Слайд 1Життя і творчість Т.Г.Шевченка
(9.3.1814 — 10.3.1861)
Слайд 2Щовесни, коли тануть сніги
І на сонці просяє веселка.
Повні сили й живої
снаги,
Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.
Слайд 3
Черкащину по праву називають шевченковим краєм: Т. Г. Шевченко народився у
Моринцях, а на Чернечій горі поблизу Канева знайшов свій вічний спочинок.
Слайд 4
Тарас Григорович Шевченко народився в кріпацькій сім’ї.
Ще в дитинстві у Тараса
пробудився потяг до книги, до знань. У дяка він навчився читати, здобув перші навички письма.
Слайд 5Цей будинок у Моринцях – колишня садиба Тарасових батьків.
Хата і
сьогодні зберігає речі тієї доби, тут усе дихає любов’ю і шаною до Кобзаря
Слайд 7Тарас Шевченко на руках у матері – село Моринці
Звенигородського
району Черкаської області
Слайд 8Брат Тараса Шевченко Варфоломей з онукою Олександрою.
Л. Андрєєва, 1891 р.
Батько Т. Шевченка
Близькі
Тарасу люди
Слайд 9
На дев'ятому році життя майбутнього поета померла мати, а через півтора
року помер і батько. Тарас покинув домівку, пішов наймитувати до малярів-дяків.
Слайд 10
Восени 1829 року Шевченка разом з іншими слугами пана відправлено
до Вільно,де він був “ кімнатним козачком ” Енгельгарда.
Наляканий повстанням, яке почалося у Вільні в кінці листопада 1830 року,пан Енгельгард виїхав до Петербурга.
Слайд 11
Туди ж на початку 1831 року прибув разом з панською челяддю
і сімнадцятирічний Тарас Шевченко. Через два роки Енгельгард законтрактував свого кріпака Шевченка до живописних справ цехового майстра Ширяєва.
Слайд 12Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом…
…Чого маленькому мені
Тоді так
приязно молилось,
Чого так весело було.
Господнє небо, і село,
Ягня, здається, веселилось!
І сонце гріло, не пекло!
Та недовго сонце гріло,
Недовго молилось...
Запекло, почервоніл
І рай запалило…
Т. Шевченко
Слайд 13… В неволі виріс між чужими
І, неоплаканий своїми,
В неволі, плачучи, умру.
І
все з собою заберу…
Тарас Шевченко
Слайд 14
… Садок вишневий біля хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами
йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть…”
Слова Т. Шевченка про свою рідну хату в селі Моринці, де народився
9 березня 1814 року
Слайд 15«Ну що б, здавалося слова...
Слова та голос - більш нічого.
А серце б'ється - ожива, як їх почує!..
Знать, од Бога і голос той,
і ті слова ідуть меж люди!»
Слайд 16Незабаром долею талановитого кріпака зацікавились видатні люди:К. Брюллов,
В.Жуковський, О. Венеціанов,
Є.Гребінка. З їх допомогою Шевченка було викуплено з кріпацької неволі. Це сталося 22 квітня 1839 року.
Слайд 17Розмова про звільнення Тараса Шевченка з кріпацтва уперше постає на одному
з літературних вечорів у Брюллова десь у березні 1837 –го . А 22 квітня 1838 року Павло Енгельгард підписує 24-річному Шевченкові відпускну,
Слайд 18в якій і слова немає про те, що свого кріпака він
насправді продає К. Брюллову, В. Жуковському, та М.Вієльгорському за непомірну ціну- 2500 карбованців.
Слайд 19Обкладинка першого видання
Кобзар — збірка віршів Тараса Шевченка,
видана ним
вперше у 1840 році
у Санкт-Петербурзі при сприянні Євгена Гребінки.
За життя автора вийшло ще дві збірки з такою назвою у 1844 та у 1860 роках.
Слайд 20
Пам'ятний камінь, встановлений на згадку про репресованих кобзарів.
Парк
ім. Тараса Шевченка, м. Харків
Слайд 21Остап Микитович
Вересай
Гнат Гончаренко
Петро Федорович
Ткаченко-Галашко
Пасюга Степан
Відомі кобзарі -
українські
народні
співці
і музики.
На розпутті кобзар сидить
Та на кобзі грає;
Кругом хлопці та дівчата -
Як мак процвітає.
Тарас ШЕВЧЕНКО
Слайд 24Найбільш яскраві його поеми - "Катерина" (1838);
"Гайдамаки" (1841),
де зображено
селянське повстання проти шляхти у 1768 році;
політичні поеми "Сон" (1844)
та "Кавказ" (1845).
