q)b
TR=P*Q=(a/b-Q/b)Q=(a/b)Q=Q*a/b-Q21/b
MR=a/b-Q*2/b
Слайд 12
Темпи зміни MR відносно Q в два рази більше темпу зміни
ціни при лінійній залежності попиту від ціни.
∆MR/∆Q=2∆P/∆Q
MR==a/b-Q*2/b
Слайд 131) Якщо εpD=-1
MR=0
2) Якщо εpD>-1
MR>0
3) Якщо εpD
Слайд 14Необхідною умовою максимізації прибутку монополії є
MR=MC
Монополія що максимізує прибуток завжди обирає
ціну попиту тобто при
|εрd|>1
Для довідки цього залишаємо
MR=MC
MC=P(1+1\εрd)=>P=MC\(1+1\εрd)
Слайд 15
1.Якщо |εрd|=1 ціну визначити не можна
P=MC\(1-|1\εрd|)
2.Якщо |εрd|
мають економічного сенсу
Отже монополія максимізує прибуток лише |εрd|>1
Слайд 163. Вибір оптимальних обсягів випуску монополістом.
При розгляді рівноваги число конкурентної фірми
ми використовували цінову рівновагу (максимізації прибутку) яка діє для будь-якої фірми в тому числі монополії.
MR=MC
Слайд 20
Ціна для оптимального обсягу випуску задається кривою попиту
Q* - точка перетину
MR та MC, називається точкою Курно.
З графіку видно ,що на ринку чистої монополії при оптимальних обсягах випуску (MR=MC) ціна завжди буде перевищувати MC.
Якщо при поточних обємах випуску MR>MC,підприємство повинно розширювати виробництво, і знижувати ціну на продукцію.
Слайд 215. Ефективність використання ресурсів за умов чистої монополії.
QЧК – відповідає оптимальному
з
точки зору суспільства обсягу виробництва
(РЧК=МС)
Слайд 22
Внаслідок встановлення монополістичної ціни РМ надлишок споживачів скоротиться на РМ
ЕМЕЧКРЧК
Частина з них (РМ ЕМЕРЧК) перейшла до виробника (ЕМЕЧКЕ) разом з втратами виробника (АЕЕЧК) складає чисті витрати суспільства.
Слайд 23Висновок
На ринку чистої монополії ресурси викр-ся не ефективно оскільки не досягається
виробнича ефективність Pм*>LATCмін і не досягається ефективний розподіл ресурсів Pm*≠ MC ≠MU PM*>MC
Слайд 246. Крива пропозиції монополії.
На ринку монополії не існує однозначної пропорційної
залежності між ціною і виробленою кількістю продукції.
В умовах монополії по мірі збільшення обсягів випуску підприємство зрівнює
МС не з Р а з MR.
Слайд 251. При заданій кривій МС монополії в т. Курпо можуть перетинатися
одночасно декілька кривих MR , кожній з яких відповідає своя крива попиту .В
такому випадку Q на який вказує точка Курпо буде запропонований за різними цінами в залежності від кута нахилу лінії попиту.
2. Декілька точок Курпо що відповідають різним кривим галузевого попиту можуть вказувати на одну й ту ж ціну, по якій в залежності від нахилу лінії попиту буде пропонуватися різна кількість продукції.
Слайд 287. Монопольна влада
Фірма має монопольну владу, коли вона має можливість контролювати
рівень цін на свою продукцію та призначати ціну ,що перевищує граничні витрати вир-ва даної продукції.
Слайд 29
Ступінь перевищення монопольної ціни над МС характеризує монопольну владу виробника.
МС=Р(1+1/εpD)
P-MC)/P=(P-P(1+1/εpD))/P= -
1/εpD
Слайд 30Ступінь монопольної влади вимірюється індексом Лернера
Слайд 31Фактори, що впливають на монопольну владу:
Еластичність попиту ( фірма, що має
менш еластичний попит на свою продукцію, володіє більш монопольною владою).
Кількість підприємств на ринку і доля ринку конкретного підприємства. (Чим більша доля ринку конкретного підприємства і менша кількість підприємств, ти вища монопольна влада)
Цінові війни (цінові війни між фірмами призводять до зменшення монопольної влади навпаки зговір призводить до посилення монопольної влади на ринку)
Слайд 328. Цінова дискримінація
Одним з можливих способів збільшення прибутку для виробника, що
володіє монопольною владою є цінова дискримінація, тобто продаж товарів по різним цінам різним споживачам. Причому різниця в цінах не пов’язана з витратами виробництва і доставки товару на ринок
Слайд 33За умовами, що забезпечують можливість встановлення різних цін на один і
той же товар виділяють наступні види цінової дискримінації:
просторова (продаж в місті, селі)
часова (ціни на білети на денний та вечірній сеанс)
за доходами споживачів (послуги лікаря, юриста для багатих та бідних)
за об’ємом споживання (мінімальна необхідність та більше цього)
за соціальним статусом споживача (проїзні білети для учнів та працюючих)
Слайд 34Дискримінація першого ступеня
має місце, коли кожна одиниця продукції реалізується за
ціною її попиту.
В цьому випадку крива попиту співпадає з кривою MR і монополія реалізує такий же обсяг продукції, як і за умов чистої конкуренції. При цьому надлишок споживача залишається у виробника у вигляді додаткового прибутку.
Але на практиці така цінова дискримінація існує рідко.
Слайд 35Дискримінація другого ступеня
Має місце, коли продавець реалізує не кожну одиницю продукції,
а окремі партії.
Так постачальники електроенергії може врахувати, що мінімально-необхідна кількість електроенергії споживачі візьмуть по високим цінам, а наступні порції своєї продукції він буде знижувати ціни, то TR, а можливо й прибуток виростуть.
Слайд 36Дискримінація третього ступеня
може здійснюватися тоді, коли галузевий попит складається з окремих
груп споживачів (сегментів ринку) з різними функціями попиту.
Задача монополіста встановити такі ціни для кожної групи споживачів, які максимізують загальний прибуток.