Система крові презентация

балів
Реферат – 30 балів
Модуль – 25 балів

коефіцієнт
Екзамен 40 балів

Студент набрав 85 балів
85/1.6=53
Екзамен склав на 35 б.
53+35=88 (В)

Кров складається з рідкої частини плазми та різноманітних клітин. Вона циркулює системою судин під дією сили ритмічних скорочень серця або судини, що його заміщує.

кисню до кожної клітини. Вони переносять кисень від легень до клітин, а вуглекислий газ від клітин до легень. До виконання еритроцитами цієї функції добре пристосовані їхня будова, розмір і форма. Це дрібні без'ядерні клітини діаметром 7,5 мкм. Еритроцит має форму двоввігнутого посередині диска. Така форма збільшує його поверхню і сприяє кращому проникненню в нього кисню.

селезінці й печінці.

Кров постійно поповнюється новими еритроцитами, що утворюються в червоному кістковому мозку з особливих клітин, які називають стовбуровими. Ці клітини, на відміну від еритроцитів, мають ядро, яке під час дозрівання руйнується, а його місце заповнює білкова речовина гемоглобін (Нb).

складі гемоглобіну здатний приєднувати і віддавати молекули кисню без зміни валентності. Сполука гемоглобіну з киснем має яскраво-червоний колір і називається оксигемоглобіном (НbО2). Кров, насичена киснем, називається артеріальною. У капілярах тканин гемоглобін віддає кисень клітинам і частково приєднує вуглекислий газ. Така сполука має назву карбгемоглобін (НbСО2), у вигляді якого переноситься до 25% СО2. Решта СО2 у вигляді карбонатних сполук розчиняється у плазмі крові. Таку кров називають венозною. Вона має темніший колір, ніж артеріальна. Сполуки гемоглобіну з киснем і гемоглобіну з вуглекислим газом є нестійкими і тому легко розпадаються на Нb і О2 та Нb і СО2.

120-140 г/л*

*(г/л означає число грамів на 1000 мл крові).

у внутрішньоутробному періоді, в перші кілька місяців після народження він замінює фетальний гемоглобін. Місце синтезу — кістковий мозок. У здорових дорослих осіб присутні лише сліди фетального гемоглобіну.

Гемоглобін F (HbF, також фетальний гемоглобін або гемоглобін плоду) — головний білок транспорту кисню під час останніх семи місяців розвитку плоду (ембріону) в матці. Гемоглобін F має високу киснетранспортну здатність і дозволяє порівняно малому об'єму крові плоду виконувати функцію постачання кисню ефективніше (але цей гемоглобін має меншу стійкість до руйнування і меншою стабільністю у фізіологічно широкому інтервалі кислотності і температур, тому після народження він замінюється на HbA).

лише 20% від діаметра червоних кров’яних клітин, найбільш численних клітин крові. Нормальним рівнем тромбоцитів вважається 150 000-350 000 тромбоцитів на мікролітр крові, але через маленького розміру, вони складають лише невелику частину об’єму крові. Основна функція тромбоцитів полягає в запобіганні кровотеч.

мозку — мегакаріоцитів. Коли мегакаріоцити розвиваються в гігантські клітини, вони проходять процес фрагментації, який приводить до звільнення понад

1000 тромбоцитів на мегакаріоціт. Домінуючий гормон, який управляє розвитком мегакаріоцитів, називається тромбопоетін.

Тим не менш, в них містяться структури, які мають вирішальне значення для зупинки кровотеч. На поверхні тромбоцитів є білки, які дозволяють їм прикріплятися до розривів у стінках кровоносних судин, а також кріпитися один до одного. Вони містять гранули, які можуть секретувати інші білки, необхідні для того, щоб надійно закрити пошкодження в кровоносних судинах. Крім того, тромбоцити містять білки, ідентичні м’язовим білкам, які дозволяють їм по необхідності міняти форму.

