Травлення в ротовій порожнині та шлунку презентация

Содержание

Функції системи травлення Травні: 1) моторна 2) секреторна 3) всмоктування. Нетравні: 1) захисна 2) метаболічна 3) екскреторно-видільна 4) ендокринна.

Слайд 1ТРАВЛЕННЯ В РОТОВІЙ ПОРОЖНИНІ ТА ШЛУНКУ


Слайд 2


Слайд 3Функції системи травлення
Травні:
1) моторна
2) секреторна
3) всмоктування.
Нетравні:
1) захисна
2)

метаболічна
3) екскреторно-видільна
4) ендокринна.


Слайд 4Функції системи травлення


Слайд 6Травні процеси в порожнині рота
1) аналіз харчових властивостей (рецепція)

2) фізична

обробка (жування, подрібнення,
перемішування, формування харчової грудки, подальше просування – ковтання)

3) секреція слини

4) хімічна обробка (початковий гідроліз речовин).

Слайд 7Моторна функція порожнини рота
Жування – це складний акт, який полягає в

послідовних скороченнях жувальних м'язів, рухів нижньої щелепи, язика, м'якого піднебіння. Ковтання – це складний рефлекторний акт, за допомогою якого їжа переводиться з ротової порожнини в шлунок.



Слайд 8Механізм акту ковтання


Слайд 10Травні функції слини:
1) фізична обробка (змочування, розчинення, ослизнення)
2) первинна

хімічна обробка (α -амілаза і лінгвальна ліпаза).

Не травні функції:
1) захисна (бактерицидна дія - лізоцим, дезинфікуюча - протеїнази, деградація нуклеїнових кислот вірусів - нуклеази)
2) участь в артикуляції
3) екскреторна
4) інкреторна
5) терморегуляторна.


Слайд 14Механізми регуляції секреторної функції слинних залоз
Безумовно-рефлекторні впливи:
з рецепторів язика

і слизової оболонки порожнини рота імпульси передаються через волокна V, VІІ ІХ і Х пари черепних нервів в центр слиновиділення у довгастому мозку, а звідти - волокнами VII і IX черепних нервів повертаються до слинних залоз. Так здійснюється парасимпатична іннервація залоз.
Симпатичні нерви, які виходять з бічних рогів верхніх (II-IV) грудних сегментів спинного мозку, а потім через верхній шийний симпатичний ганглій прямують до слинних залоз.

Слайд 15Умовно-рефлекторні механізми
запускаються виглядом, запахом їжі і іншими подразниками, які пов'язані з

вживанням знайомої їжі.


Умовний рефлекс на слиновиділення: умовний подразник — світло, підкріплення— їжа, реакція — виділення слини


Слайд 16РЕГУЛЯЦІЯ СЛИНОВИДІЛЕННЯ


Слайд 17 Вплив симпатичної НС на слиновиділення
секреція відносно невеликої кількості в’язкої слини

з підщелепних и під’язикових залоз (але не привушних!).
Механізм:
НА → стимуляція адренергічних рецепторів → активація аденілатциклази → синтез цАМФ → активація ПК-С → фосфорилювання внутрішньоклітинних білків.

Слайд 18 Вплив парасимпатичної НС на слиновиділення
утворення великої кількості слини з низьким вмістом

білка.
Механізм:
АХ+М-Хр - синтез ІТ3 - ДАГ - підвищення рівня внутріклітинного кальцію - активація ПК-С - фосфорилювання білків.


Слайд 19Стравохід
Близько 25 см завдовжки
Переміщення їжі з горла в шлунок
Рух м'язів називається

перистальтикою
Якщо кислота з шлунку потрапляє в тут, це печія

Слайд 21Анатомія шлунка. Головні речовини наведені в дужках під назвою частин шлунка,

де вони секретовані. Штрихова лінія позначає межу між тілом та антральною частиною.

Слайд 24 Основні травні функції шлунка
1) депонуюча функція - забезпечує скупчення проковтнутої

їжі,
2) моторна функція - механічна обробка їжі
3) секреторна функція - секреція шлункового соку (основні компоненти: соляна кислота, слиз, ферменти, внутрішній фактор Кастла) і хімічна обробка їжі
4) евакуаторна - просування їжі в 12-палу кишку.


