ЕВОЛЮЦІЯ КНИГИ презентация

КНИГИ

Малка Надія Петрівна

Бібліотечно-бібліографічний урок на тему:

вже читати
Має книжку на столі…

С. Михалков

Федоров.

Розвиток книгодрукування в Україні.

словнику знаходимо
визначення: “Книга – видання у вигляді зброшурованих
листів друкованого материалу (обсягом більше 48
сторінок); засіб масової інформації. Знаряддя пропаганди
знань і виховання. ”
Але, як ми знаємо, книга, в такому вигляді, як вона є зараз,
до нас прийшла не відразу. У минулому у неї було багато
прообразів.

із шкіри

Берестяна книга

Книга з паперу

читати, свої закони і вірування вони зберігали
не на книжкових полицях, а в своїй пам'яті.
Покоління за поколінням ішли з життя, а перекази
залишалися. Вони передавалися від однієї
людини до іншої. Від старшого покоління до
молодшого. Тих, хто розказував перекази,
називали оповідачами, вони завжди були
бажаними гостями.

наші дні серед жителів Перу Південної
Америки зустрічаються пастухи, які знають мову вузликів.
Для вузликового письма потрібна була товста мотузка і
тоненькі різнокольорові шнурки. Шнурки прив'язувалися
особливим способом. Чим ближче до мотузки був вузол,
тим важливішою була річ, про яку йшла мова. Чорний
вузол означав смерть, білий – срібло чи мир, жовтий –
золото, зелений – хліб.
Якщо вузол не був пофарбований, він означав числа:
прості – десятки, подвійні – сотні, потрійні – тисячі.

письмо в малюнках. Якщо потрібно було розповісти про
охоту – на стінах печер чи кам'яних плитах малювали диких
звірів. Малюнок ,виконаний на могильній плиті, розповідав історію
людини, яка похована під нею. Пізніше на кам’яних плитах почали
з’являтися надписи – ієрогліфи – найстаріші знаки єгипетського
письма, які застосовувалися з кінця ІV тисячоліття до н.е. З часом
виникло найбільш просте – буквене, а приблизно з ХІІ ст. до
н.е. з’явився перший алфавіт, який належав фінікійцям. На його
основі був сформований грецький алфавіт з голосними та
приголосними буквами, а в ІХ ст. два брати Кирило та Мефодій
створили слов'янську абетку на основі грецької, якою
користувалися слов'янські народи до ХV ст.
Подорожуючи по країнах і народах, букви з каміння
переходили на папірус, з папірусу – на воскову дощечку. З
воскової дощечки на пергамент з пергаменту на папір.

паличкою, після
цього плитку обпалював гончар. Існували цілі
бібліотеки, зроблені з плиток. Така бібліотека була
знайдена серед руїн древнього міста ассирійців –
Ніневії (в ній було 30 тисяч плиток). Ця бібліотека -
сховище належала царю Ассурбаніпалу (VІІ ст. до
н.е.) в 612 р. до н.е. Вона була зруйнована.

виготовлені у вигляді довгої стрічки – кроків у сто
довжиною. Робилася ця книга з паперу, тільки дуже
дивного. Виготовлявся він з болотяної рослини папірусу .
Папірус – це рослина вдвічі вища за людину, яку
використовували на будівництві. Найбільш славився
папірус тим, що з нього робили книги. Серцевину очерету -
Папірусу- різали на смуги, смуги сушили на сонці.
Отримували аркуші, на яких можна було писати. Згортали
таку книгу як географічну карту. Багаті люди, ідучи до
бібліотеки чи книжкової лавки, брали з собою раба для
Того, щоб він ніс ящик з книгами.

римлян. Вони мали такий вигляд: декілька скріплених шнурками табличок, охайно витесаних всередині, заповнювалися воском – жовтим чи пофарбованим у чорний колір. Перша і остання не покривалися воском. Писали в книзі стальною паличкою з закругленим другим кінцем, яким згладжували те, що не потрібно. Таблички могли служити дуже довго. У кожного школяра в ті далекі часи була підвішена до пояса табличка.

книги робили з тонкої козячої або телячої шкіри. Першу таку книжку зробили в Малій Азії в стародавньому місті Пергамі (ІІ тис. до н.е.) і назвали пергаментом. Але ці книжки були дуже дорогі. На виготовлення однієї книжки потрібно було знищити цілу череду телят.

і використовувалися аж до ХV ст. Вони є унікальним пам’ятником давньоруського письма. Літери на бересті дряпали гострим залізним стрижнем (давньоруське писало). Написи на берестяних грамотах виконувалися кирилицею. Для виготовлення книги брали берест, кипятили його, зшкрібали внутрішній шар кори, а потім обрізали по краях, надаючи потрібної форми. Пройшовши таку обробку берест ставав еластичним та м’яким.

дешевші, зручні у використанні й доступні. Нарешті допитливий розум людини винайшов папір. Це було велике відкриття. Тому, з появою паперу кількість книг почала швидко збільшуватися. Паперові фабрики з’явилися в Європі, у Німеччині, у Франції, в Італії у ХІІІ ст. На Русь папір завезли італійські купці. Згодом під Москвою у селі Канино з’явився паперовий млин. Всюди виникали школи, університети. У великій кількості стали потрібні книги. В античному світі книги розмножували шляхом переписування. На Русі перші книги писали монахи. Палітурку оздоблювали коштовним камінням, золотом, сріблом.

«Київський псалтир». 1397 р.

Федоров (Іван Федорович Московитин, прибл. 1510-1583рр.) – першодрукар, йому належить особлива роль в становленні друкарської справи.
Іван Федоров багато знав, умів, був найосвіченішою людиною свого часу, володів декількома мовами. Розумівся на військовій справі.
Російський друкар став першодрукарем і українським. 19 квітня 1563 року чудові майстри Іван Федоров і Петро Мстиславець у Москві почали складання першої друкованої книги “Апостол”. Згодом Федоров переїздить до Львова, де продовжує свою благородну справу. Ледь організувавши свій двір, Іван Федоров починає випускати “ Азбуку”, в 1574 друкує перший “Буквар”- перший в Європі друкований підручник.

мистецтва, мала великий вплив на розвиток місцевого книгодрукування.
Оригінальні деревовидні прикраси «Букваря» не сходили з видань протягом 245 років. Декоративні початкові літери ніби зв’язують заставку з текстом і об’єднують цю сторінку в єдину композицію. Будучи добре обізнаним зі світовою книжковою гравюрою, Федоров не цурався наслідувати кращі її зразки.

Львівського братства, що з невеликими перервами діяла, починаючи з 1591 року впродовж кількох століть. Львівські українські друкарні спробували здійснити реформу шрифту. Ускладнені кириличні літери змінили близькими до літерів грецької абетки, що нагадують “ громадський ” шрифт ХІХ – ХХ ст.
Раніше використовували сюжетні гравюри, що не були пов'язані з текстом або ж стосувалися змісту в цілому. З розвитком книгодрукування значно збільшувалося число книг.
Михайло Сльозка вперше почав видавати мініатюрні книги (ХVІІ ст.). Незважаючи на важкі умови, в яких доводилося працювати, місцеві українські друкарі випустили чимало цікавих за художнім оздобленням книг, які, як і видання інших видавничих осередків, відіграли значну роль у розвитку української культури, міжслов’янських і міжнародних зв’язків .

пропонується записати в зошит.

Домашнє завдання: вивчити схему. Намалювати один з видів перших книг, який найбільш запам'ятався.