Запилення квіткових рослин презентация

це процес перенесення пилкових зерен із тичинок на маточки.

розкриванні пиляків і в функціонуванні приймочок маточок, як органів, які приймають пилок. У більшості видів квіткових рослин запиленню передує процес розкривання квітів, тобто власне процес переходу від бутонізації до цвітіння, що добре помітний у квітів із яскравим віночком. Закінчення цвітіння, як правило, супроводжується в’яненням віночка або всієї оцвітини. Сам період цвітіння може тривати від декількох годин або й менше до декількох тижнів (у деяких тропічних орхідей). У частини видів рослин запилення (самозапилення) відбувається в закритих квітах

насінин буде у плоді.

квітки. Типи:
а) комахами;
б) вітром;
в) водою;
в) птахами;
г) іншими тваринами.

маточки, мають певні пристосування: вирости, шипики, нерівності, борозни.

Пилок під мікроскопом

які запилюються вітром

-Велика кількість легкого пилку.
-Довгі, іноді роздвоєні, опушені, клейкі маточки.
-Довгі тичинки.
-Квітки без запаху, дрібні і непривабливі, зібрані у досить довгі суцвіття.

чому вони запашні.
-Пилкові зерна великі, липкі, з нерівностями на поверхні.
-Невелика кількість пилку.

Рафлезія

пилок, який не тоне. Це такі рослини як стрілолист, латаття, глечики.

водою піднімаються жіночі квіти. Після того, як хоч одна тичинкова квітка зустрінеться з жіночою та запилить її, квітконіжка жіночої квітки скручується в спіраль, квітка занурюється у воду, де і дозріває насіння.

Процес запилення у воді

мурахи. Наприклад, копитняк.

нектарниці.

тому що його квітки розпускаються ввечері або вночі і мають багато нектару.

Запилення летючими мишами

банксія, що запилюється дрібними сумчастими кускусами.

однієї квітки.

Самозапилення

- Тичинки повинні
бути довшими за
маточку.

виду ростуть на великій відстані одна від одної. Але самоза-
пилення обмежує здатність рослин пристосовуватися до змін навко-
лишнього середовища, тому воно не сприяє процвітанню виду.

Значення самозапилення

з таких пристосувань є дихогамія та гетеростилія. Дихогамія представляє собою неодночасне дозрівання тичинок і маточок у тичинково-маточковій квітці. Більш раннє розкривання пиляків, коли приймочка ще недорозвинута, називається протеандрією (вона часто спостерігається у видів родин – Гвоздичні, Геранієві, Мальвові, Айстрові, Лілійні).

нових сортів.

маточку. Якщо запилення відбувається в межах однієї квітки, то воно називається самозапиленням або автогамією. Якщо пилок переноситься на маточку іншої квітки, то таке запилення називається перехресним або аллогамією. Якщо перехресне запилення відбувається в межах однієї особини, то воно називається гейтоногамією. Якщо таке запилення відбувається між різними особинами виду, то воно називається ксеногамією.Одночасно замозапилення також має важливе значення, оскільки забезпечує стабілізацію ознак виду. Гейтоногамія зустрічається часто в рослин із багатоквітковими суцвіттями (наприклад, у представників Айстрових часто відбувається перехресне запилення квітів у межах одного кошика).