Тому вони виявляються витісненими з центру кровотоку на стінки кровоносних судин. Таким чином, вони переміщаються уздовж поверхні стінок судин, які зсередини покриває шар особливих клітин — ендотелій. Це дуже тонкий шар, який, однак, не дає якихось часткам прикріплятися або прилипати до нього. Якщо ендотелій виявляється пошкоджений саме тромбоцити першими реагують на травму. Вони прикріплюються до волокон, які знаходяться за ендотелієм і запобігають протікання крові через отвір в стінці судини.

чого кров втрачає здатність текти, набуваючи густу консистенцію.


Перша фаза — утворення кров'яного і тканинного тромбопластину (триває 3-5 хвилин, у той час як дві наступні — 2-5 секунд).
Друга фаза — перехід протромбіну в тромбін.
Третя фаза — утворення фібрину.

клітин власного організму та ін.

Утворення лейкоцитів (лейкопоез) проходить в кістковому мозку і лімфатичних вузлах.

хворобах.
Утворюють гній.

відповідають за набутий імунітет.
розділяють на B-кл., T-кл., К-кл. та НК-кл.

Потрапляючи в тканини, вони перетворюються в макрофагів (великі клітини, що активно руйнують бактерії). Не утворюють гній.

здатність поглинати та розщеплювати гіс-тамін, а також ряд інших медіаторів алергії та запалення

відповідають за виділення гіста-
міну — одного з гормонів алергії

на 1-2 роки — 6-17,
2-4 роки — 5,5-15,5,
4-6 років — 5-14,
6-10 років — 4,5-13,
10-16 років — 4,5-12.
Діти старше 16 років — 4,5-11.
Дорослі — 4-9.

залежить від швидкості припливу клітин з кісткового мозку і швидкості виходу їх у тканини.Число лейкоцитів протягом дня може змінюватися під дією різних факторів, не виходячи, проте, за межі допустимих значень. Забір крові для аналізу краще здійснювати вранці.
Фізіологічний лейкоцитоз відзначається при впливі фізіологічних факторів (біль, холодна або гаряча ванна, фізичне навантаження, емоційне напруження, вплив сонячного світла), при менструаціях, у період пологів.

поживних речовин (трофічна функція), медіаторів, ферментів, електролітів.
Захисна функція - збереження циркулюючої крові в рідкому стані і зупинка кровотечі (гемостаз) у разі порушення цілісності судин. З наявністю в крові лейкоцитів пов'язана специфічна (імунітет) і неспецифічна (головним чином фагоцитоз) захист організму.
Екскреторна функція - перенесення кінцевих продуктів обміну речовин - сечовини, сечової кислоти, надлишку води, органічних і мінеральних речовин до органів їх виділення (нирки, потові залози, легені, кишечник).
Гуморальна регуляція - діяльності організму в першу чергу пов'язана з надходженням у кров гормонів, біологічно активних речовин та продуктів обміну. Завдяки регуляторній функції крові здійснюється збереження сталості внутрішнього середовища організму, водного і сольового балансу тканин і температури тіла, контроль за інтенсивністю обмінних процесів, регуляція гемопоезу та інших фізіологічних функцій.

складає в середньому 6 - 8% від маси тіла, що відповідає від 5 до 6 літрів крові. Кожен день ця кількість крові проходить через серце більше 1000 разів.
Відносна щільність крові - 1,050 - 1.060 залежить в основному від кількості еритроцитів. Відносна щільність плазми крові - 1.025 - 1.034, визначається концентрацією білків.
В'язкість крові - 5 ум.од., плазми - 1,7 - 2,2 ум.од., якщо в'язкість води прийняти за 1.

переходить через напівпроникну мембрану з менш в більш концентрований розчин (0,56 - 0,58 С). Осмотичний тиск крові в середньому становить 7,6 атм. Воно обумовлене розчиненими в ній осмотично активними речовинами. Осмотичний тиск позначає розподіл води між тканинами і клітинами. Опції клітин організму можуть здійснюватися лише при відносній стабільності осмотичного тиску.
Онкотичний тиск крові - частина осмотичного тиску, створюваного білками плазми. Воно дорівнює 0,03 - 0,04 атм, або 25 - 30 мм рт.ст. Онкотичний тиск в основному обумовлений альбумінами.
Кислотно-основний стан крові (КОС). Активна реакція крові обумовлена співвідношенням водневих і гідроксильних іонів. Для визначення активної реакції крові використовують водневий показник рН - концентрацію водневих іонів, яка виражається негативним десятковим логарифмом молярної концентрації іонів водню. У нормі рН - 7,36 (реакція слабоосновная); артеріальної крові - 7,4; венозної - 7,35.

