Екологічний контроль і аудит стану підземних джерел питного водопосточання Великоснітинське навчально-дослідне господарство презентация

України «Великоснітинське навчально-дослідне господарство ім. О.В.Музиченка»

Виконала: студент Таран Олександр
Наукові керівники: к.пед.н., Рибалко Ю.В.
к.х.н.,доц. Абарбарчук Л.М.

та зроблено оцінку одержаних результатів на відповідність діючим Державним стандартам та нормативам;

робота виконана у вимірювальній лабораторії якості поверхневих, підземних та стічних вод кафедри аналітичної та біонеорганічної хімії

мінералізації :
кольором на схемі показано відношення вмісту компоненту до його ГДК у питній воді.

:
кольором на схемі показано відношення вмісту компоненту до його ГДК у питній воді.

нітрати:
кольором на схемі показано відношення вмісту компоненту до його ГДК у питній воді.

Cd:
кольором на схемі показано відношення вмісту компоненту до його ГДК у питній воді.

:
кольором на схемі показано відношення вмісту компоненту до його ГДК у питній воді.

NH4+:
кольором на схемі показано відношення вмісту компоненту до його ГДК у питній воді.

споживання кисню:кольором на схемі показано відношення вмісту компоненту до його ГДК у питній воді.

Fe :
кольором на схемі показано відношення вмісту компоненту до його ГДК у питній воді.

Cl:
кольором на схемі показано відношення вмісту компоненту до його ГДК у питній воді.

кольором на схемі показано відношення вмісту компоненту до його ГДК у питній воді.

питного водопостачання, не вiдповiдає в основному ДСТУ 7525:2014 Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості. В колодязях показник ХСК, загальної твердостi, свинцю, кадмiю, нiтратiв, а в окремих випадках амiаку перевищує допустимi нормативи, що говорить про забруднення колодязiв органiчними речовинами.
2. Розрахунок iндексу забрудненостi показав, що лише у 1 з обстежених джерел водопостачання вода вiдноситься до категорiї чистої, тобто в принципi придатної для пиття. Слiд також врахувати, що було дослiджено лише двi групи показникiв якостi – санiтарно-токсикологiчна та органолептична. Не виключено, що дослiдження мiкробiологiчного складу води змiнять цю картину в гiршу сторону.
3. Критичними показниками, якi здiйснюють найбiльший внесок в забруднення водних джерел, є наявнiсть розчинених сполук кадмiю, свинцю та нiтратiв (величина ГДК). Зрозумiло, що частина цих сполук має природне походження, враховуючи характеристику ґрунтiв господарства. Проте, судячи з наведених даних аналiзу, основний внесок у забруднення вносять антропогеннi джерела. До них, скорiше за все, вiдноситься тваринницький комплекс (кiлькiсть голiв ВРХ та свиней перевищує 2,5 тис.) та побутовi гноєсховища i смiтники.
4. Для оздоровлення водних джерел необхiдно перш за все провести санацiю всiх тваринницьких об’єктiв з метою захисту водних джерел вiд забруднення.
5. З метою не допущення забруднення шахтних колодязiв, їх потрiбно герметизувати навколо 1,2 - 1,5 м, та забезпечити водовiдвiд поверхневого стоку, що змиває мiнеральнi та органiчнi добрива.
6. На всiх горловинах колодязiв необхiдно влаштувати щiльнi кришки.
7. Для репрезентативної оцiнки забруднень i прийняття державних рiшень по оздоровленню водних джерел потрiбно органiзувати додатковi дослiдження i пункти спостережень та узгодити методологiю монiторингу.