Загальна характеристика мікроорганізмів. Їх класифікація та морфологія презентация

мікроорганізми розміром 0,1 – 28 мкм, які часто утворюють специфічні угруповання.
Найбільш розповсюдженими є кулясті (коки), паличкоподібні (циліндричні) та звивисті форми бактерій.

зерно) – мікроби кулястої (шароподібної), бобоподібної та ланцетоподібної форми розміром біля 1 мкм. В залежності від розміщення клітин після розмноження коки поділяються на:
мікрококи ( лат.micros - дрібний) – поодиноко розміщені кулясті клітини.

поділу не розходяться, а існують парами.
Стрептококи (лат. streptos. – ланцюг, намисто) – мікроби, які після поділу в одній площині не розходяться, а формують ланцюжки.

наслідок поділу материнської клітини в двох взаємно перпендикулярних площинах.
Сарцини (лат. sarcio – зв’язую) - коки розташовані у взаємно перпендикулярних площинах у вигляді паків з 8, 16, 32, 64 клітин.

в декількох різних площинах. Клітини розташовуються хаотично, у вигляді скупчень.

Діаметр їх не перевищує 0,5 – 1,2 мкм.

від кількості витків, товщини та довжини клітини поділяють на вібріони, спірили та спірохети.

вирости (простеки); в - бактерія червоподібної форми; г ‑ бактеріальна клітина у формі правильної шестипроменевої зірки

прокаріотів є відсутність структоризованого ядра. Його роль відіграє нуклеоїд - ядерна речовина, яка дифузно розташована в цитоплазмі.

нуклеоїд; 9-рибосоми; 10-цитоплазма

апарат, включення.
У бактерій немає таких органел, як мітохондрії, апарат Гольджі, ендоплазматичний ретикулюм, хлоропласти, мікротільця.

замкнутої в кільце, інтегрованої з РНК-полімеразою. Довжина цієї гігантської молекули може сягати 3 мм.

фагоцитозу,
захищає від проникнення бактеріофагів,
забезпечує вірулентні властивості збудників.

ознаками для певного виду бактерій.

до пошкоджуючих факторів зовнішнього середовища і можливість тривалий час зберігати свою життєздатність.

речовини, які відповідають за регуляцію функціональної активності клітин, їх високу пластичність і здатність адаптуватись до умов зовнішнього середовища.

азоту, вуглецю, водню, кисню. Вуглець складає 45-55 % сухого залишку клітини, кисень - 25-30 %, азот - 8-15 %, водень - 6-8 %.
Ці органогени служать матеріалом, з якого побудовано всі складові компоненти клітини: нуклеїнові кислоти, білки, ліпіди, вуглеводи, численні ферментні системи тощо.
Залежно від виду бактерії містять від 70 до 90 % води.

(ДНК та РНК) 25-30 % сухої маси (генетичний матеріал) .
Вуглеводи становлять 12-20 % (входять до складу будь-яких структур клітини, джерело енергії та вуглецю).
Ліпідів до 10% (зумовлюють захисні властивості клітини, її токсичні функції ).
Мінеральні елементи

від живих організмів не залежать і живляться за рахунок мертвих органічних залишків.

утворенням молекул АТФ, тобто супроводжується нагромадженням енергії.

і відповідно збільшення маси мікробної клітини.
Розмноження - це здатність мікробів до самовідтворення, при цьому збільшується кількість особин у популяції на одиницю об'єму середовища.

в різних площинах.
Бактерії розмножуються у геометричній прогресії. Якщо вважати, що за оптимальних умов бактерія подвоюється кожні 30 хвилин, то за 1 годину їх буде 4, через 2 години - 16, через 4 - 256, через 15 - мільйони. Через 35 год їх об'єм становитиме до 1000 м3, а маса – понад 400 т.

тривалого зберігання використовують живильні середовища.

бульйон (МПБ) та м’ясо – пептонний агар (МПА). Вони придатні для культивування багатьох видів бактерій.
спеціальні середовища: кров'яний, сироватковий агари, сироватковий бульйон та ін.
елективні середовища, їх використовують для цілеспрямованого виділення та накопичення бактерій з матеріалу, який містить багато сторонніх мікробів (Леффлера, Плоскірева).
диференціально-діагностичні середовища - дозволяють визначити певні біохімічні властивості мікроорганізмів і здійснювати їх первинну диференціацію.

бактерій на поверхні або в товщі живильного середовища.