речовин. У неї входять формені елементи - кров'яні тільця і пластинки. Крім того, в плазмі міститься цілий ряд розчинених речовин:
•Білки (альбуміни, глобуліни і фібриноген).
•Неорганічні солі. Знаходяться розчиненими у вигляді аніонів (іони хлору, бікарбонат, фосфат, сульфат) і катіонів (натрій, калій, кальцій і магній). Діють як лужний резерв, підтримує сталість рН, і регулює вміст води.
•Транспортні речовини. Це речовини - похідні від травлення (глюкоза, амінокислоти) або подиху (азот, кисень), продукти обміну.
• У плазмі присутні вітаміни, мікроелементи, проміжні продукти метаболізму (молочна і піровиноградна кислоти).
Білки плазми крові виконують різноманітні функції: колоїдно-осмотичний і водний гомеостаз; забезпечення агрегатного стану крові; кислотно-основний гомеостаз; імунний гомеостаз;) транспортна функція; участь у згортанні крові.

молекулярній масі (70000) і високої концентрації альбуміни створюють 80% онкотичного тиску, є резервом амінокислот для синтезу білків. Їх транспортна функція полягає в перенесенні холестерину, жирних кислот, білірубіну, солей жовчних кислот, солей важких металів, лікарських препаратів (антибіотиків, сульфаніламідів). Альбуміни синтезуються в печінці.

відносяться еритропоетин, плазміноген, протромбін.

b-глобуліни беруть участь у транспорті фосфоліпідів, холестерину, стероїдних гормонів, катіонів металів. До цієї фракції належить білок трансферин, який забезпечує транспорт заліза, а також багато факторів згортання крові.

G-глобуліни включають в себе різні антитіла чи імуноглобуліни 5 класів: Jg A, Jg G, Jg М, Jg D і Jg Е, що захищають організм від вірусів і бактерій. До g-глобулінів відносяться також a і b - аглютиніни крові, визначають її групову приналежність.

Глобуліни утворюються в печінці, кістковому мозку, селезінці, лімфатичних вузлах.

нерозчинну форму - фібрин, забезпечуючи утворення згустку крові. Фібриноген утворюється в печінці.

в залежності від системи груп крові. У людини відомо близько тридцяти систем груп крові, серед яких найважливішими є система AB0 та система Rh.

У разі переливання крові тільки несумісність за цими двома системами може становити серйозну загрозу для здоров'я. Несумісність за іншими системами, такими як MNS,Duffy, Kell, Lewis, має наслідком дуже слабку реакцію щодо переливання крові, або ж вона взагалі відсутня. Інші системи груп крові більш важливі в хірургії для трансплантації.

В (латинський алфавіт), та два додаткові білки плазми (гемаглютиніни)- Альфа та Бета (грецький алфавіт). Відсутність гемаглютиногенів позначають цифрою «0». За їхньою наявністю чи відсутністю визначають чотири групи крові:

без аглютиногенів та з обома аглютинінами — (0) відома також як І
тільки з аглютиногенами А та з аглютиніном бета — (А) відома також як ІІ
тільки з аглютиногенами В та з аглютиніном альфа — (В) відома також як ІІІ
з обома аглютиногенами та без аглютинінів — (АВ) відома також як IV

Кожна з цих груп може містити або не містити ще один білок еритроцитів — резус-фактор(Rh).

резус-фактор і, відповідно, є резус-позитивними. Інші ж 15%, які його не мають, є резус-негативними. Індивідуально, в залежності від людини, на поверхні еритроцитів може бути чи не бути "резус-фактор".
Фактор відіграє роль важливого компонента при переливанні крові та вагітності: може виникати несправжній гемотрансфузійний шок (в наслідок переливання несумісної крові за резус-фактором), резус-конфлікт між кров'ю матері та плода.