Слайд 25… За горами гори,
хмарою повиті,
Засіяні горем, кровію политі.
Споконвіку Прометея
Там орел
карає,
Що день божий добрі ребра
Й серце розбиває.
Розбиває, та не вип’є
Живущої крові —
Воно знову оживає
І сміється знову.
Не вмирає душа наша,
Не вмирає воля.
І неситий не виоре
На дні моря поле.
Не скує душі живої
І слова живого…
Т. Шевченко “Кавказ”
Слайд 26Сини мої, гайдамаки!
Свiт широкий, воля, -
Iдiть, сини, погуляйте,
Пошукайте долi…
Тарас Шевченко «Гайдамаки»
Слайд 27Кричать сови, спить діброва,
Зіроньки сіяють,
Понад шляхом, щирицею,
Ховрашки гуляють.
Спочивають добрі люде,
Що кого
втомило:
Кого — щастя, кого — сльози,
Все нічка покрила.
Всіх покрила темнісінька,
Як діточок мати;
Де ж Катрусю пригорнула:
Чи в лісі, чи в хаті?
Чи на полі під копою
Сина забавляє,
Чи в діброві з-під колоди
Вовка виглядає?
Тарас Шевченко «Катерина»
22 квітня 1838 рік
Слайд 28У 1859 році, перебуваючи в Києві, Тарас Шевченко любив відпочити під
старезним дубом, який мистецтвознавці впізнають і на деяких його малюнках.
Зараз дереву понад 500 років, його можна побачити поруч із філією Національного музею Шевченка, відомою, як
«Хата на Пріорці».
Слайд 29Тарас Шевченко в Києві
на Андріївському узвозі
Слайд 30…Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани
широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий…
Т. Шевченко
Слайд 32Тарас Григорович Шевченко подорожує Україною
Слайд 34Протягом майже двох років (1841-1842) тривала внутрішня боротьба художника з поетом.
Слайд 35
Правдивість та досконалість його картин з кожним разом по-своєму
вражають…
Слайд 38У середині травня 1843 року, діставши відпустку в Академії
мистецтв, Шевченко
вирушає в Україну.
Третя подорож письменника також залишається не безслідною .
Як бачимо, його витвори по-справжньому вражають…
Слайд 39Відвідує історичні місця України
Слайд 40Шевченко відвідує рідні місця, сестру і братів, мріє купити в Україні
землю, збудувати хату, одружитись. За спогадами сучасників , під час поїздки до села Пекарі біля Канева йому найбільше сподобалось на горі Чернечій.
Слайд 41
Наприкінці жовтня Тарас Григорович, захворівши, потрапляє під опіку свого давнього приятеля
- лікаря й викладач медицини Переяславської семінарії Андрія Козачковського. Тут одужуючи , Шевченко укладає великий альбом своїх творів, якому дає назву “Три літа” (1843-1845), куди включає 23 твори
Слайд 42Нові твори розходилися через друзів і однодумців
Слайд 43Шевченка не стало 26 лютого (10 березня за новим стилем) 1861року
О 5 годині 30 хвилин ранку
на сорок восьмому році життя…
Слайд 44Канів,Чернеча гора
(Тарасова гора)
22 травня 1861 року Т.Г. Шевченка поховали на
Чернечій горі, яка з того часу в народі названа Тарасовою.
Слайд 45.
Місце останнього спочинку геніального українського
Кобзаря -
Тараса Шевченка
Слайд 49Республіканську премію імені
Т. Г. Шевченка засновано
20 травня 1961 року Постановою
Ради Міністрів УРСР.
Нею нагороджували
видатних митців за високоідейні й високохудожні твори
та роботи у галузі
літератури, образотворчого мистецтва, музики, театрального мистецтва.
Першими Диплом та Почесний знак лауреата
9 березня 1962 року отримали
Павло Тичина, Олесь Гончар
в галузі літератури і
Платон Майборода в галузі музики.
Від 23 квітня 1969 року Республіканська премія отримала назву «Державна Премія УРСР
Слайд 50Видання про життя та творчість Т. Г. Шевченка
Слайд 51Народні прислів'я
Шевченко народ захищав, а про себе забував
Шевченко дужий був не
силою, а словом мудрим
Тарасів “Кобзар” – народу великий дар
Тарасів “Заповіт” облетів увесь світ
Тараса думки будуть жити віки
Слайд 52Він був – як легенда, як притча,
І слава витала над ним.
Але
ж бо, хоч повен величчя,
Для нас він лишився земним…
Микола Браун