Економічна наука. (Тема 1) презентация

економічної науки.
3. Предмет економічної науки.
4. Сучасна структуризація економічної науки.
5. Принципи, категорії і закони економічної науки.
6. Методи економічних досліджень.
7. Критерії і показники розвитку економіки та їх інтернаціоналізація.

і споживаються
життєві блага, сфера господарської
діяльності

Вчення про те, як розподіляються
та обмінюються необхідні людям
товари й послуги;
Наука, що досліджує закономірності
господарської діяльності та обмін
її результатами між людьми.

держава (урядові організації);
Резиденти та нерезиденти.

людини на речовину і сили природи з метою
їх пристосування для задоволення різноманітних потреб

суспільний характер

безперервність

Розподіл

виробничих ресурсів

виготовленої продукції

доходів

Обмін

прямий (натуральний) Т - Т

товарно-грошовий Т- Г - Т

Споживання

виробниче

особисте

(приватний сектор)

Ринки

споживання

розподіл

обмін

виробництво

основі якої технології
і з використанням яких
ресурсів здійснювати
процес виробництва

На якого споживача
орієнтоване виробництво
товарів

Хто повинен володіти ними
та одержувати від
них користь

номос – вчення, закон)
– мистецтво ведення домашнього господарства. Вперше цей термін вживає грецький поет Гесід (УІІІ-УІІ ст. до н.е.),
в науковий оборот ввів давньогрецький філософ Ксенофонт (430-355 до н.е.);
через кілька десятиліть – Арістотель (369-322 до н.е.).
1615 р. – фр. учений А.Монкретьєн запроваджує термін “політична економія” (грецьк. рoliticos – державний, суспільний), що означає мистецтво державного управління господарством.

Меркантилізм – ХУІ-ХУІІ ст.
Т.Мен, Г.Скаруффі, Стаффорд, Ю.Юм, А.Монкретьєн

Фізіократи (ХУІІ-ХУІІІ) ст.
Ф.Кене, А.Тюрго, В.Мірабо, Буагільбер

Класична (ХУІІІ – ХІХ) ст.
В.Петті, А.Сміт, Д.Рікардо

Марксизм ХІХ-ХХ ст.
К.Маркс, Ф.Енгельс

Маржиналізм ХІХ ст.
К.Менгер, Ф.Візер, У.Джевонс;
Л.Вальрас, Є.Бем-Баверк

Дж.Коммонс, Л.Тінберген,
Дж.Гелбрейт
(кінець ХІХ-початок ХХ ст.)

Кейнсіанство
Дж.М.Кейнс
30-і роки ХХ ст.

Неокласичний напрям
А.Маршалл, А.Пігу
кінець ХІХ ст.

Монетаризм
М.Фрідмен
50-ті роки ХХ ст.

Неолібералізм
Л.Мізес, Ф.Хайєк,
А.Мюллер-Армак, Л.Ерхард

Неокласичний синтез
П.Самуельсон, Е.Хансен, Дж.Хікс

СУЧАСНА ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ – ХХ-ХХІ ст.

мікроекономіка
макроекономіка
історія економічних учень
мегаекономіка

- економіка праці
- фінанси
- менеджмент
- маркетинг
- гроші та кредит

- економіка промисловості
- економіка
сільського господарства
- економіка транспорту
- економіка торгівлі
- економіка освіти

економіка окремої
країни
економіка регіону
економіка
інтегрованих країн

Новітні тенденції
економічного життя, розвиток форм його організації та управління викликали появу
нових теоретичних концепцій, зокрема:
інституціональна економіка;
компаративістика;
неоекономіка;
перехідна економіка;
інформаційна економіка;
транзитологія тощо.

– це економіка, господарське життя.

Об'єктом досліджень у найзагальнішому значенні є сукупність явищ, які вивчаються

Предмет досліджень – це мета вивчення, тобто те, що наука ставить у центрі своєї уваги

Визначення предмета економічної теорії

Вчення про закони домашнього господарства, домоводства

Наука про створення, примноження та розподіл багатства нації


Наука про виробничі відносини і закони, що управляють виробництвом,
розподілом, обміном та споживанням благ на різних етапах розвитку
людського суспільства
Сучасні західні економісти визначають економічну теорію як науку про:
сферу індивідуальних і суспільних дій людей, що найтіснішим чином
пов'язана зі створенням і використанням матеріальних основ добробуту;
дії людей у процесі вибору обмежених ресурсів для виробництва різних товарів;
діяльність людей за умов рідкісності ресурсів;
вивчення поведінки людей як зв'язку між метою та обмеженістю засобів,
що можуть мати альтернативні шляхи застосування;
ефективне використання обмежених виробничих ресурсів або управління
ними з метою досягнення максимального задоволення потреб людини

*Економічна наука – це наука про основні закономірності розвитку економічної системи, поведінку і
діяльність людей у виробництві, розподілі і споживанні життєвих благ з метою задоволення своїх потреб

Давньогрецькі та
давньоримські мислителі
Меркантилісти,
фізіократи, класична
політична економія

Марксисти


А. Маршалл

П.Самуельсон

Е.Долан
Дж.Робінсон

К.Р.Макконнелл, С.Л.Брю

Школа (автори)

та функціонування індивідуальних ринків

Мікроекономіка – вивчає поведінку окремих суб'єктів економіки (індивідів,
домогосподарства, фірми, галузі) та функціонування індивідуальних ринків

Макроекономіка – вивчає функціонування економіки в цілому та основних її секторів
(домашніх господарств, приватного та державного)

Мегаекономіка – закономірності функціонування і розвитку світової економіки

Позитивна – сукупність систематизованих знань, які відносяться до того що є.
Вона орієнтується переважно на об'єктивне тлумачення, наукове пояснення економічних
явищ і процесів та побудові на їх основі наукових гіпотез, концепцій.

Нормативна – сукупність систематизованих знань, які відносяться до того, як має бути.
Вона є основою для розробки економічної політики, дає відповіді на питання
як повинно бути, як діяти, щоб досягти результатів.

і взаємозалежності економічних явищ і процесів

Закони природи

Економічні закони

Спільне
Їх об'єктивний характер

Відмінності
проявляються лише у господарській діяльності
існують у певних часових межах
менш точні
зазнають значного впливу суб'єктивної
діяльності людей

Класифікація економічних законів

Загальні – діють у межах усіх економічних систем (закон економії часу,
закон зростання потреб, закон обмеженості ресурсів)
2. Особливі – діють у межах декількох економічних систем (способах
виробництва). Наприклад, закон вартості, закон попиту,
закон пропозиції.
3. Специфічні – діють у межах лише однієї економічної системи або навіть
окремої її стадії (тоді їх ще називають стадійними)

суттєві властивості економічних явищ і процесів.
Наприклад: власність, виробництво, потреба, капітал, прибуток, ринок, ціна,
попит, заробітна плата, робоча сила, витрати та ін.

Економічні категорії – це абстрактні поняття, які в узагальненому вигляді виражають
суттєві властивості економічних явищ і процесів.
Наприклад: власність, виробництво, потреба, капітал, прибуток, ринок, ціна,
попит, заробітна плата, робоча сила, витрати та ін.

Принципи економічної науки:
принцип пізнаваності світу
принцип розвитку
принцип практичної здійснимості
принцип детермінізму
принцип простоти