Слайд 27Нейрогуморальна регуляція шлунка. Червоні лінії – симпатичні еферентні волокна, тонкі чорні

лінії – парасимпатичні волокна, товсті чорні лінії – гуморальні зв”язки.

Слайд 28За добу у людини утворюється близько 2,5 л соку. Основні складові


ферменти,
НСl
слиз.
Натщесерце рН соку близька до нейтральної або слаболужна, а після їжі - кисла (0,8-1,5).
Парієнтальні клітини синтезують соляну кислоту, головні синтезують і виділяють неактивні ферменти - пепсиногени. Соляна кислота активує пепсиногени. Оптимум їх дії - рн 1,5. Максимальна активність гастриксину виявляється при рн 3,2-3,5.

Слайд 29Фази шлункової секреції:
1) церебральна

2) шлункова

3) кишкова.


Слайд 30Механізм церебральної фази:
1) подразненняя дистантних рецепторів (зорових, нюхових та ін.), рецепторів

порожнини рота і глотки - аферентна імпульсація по черепних нервах в довгастий мозок - таламус - гіпоталамус - кора - активація симпатичних і парасимпатичних ядер гіпоталамуса. Активація парасимпатичних ядер - бульбарний центр довгастого мозку - n. vagus - АХ - стимулює секреторну функцію кл фундальних залоз. Активація симпатичних ядер - нейрони Th6-Th10 - по чревних нервах до шлунку - гальмує секрецію.
2) подразнення блукаючого нерва - активація G-клітин антрального епітелію - вивільнення в кровотік гастрину - стимуляція облямівочних клітин - виділення НCl.
3) подразнення блукаючого нерва - виділення гістаміну з кл фундального відділу шлунку + Н2-рецептори - G-білок - активація аденілатциклази - підвищення рівня цАМФ - активація ПК А - фосфорилювання білків - підвищення утворення гастрину - секреція HCl.


Слайд 31Механізм шлункової фази:
а) розтяг шлунку їжею
б) хімічна дія певних компонентів

їжі - по блукаючому нерву і через місцеві інтрамуральні рефлекси - виділення соляної кислоти, секреція гастрину.


Слайд 32Механізм кишкової фази:
Шлункову секрецію стимулює:
1) розтягування тонкого кишківника
2) присутні

в тонкому кишківнику продукти перетравлення білків, пригнічує:
а) кисле середовище (pH<3,0)
б) кислоти, жири і гіпертонічні розчини - секреція секретину і бульбогастрону.

Слайд 34МЕХАНІЗМ СЕКРЕЦІЇ СОЛЯНОЇ КИСЛОТИ


Слайд 35Динаміка секреції кислоти у шлунку людини після приймання м'ясної їжі


Слайд 36Секрецію шлункового соку
стимулюють:
1) гастрин і гістамін
2) АХ
3) продукти

гідролізу білків.
гальмують:
1) секретин
2) соматостатин
3) продукти гідролізу жирів, крохмалю, поліпептиди.


Слайд 37Роль HCl шлункового соку у травленні.
1. Сприяє набуханню білків, полегшуючи

їх гідроліз.
2. Активує пепсиногени з утворенням пепсинів.
3. Створює оптимальні умови для дії пепсину
4. Виконує захисну функцію, ( має бактерицидні властивості і запобігає попаданню бактерій у тонку кишку).
5. Регулює моторну функцію шлунку.
6. Стимулює виділення S-клітинами слизової оболонки дванадцятипалої кишки гормону секретину, який в свою чергу гальмує утворення НС1 при зниженні рН у дванадцятипалій кишці нижче 4.

Слайд 39Експериментальний метод вивчення діяльності шлунка за Басовим


Слайд 40Експериментальний метод вивчення діяльності шлунка за Павловим


Слайд 41Експериментальний метод вивчення діяльності шлунка за Гейденгайном


Слайд 43
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !


Обратная связь

Если не удалось найти и скачать презентацию, Вы можете заказать его на нашем сайте. Мы постараемся найти нужный Вам материал и отправим по электронной почте. Не стесняйтесь обращаться к нам, если у вас возникли вопросы или пожелания:

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Что такое ThePresentation.ru?

Это сайт презентаций, докладов, проектов, шаблонов в формате PowerPoint. Мы помогаем школьникам, студентам, учителям, преподавателям хранить и обмениваться учебными материалами с другими пользователями.


Для правообладателей

Яндекс.Метрика