Передадаптація дріжджів saccharomyces cerevisiae до стресових умов презентация

Василя Стефаника»
Кафедра біохімії та біотехнології

Автор: студентка ІІІ курсу
Швець Марія

Науковий керівник:
к.б.н., доц. Семчишин Г. М.

не здійснених форм взаємодії його з середовищем.
Передадаптація тісно пов’язана з поняттям гормезису – стимуляцією будь-яких систем живих організмів зовнішніми впливами, інтенсивність яких є недостатньою для прояву шкідливих наслідків. Відомо, що сублетальні концентрації пероксиду водню або сполук, які генерують супероксид-аніон, збільшують стійкість клітин дріжджів до летальних доз цих оксидантів унаслідок індукції захисних ферментів .

2

ЗАВДАННЯ:
1. Визначити активність каталази в клітинах S. cerevisiae за дії різних концентрацій Н2О2;
2. Дослітиди виживання клітин S. cerevisiae, попередньо культивованих з сублетальними концентраціями пероксиду водню, при дії на них високих концентрацій Н2О2.

3

пептону, 1 % дріжджового екстракту, для створення умов стресу додавали різні концентрації пероксиду водню.

Дослідну культуру поділили на такі групи:
І ‒ контроль – клітини культивували без додавання Н2О2;
ІІ ‒ клітини культивували з сублетальними концентраціями Н2О2: 0,1; 0,15; 0,2 мМ;
ІІІ ‒ клітини культивували з 50 мМ Н2О2;
IV ‒ клітини спочатку культивували з сублетальними концентраціями Н2О2: 0,1; 0,15; 0,2 мМ
(передатаптація); потім піддавали дії
сильнішого стресу, індукованого 50 мМ Н2О2.

УМОВИ КСПЕРИМЕНТУ

4

М. М.
Життєздатність клітин визначали за крапельним методом.

5

≤ 0,05 мМ зростає у 5-10 разів, при подальшому збільшенні концентрації Н2О2, активність каталази зменшується у 2-3 рази.
 
Виживання клітин дріжджів S. cerevisiae, попередньо інкубованих з сублетальними концентраціями пероксиду водню, збільшується при наступній їх інкубації з летальними концентраціями Н2О2.

10