Власне сполучні тканини презентация

внутрішньо- і міжорганні прошарки);
б) ЩВСТ: неоформлена – дерма шкіри, оформлена – сухожилки, зв'язки;
Б. Тканини зі спеціальними властивостями:
Ретикулярна- органи кровотворення;
Пігментна – райдужина і судинна оболонка ока;
Жирова – шкіра, сальник, брижа, заочеревинний простір;
Слизова – пуповина.

не мають полярності
В. Регенерація на тканинному рівні.

речовина
б) волокна ( колагенові, еластичні, ретикулярні)
Класифікації клітин:
А. За ознакою постійності присутності
а) резиденти (адвентиційні, фібробласти, фіброцити, адіпоцити, пігментні клітини, тучні клітини)
б) імігранти (лейкоцити, макрофаги, плазмоцити
Б. За ознакою походженння
а) клітини лінії механоцитів (адвентиційні, фібробласти, фіброцити, адіпоцити)
б) клітини-потомки СКК – макрофаги,дендритні АПК,

клітинна форма сполучної тканини
Функції:
А. Продукція усіх компонентів міжклітинної речовини
Б. Підтримка структурної організації і хімічного гомеостазу міжклітинної речовини
В. Регуляція діяльності інших речовин.
Фібробластичний диферон:
СК лінії механоцитів→ напівстовбурові –попередники → неспеціалізовані фібробласти →зрілі фібробласти →фіброцити.

Проліферація
Б. Утворення невеликої кількості колагену і ГАГ
В. Здатність до направленої міграції
Морфологія:
А. Базофільна цитоплазма
Б. Невелика кількість відростків
В. Помірний розвиток синтетичного апарату

характерне диплазматичне диференціювання: екто-і ендоплазма)
В. Ендоплазма: органели синтетичного апарату, лізосоми.
Г. Ектоплазма: структури цитоскелету, відростки.
Функції:
А. Продукція міжклітинної речовини
Б. Перебудова і часткова руйнація міжклітинної речовини
В. Продукція гуморальних факторів, які регулюють ріст,
диференціювання макрофагів, моноцитів, лімфоцитів, ГМК і епітеліоцитів

речовини.
Морфологія:
А. Слабо розвинений синтетичний апарат, ліпофусцин, значна кількість лізосом
Фіброкласти
Функція: руйнація міжклітинної речовини сполучної тканини( інволюція матки після пологів, розсмоктування рубців в яснах)
Морфологія: багато лізосом
Недостатність активності: цирроз печінки, легеневий фіброз
Підвищена активність: периодонтит, ревматичний артрит

на ГМК, але не покриті базальною мембраною
Функції:
А. Участь у репаративних процесах (контракція ран)
Б. Утворення колагену
Локалізація: м'язовий шар матки під час вагітності, грануляційна тканина.
Макрофаги
Походження: СКК→ моноцит→ макрофаг
Морфологія: розміри- 12-25мкм, ядро-темне, цитоплазма- багато лізосом,піноцитозних пухирців, добре розвинений цитоскелет

– антигенпрезентуючі клітини
Функції макрофагів:
А. Розпізнавання, поглинання і перетравлення пошкоджених, пухлинних тамертвих клітин і компонентів міжклітинної речовини, екзогенних матеріалів і мікроорганізмів
Б. Участь в індукції імунних реакцій (процесінг і представлення антигена )
В. Регуляція діяльності клітин інших типів.
Тучні клітини
(лаброцити, тканинні базофіли, мастоцити)
Морфологія:
А. Ядро овальної форми

Ядро овальне, пікнотичне
В. Цитоплазма: жирова крапля у центрі, багато мітохондрій, слабо розвинутий апарат Гольджі
Функції: А. Синтез і мобілізація жиру Б. Амортизаційна
Плазмоцити
Морфологія:
А. Ядро ( гетерохроматин у вигляді “спиць у колесі”)
Б. Цитоплазма (базофільна, грЕПС)
Функція – синтез імуноглобулінів.

який складається із глікозоаміногліканів, протеогліканів, глікопротеїнів
Мікроскопія:
А. Світлова- безструктурна основа сполучної тканини
Б. Електронна - тоненька сіточка волоконець і дрібних гранул
Молекулярна організація: молекули протеогліканів утворюють своєрідне молекулярне сито (фільтр), у ячейках якого утримується тканинна рідина
Хімічний склад аморфного компонента:
А. Речовини із крові: вода, неорганічних іонів, білки плазми

волокнистих білків, протеоглікани, глікозоаміноглікани).
Глікозоаміноглікани (ГАГ): гіалуронова кислота, хондроїтинсульфат, дерматансульфат, кератансульфат)
Протеоглікани ( білки-5%, глікозоаміноглікани -95%)
Глікопротеїни ( за вмістом більше білка у порівнянні із вуглеводами)
Волокна
А. Колагенові волокна- хвилеподібно зігнуті, спіралеподібно скручені товщиною 1-3 мкм і більше.
Рівні організації:
А. Молекулярний: 3 спірально скручених поліпептидних ланцюга із наступних амінокислот : гліцин, пролін, лізин, гідрооксипролін, гідроксилізин

звязками молекули тропоколагену з утворенням мікрофібрил ( товщина 5нм).
В. Фібрилярний- глізоаміноглікани зшивають мікрофібрили у фібрили (товщина 20-100 нм).
Г. Волоконний – протеоглікани зшивають фібрили у волокна (товщина 1-3 мкм і більше). Волокна можуть утворювати пучки товщиною до 150 мкм.
Еластичні волокна
А. Молекулярна організація – фібрилін і еластин.
Б. Надмолекулярна організація – пучок мікрофібрил із фібриліну (каркас), між якими знаходиться еластин( більш аморфна субстанція).

3-го типу, зв'язаного із глікопротеїнами і протеогліканами.
Локалізація: органи кровотворення, базальні мембрани, стінки кровоносних судин, оболонки нервових волокон.