Жгутікові тварини презентация

- ряд Euglenida – Евгленові - ряд Dinoflagellida – Панцирні - ряд Volvocida – Вольвоксові Б) клас Zoomastigophorea - ряд Кinetoplastida – Кінетопластиди - ряд Diplomonadida – Дипломонадні - ряд Trichomonadida – Трихомонади - ряд Hypermastigida – Багатоджгутикові 2.Підтип: Opalinata (клас Opalinatea) 3.Підтип: Sarcodina

intestinalis – Jardia lamblia), гризунів та домашніх тварин. Містять два ядра (диенергідні організми, енергіда – функціональна ділянка цитоплазми з одним ядром та відповідним набором органоїдів) і вісім джгутиків (дві групи по 4, які зв’язані з кожним із ядер. Подвійний аксостиль (пучок мікротрубочок, які щільно прилягають одна до одної) переходить у два кінцеві джгутики. Тіло сплющене у дорзо-вентральному напрямі. На черевному боці міститься присосок для кріплення до поверхні епітелію кишківника організму живителя.

всмоктування і зумовлюють запальні

процеси та кишкові розлади, що нагадують холецестит, кроваві проноси (лямбліозна діарея). Передаються до інших живителів в інцистованому стані з екскрементами (частіше трапляються у дітей), але є вузькоспецифічними паразитами.

T.intestinalis – товстий кишківник) та сечостатевої системи (T.vaginalis) людини і хребетних тварин (ссавців, плазунів). На передньому кінці від базального зерна (блефаропласта) відходять чотири-шість джгутиків. Один з них утворює ундулюючу мембрану. Під нею міститься скоротливий паличкоподібний органоїд – коста, що є опорою для руху. Вздовж тіла проходить еластична нитка – аксостиль, яка є цитоскелетним елементом. На передньому кінці біля основ джгутиків знаходиться цитостом.

tracts of men and women. 3-T. tenax from human mouth. 4-T. gallinae from mouth, pharynx and crop of many birds. 5-from human intestine

Передається до інших живителів через статеві контакти і предмети

туалету. Патогенний вплив у більшості випадків є не прямим, а опосередкованим через бактеріальні інфекції. Паразити кишківника зумовлюють проноси, сечостатевої системи – запальні процеси і безпліддя.

сприяють перетравленню целюлози (за допомогою фермента целюлази). Біомаса джгутикових може сягати третини маси комах. Мають багато джгутиків, які розсіяні по поверхні, або зібрані у пучки на передньому кінці. Кількість ядер видоспецифічна (від одного до кількох десятків). Часто присутній один або кілька пучків нерухомих аксостилей. Живлення фагоцитарне за допомогою тимчасових псевдоподій. Мітохондрії відсутні. Диктіосоми (апарат Гольджі) великих розмірів.

хітиновим покривом заднього відділу кишківника видаляється назовні усі найпростіші. Поширення багатоджгутикових від одних термітів до інших відбувається внаслідок інстинктивного злизування один в одного рідких екскрементів. У кишківнику комах розмножуються у більшості поділом, у деяких тарганів – статево. При цьому копуляція синхронізована із процесами линяння, які відбуваються під впливом гормонів. У дорослих тарганів, які не линяють, статевого процесу у багатоджгутикових не виявлено.

організми, вкриті великою кількістю війок. Війки розташовані рядами. Рот відсутній, живлення сапрофітне (шляхом піноцитозу). Скоротливі і травні вакуолі відсутні. Цитоплазма розділена на екто- і ендоплазму. Розмножуються нестатево – поділом уздовж рядів війок (S-подібно), та статево – гаметогамією.

трофічна форма ділиться на кілька дрібних малоядерних форм. Останні інцистуються, потрапляють у воду і проковтуються пуголовками. В їх організмі опаліни виходять з цисти і шляхом мейотичного поділу розпадаються на мікро- i макрогамети (гаметична редукція). Зигота інцистується та потрапляє в інші пуголовки, або ж розвивається у великі трофічні форми, які в організмі дорослих жаб розмножуються тільки нестатево (поділом).