Слайд 1ТРАВЛЕННЯ В РОТОВІЙ ПОРОЖНИНІ ТА ШЛУНКУ
Слайд 3Функції системи травлення
Травні:
1) моторна
2) секреторна
3) всмоктування.
Нетравні:
1) захисна
2)
метаболічна
3) екскреторно-видільна
4) ендокринна.
Слайд 6Травні процеси в порожнині рота
1) аналіз харчових властивостей (рецепція)
2) фізична
обробка (жування, подрібнення,
перемішування, формування харчової грудки, подальше просування – ковтання)
3) секреція слини
4) хімічна обробка (початковий гідроліз речовин).
Слайд 7Моторна функція порожнини рота
Жування – це складний акт, який полягає в
послідовних скороченнях жувальних м'язів, рухів нижньої щелепи, язика, м'якого піднебіння. Ковтання – це складний рефлекторний акт, за допомогою якого їжа переводиться з ротової порожнини в шлунок.
Слайд 10Травні функції слини:
1) фізична обробка (змочування, розчинення, ослизнення)
2) первинна
хімічна обробка (α -амілаза і лінгвальна ліпаза).
Не травні функції:
1) захисна (бактерицидна дія - лізоцим, дезинфікуюча - протеїнази, деградація нуклеїнових кислот вірусів - нуклеази)
2) участь в артикуляції
3) екскреторна
4) інкреторна
5) терморегуляторна.
Слайд 14Механізми регуляції секреторної функції слинних залоз
Безумовно-рефлекторні впливи:
з рецепторів язика
і слизової оболонки порожнини рота імпульси передаються через волокна V, VІІ ІХ і Х пари черепних нервів в центр слиновиділення у довгастому мозку, а звідти - волокнами VII і IX черепних нервів повертаються до слинних залоз. Так здійснюється парасимпатична іннервація залоз.
Симпатичні нерви, які виходять з бічних рогів верхніх (II-IV) грудних сегментів спинного мозку, а потім через верхній шийний симпатичний ганглій прямують до слинних залоз.
Слайд 15Умовно-рефлекторні механізми
запускаються виглядом, запахом їжі і іншими подразниками, які пов'язані з
вживанням знайомої їжі.
Умовний рефлекс на слиновиділення: умовний подразник — світло, підкріплення— їжа, реакція — виділення слини
Слайд 17
Вплив симпатичної НС на слиновиділення
секреція відносно невеликої кількості в’язкої слини
з підщелепних и під’язикових залоз (але не привушних!).
Механізм:
НА → стимуляція адренергічних рецепторів → активація аденілатциклази → синтез цАМФ → активація ПК-С → фосфорилювання внутрішньоклітинних білків.
Слайд 18
Вплив парасимпатичної НС на слиновиділення
утворення великої кількості слини з низьким вмістом
білка.
Механізм:
АХ+М-Хр - синтез ІТ3 - ДАГ - підвищення рівня внутріклітинного кальцію - активація ПК-С - фосфорилювання білків.
Слайд 19Стравохід
Близько 25 см завдовжки
Переміщення їжі з горла в шлунок
Рух м'язів називається
перистальтикою
Якщо кислота з шлунку потрапляє в тут, це печія
Слайд 21Анатомія шлунка. Головні речовини наведені в дужках під назвою частин шлунка,
де вони секретовані. Штрихова лінія позначає межу між тілом та антральною частиною.
Слайд 24 Основні травні функції шлунка
1) депонуюча функція - забезпечує скупчення проковтнутої
їжі,
2) моторна функція - механічна обробка їжі
3) секреторна функція - секреція шлункового соку (основні компоненти: соляна кислота, слиз, ферменти, внутрішній фактор Кастла) і хімічна обробка їжі
4) евакуаторна - просування їжі в 12-палу кишку.
Слайд 27Нейрогуморальна регуляція шлунка. Червоні лінії – симпатичні еферентні волокна, тонкі чорні
лінії – парасимпатичні волокна, товсті чорні лінії – гуморальні зв”язки.
Слайд 28За добу у людини утворюється близько 2,5 л соку. Основні складові
–
ферменти,
НСl
слиз.
Натщесерце рН соку близька до нейтральної або слаболужна, а після їжі - кисла (0,8-1,5).
Парієнтальні клітини синтезують соляну кислоту, головні синтезують і виділяють неактивні ферменти - пепсиногени. Соляна кислота активує пепсиногени. Оптимум їх дії - рн 1,5. Максимальна активність гастриксину виявляється при рн 3,2-3,5.
Слайд 29Фази шлункової секреції:
1) церебральна
2) шлункова
3) кишкова.
Слайд 30Механізм церебральної фази:
1) подразненняя дистантних рецепторів (зорових, нюхових та ін.), рецепторів
порожнини рота і глотки - аферентна імпульсація по черепних нервах в довгастий мозок - таламус - гіпоталамус - кора - активація симпатичних і парасимпатичних ядер гіпоталамуса. Активація парасимпатичних ядер - бульбарний центр довгастого мозку - n. vagus - АХ - стимулює секреторну функцію кл фундальних залоз. Активація симпатичних ядер - нейрони Th6-Th10 - по чревних нервах до шлунку - гальмує секрецію.
2) подразнення блукаючого нерва - активація G-клітин антрального епітелію - вивільнення в кровотік гастрину - стимуляція облямівочних клітин - виділення НCl.
3) подразнення блукаючого нерва - виділення гістаміну з кл фундального відділу шлунку + Н2-рецептори - G-білок - активація аденілатциклази - підвищення рівня цАМФ - активація ПК А - фосфорилювання білків - підвищення утворення гастрину - секреція HCl.
Слайд 31Механізм шлункової фази:
а) розтяг шлунку їжею
б) хімічна дія певних компонентів
їжі - по блукаючому нерву і через місцеві інтрамуральні рефлекси - виділення соляної кислоти, секреція гастрину.
Слайд 32Механізм кишкової фази:
Шлункову секрецію стимулює:
1) розтягування тонкого кишківника
2) присутні
в тонкому кишківнику продукти перетравлення білків, пригнічує:
а) кисле середовище (pH<3,0)
б) кислоти, жири і гіпертонічні розчини - секреція секретину і бульбогастрону.
Слайд 34МЕХАНІЗМ СЕКРЕЦІЇ СОЛЯНОЇ КИСЛОТИ
Слайд 35Динаміка секреції кислоти у шлунку людини після приймання м'ясної їжі
Слайд 36Секрецію шлункового соку
стимулюють:
1) гастрин і гістамін
2) АХ
3) продукти
гідролізу білків.
гальмують:
1) секретин
2) соматостатин
3) продукти гідролізу жирів, крохмалю, поліпептиди.
Слайд 37Роль HCl шлункового соку у травленні.
1. Сприяє набуханню білків, полегшуючи
їх гідроліз.
2. Активує пепсиногени з утворенням пепсинів.
3. Створює оптимальні умови для дії пепсину
4. Виконує захисну функцію, ( має бактерицидні властивості і запобігає попаданню бактерій у тонку кишку).
5. Регулює моторну функцію шлунку.
6. Стимулює виділення S-клітинами слизової оболонки дванадцятипалої кишки гормону секретину, який в свою чергу гальмує утворення НС1 при зниженні рН у дванадцятипалій кишці нижче 4.
Слайд 39Експериментальний метод вивчення діяльності шлунка за Басовим
Слайд 40Експериментальний метод вивчення діяльності шлунка за Павловим
Слайд 41Експериментальний метод вивчення діяльності шлунка за Гейденгайном