Вавілов Микола Іванович презентация

Вавилов народився 25 листопада 1887р. У Москві. Його батько був селянином, отримавшим свободу після відміни кріпосного права у 1861р. І став купцом. Він хотів, щоб його сини продовжували сімейну справу. Але Микола та його брат Сергій більше цікавились науками. Микола у дитинстві захоплювався спостереженнями за тваринами та рослинним світом, збирав гербарії. З дитячих років діти уміли працювати з мікроскопами і пробірками. У сім’ї Вавилових була у дома лабораторія, зберігались гербарії, різні прибори, велика бібліотека з ботаніки, археології, історії, географії, французької, німецької, англійської і італійської мови. Ці мови Микола Іванович вивчив ще в дитинстві.

р.Вавілов закінчив Московське комерційне училище, отримавши достатні знання з природничих наук для вступу до університету, при цьому опанував англійську, німецьку та французьку мови. Вавілов поступає в Петровську сільскогосподарчу академію, починає в вивчати рослинництво, проводить різні дослідження по бактеріології. Микола Іванович ніколи не спішив, а перевіряв себе не сім, а багато разів.
У 1909 році М.І.Вавілов пише велику наукову доповідь “Дарвінізм і експериментальна морфологія”. Він одержує високу оцінку своєї праці.

по Північному Кавказу, Закавказзю, збирає різні рослини, вивчає землеробство.
М. І. Вавілов літом 1910 р. пройшов агрономічну практику на Полтавскій станціі, отримавши за власним зізнанням, «імпульс для всієї подальшої роботи».
Його дипломна робота "Голі слимаки (равлики), що ушкоджують поля і городи в Московській губернії", опублікована в 1910 році, відразу ж була оцінена по достоїнству і навіть визнана гідною премії Московського політехнічного музею.

залишається на кафедрі землеробства, яку очолює Д.М.Прянишников.
Настав час остаточного вибору професії у Вавілова. І він робить його – фізіологія рослин. Тепер його більше всього цікавить імунітет – стійкість рослин до різних захворювань.  
. Вавілов довгий час серйозно займався систематикою рослин, вивчав види, сорти, всіх багатств рослин світу. Вавілов ставив перед собою задачу, як найскоріше вивести нові сорти, щоб не заражувалися хворобами і шкідниками.

і проводить кілька місяців у лабораторії знаменитого біолога У. Бетсон - одного з творців генетики. У Мертоні і на фермі Кембриджського університету  він займався вивченням стійкості до хвороб хлібних злаків. В Англіі Вавілов  завершив роботу над статтею про імунітет рослин і грибкові захворювання та опублікував її в журналі, заснованому Бетсоном.

його зацікавила найбільша насінницька фірма Вильморенов. Будучи скоріше комерційним підприємством, вона також вела велику селекційну і насінницьку роботу і, зокрема, досліджувала хлібопекарські якості пшениці. З Франції Вавілов відправляється в Німеччину, працювати в знаменитого біолога - еволюціоніста Ернста Геккеля. Тут його застає світова війна, що почалася, і він не без зусиль добирається до Росії, позбавившись частини багажу з коштовними книгами.

іспити; в цей же період його залучили в якості консультанта з питань масових захворювань в Персії солдатів російської армії.
У 1916 році Вавилов Микола Іванович відвідав Північний Іран, Фергани і Памір. У цих подорожах молодий вчений зібрав цікавий науковий матеріал, який дозволив йому зробити ще два великих відкриття - встановити закони гомологічних рядів і центри розповсюдження культурних рослин.

курсах сільського господарства очолив кафедру селекції, генетики і приватного землеробства. Будучи професором агрономічного факультету з 1917 по 1921 р. в Саратовському університеті, Вавілов приступив до експериментального вивчення імунітету сільськогосподарських культур. Результатом цієї роботи, стала опублікована в 1919 році монографія «Імунітет рослин до інфекційних захворювань».

в науці був III Всеросійський селекційний з'їзд у Саратові. Тут 4-го липня 1920 року Вавілов виступив з доповіддю "Закон гомологічних рядів у спадкоємній мінливості".
У 1920 році, будучи обраним на посаду завідувача Відділу прикладної ботаніки і селекції, Микола Вавилов, переїхав до Петрограда, де почав вести наукову роботу. Керівником даної організації, перейменованої згодом у Всесоюзний інститут рослинництва, Вавілов залишався до кінця 1940 року.

збирає винятковий за цінністю матеріал. У 1926 році Вавилов робить велику поїздку по країнах Європи, а також Північної Африки. У наступні роки Вавилов відвідав Японію, Китай, а також Південну Америку. Відразу після поїздки виходить у світ його друга найважливіша робота «Центри походження культурних рослин» .
У 1929 році Вавилова обирають академіком і практично одночасно президентом Академії сільськогосподарських наук. У той час йому ще не виповнилося 42 роки.

Але в кінці 30х рр.. М. І. Вавілов був несправедливо звинувачений у шкідницької діяльності проти Радянської влади, а генетика оголошено лженаукою. І от 6-го серпня 1940 року, під час експедиції в Західну Україну, Вавілова заарештувалІ.   
В травні 1942 року, був обраний членом Лондонського королівського суспільства.
В січні 1943 р. він помер від хвороб в Саратовській в'язниці. У 1955 р. чесне ім'я М. І. Вавилова було відновлено.

яку з успіхом використовують у селекційній роботі й нині. М.І. Вавилов виділив 7 основних центрів різноманітності та походження культурних рослин
110 експедицій[2] по всьому світу.
Вчення про імунітет рослин.
Вчення про центри походження культурних рослин.
Закон гомологічних рядів в спадковій мінливості.
Учення про вигляд як систему, внутрішньовидові таксономічні та еколого-географічні класифікації[

ДОСЯГНЕННЯ

22
Булатов Андрій
Галайчук Анна
Державін Андрій
Дудник Дмитро
Зайцев Артем
Кийлюк Роман
Ковтуненко Олександра
Костенко Ірина
Лук’яненко Вікторія
Прокоф’єва Єлизавета
Редковець Іван
Трофімішин Олександр