Первоцвіти просять захисту презентация

що є сили кричать:
“ Ми – не квіти, ми – дихання,
А дихання не можна вбивать ! ”
Не чіпайте первоцвіти !
Ними милуються всі: і дорослі, і діти.

до них дбайливо.
Особливої нашої турботи вимагають рідкісні та зникаючі ранньоквітучі рослини.
Первоцвіти потрібно знати і не допускати їх знищення.

книга України?

Червона книга України – це державний документ,
до якого заносяться дані про всі види рослин і тварин, які опинилися на межі вимирання. Вона створена у 1980 році.
Нині на території України підлягають охороні 541 вид і підвид рослин і грибів і 382 види й підвиди тварин.

України є офіційним державним документом, в якому зведено відомості про сучасний стан рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань, які підлягають охороні.
В Україні в 1997 році вперше у світі створено Зелену книгу.

У кожній з 160 статей книги міститься така інформація:
наукова назва рослинного угруповання, його індекс, клас, категорія, статус, поширення в Україні, фізико-географічні умови, потенціал відновлюваності, вид режиму збереження, біотехнічні рекомендації, джерела інформації, картосхема поширення угруповання.

У книзі подано 88 ілюстрацій рідкісних угруповань, також вміщено нормативні документи про Зелену книгу України.

Книга служить довідковим матеріалом для державних, наукових і громадських установ та організацій, навчальних закладів, фахівців у сфері збереження біорізноманіття, активістів зеленого руху.

квіточки живі.
Підсніжники біленькі-білі —
Це перші вісники весни.
Стоять дерева задубілі,
Та сняться їм весняні сни.
Бо вже з’явились перші квіти.
І як тут, Зимо, не крути,
Все прокидається, щоб жити.
Радіти сонцю і цвісти.

дзвіночок забіліє —
Це гарні квіточки мої.
Я білоцвіт весняний — диво!
Дзвоню, щоб розбудити світ.
Бо йде до нас весна красива,
Дарує людям перший цвіт.
І я дзвоню, щоб люди знали,
Що розмерзається земля.
Щоб всі до праці приступали,
Та йшли трудитись на поля.

не птах.
Мене природа так убрала,
Узором цим на пелюстках.
Я дуже гарний колір маю,
Росту весною у гаю.
Я землю цвітом прикрашаю,
Співаю пісеньку свою.
Люблю з вітрами розмовляти,
Дивитись дивовижні сни.
Та не несіть мене до хати,
Я квітка волі і весни.

Зі мною братики й сестрички,
Чарівні квіточки малі.
В нас гарний колір розмаїтий,
Біленький, жовтий, голубий.
Нам вітер не страшний сердитий,
І сніг, що випав, не страшний.
Бо зійде сонечко привітне
І сніг водою побіжить.
А крокус кольоровий квітне
І не загине — буде жить!

сонечко лиш треба,
Щоб зацвіли квітки малі.
Над ними бджілка пролітає,
І жук, що тільки встав зі сну.
Метелик крильцями махає,
Вітаючи свою весну.
Від щастя квіточки співають
І віє теплий вітерець.
Зайчиська сонячні стрибають,
Бо вже зимі страшній кінець!

і пухната,
Такою лиш вона бува.
Така чарівна, наче казка,
Що прибула з дитячих снів.
Не рвіть цю квіточку, будь ласка,
Щоб жук у квітці відпочив.
Щоб ароматом напоїла
Вона ліси свої й гаї.
Щоб ніжним цвітом землю вкрила,
Й подарувала сни свої.

і цікава квітка,
Я з усіма цвіту у гаю.
Мені білесеньку сорочку
Дала сама природа-мати.
Пелюстки білі у віночку,
Й жовтеньке сонечко, мов свято.
Жовтеньким очком в світ дивлюся,
Комах нектаром пригощаю.
А холодів я не боюся,
Сміливо весну зустрічаю.

білявим полянку вкриває,
Чарівний, мов принц осяйний.
І стільки в нім чарів та дивної казки,
Що можна дивитись без меж!
Любові палкої і ніжної ласки.
Краси і принадності теж.
Над квітами сонечко світить яскраво
Метелики й бджоли снують.
Нарциси квітують, ну, просто на славу
І всім насолоду несуть.

зірку чарівну досвітню —
Тепле сонечко миле таке й золоте.
Зверху квіточки ніжні, як руки у мами,
Знизу квіти на дотик холодні й жорсткі.
Очі вабить підбіл ніжними квіточками.
Квіти жовті-жовтесенькі, милі такі.
Мати-й-мачуха різних комашок годує,
Їх солодким нектаром вона напува.
У низинах ще сніг, а вона вже квітує.
Серце всьому живому вона зігріва.