Основні проблеми макроеволюції презентация

Содержание

Морські лілії

Слайд 1Макроеволюція


Слайд 2Морські лілії


Слайд 3Основні проблеми макроеволюції
Закономірності еволюції груп (таксонів)
Адаптаціогенез
Закономірності еволюції онтогенезу
Прогрес і еволюція
Спрямованість еволюційного

розвитку та паралельна еволюція

Типогенез (формування таксонів вищіх рангів)

Еволюція біогеоценозів

Великі вимирання

Еволюція механізмів еволюції

Систематика і еволюція

Темпи еволюційних перетворень


Слайд 4Закономірності еволюції груп
Правило незворотності еволюції (закон Долло)
Правило походження нових груп від

неспеціалізованих предків(закон Копа)
Правило прогресуючої спеціалізації (закон Депере)
Правило збільшення росту у філогенетичних гілках (закон Копа-Депере)
Правило споріднених відхилень (закон Кренке)
Закон росту середньої тривалості існування родів у процесі еволюції

Слайд 5Правило незворотності еволюції
Форма тіла швидкоплава-ючих тварин набуває конвергентної схожості, проте повернення

до предкових форм у вторинноводних істот не відбувається

Слайд 6Спеціалізація не потребує змін у всіх органах системи, проте може бути

досягнута за умов збереження у складі організма відносно неспеціалізованних структур

Еволюція шляхом теломорфозу: спеціалізація при звуженні екологічної ніші


Слайд 7Еволюція шляхом гіперморфозу: Закон Копа-Депере
Предком могутнього плейстоценового південного слона був невеличкий

ссавець мерітерій.

Слайд 8Засоби філогенетичних змін органів і функцій
Збільшення (розширення) кількості функцій
Посилення (інтенсифікація) головної

функції

Послаблення головної функції

Зменшення кількості функцій

Зміна функції

Субституція органів

Розділення органів й функцій

Полімеризація органів

Олігомеризація органів

Рудиментація органів

Преадаптація

Гіперадаптація


Слайд 9Гетеробатмія (А.Л. Тахтаджян, 1954) – це неоднаковий еволюційний рівень розвитку різних органів,

що виникає внаслідок неоднакового темпу еволюції різних частин організму.

Компенсація функції. Недостатній рівень виконання тієї чи іншої функції внаслідок недостатньої швидкості еволюційних перетворень відповідних органів (або послаблення функції внаслідок редукції якогось органа) може бути компенсований прискореним темпом еволюції інших органів чи структур організму.


Слайд 10Форми еволюційних змін онтогенезу
Ембріонізація онтогенеза
Перебудови кореляційних взаємозв’язків
Неотенізація
Автономізація онтогенеза
Філембріогенези
Анаболія
Девіація
Архалаксис


Слайд 11Біогенетичний закон та закон зародкової подібності


Слайд 12
Рекапітуляція будови задньої кінцівки стегоцефалів у онтогенезі сучасних амфібій (за Северцовим,

2005)

Слайд 13

Листкова жаба 

Паразитичні оси


Слайд 14Моделі еволюції онтогенезу (філембріогенези та ембріоадаптація). A-І - фази онтогенезу; N-

народження; Z- зигота. Індексами позначено послідовня варіанти стадій онтогенезу.

N

A

Z

B

C

D


Слайд 15Прогрес в еволюції
Необмежений
Біологічний
Морфофізіологічний
Біотехнічний
Груповий


Слайд 16Необмежений прогрес
Терипетна тенденція
Цефалізація
Поява ноосфери
Зростання середньої тривалості існування родів у процесі еволюції
Збільшення

біосфери

Ускладнення механізмів еволюції


Слайд 17Зростання світимості Сонця +30% 4,0млрд.р. до сучасності
Поява ноосфери
Зростання об’єму світового океану

(4,0-0,5млрд.р.)

Террес-тризація

Зростання кількості атмосферного кисню (0,7-0,3млрд.р.)


Слайд 18Зростання чисельності родів морських організмів
Кількість видів морських тварин в різні періоди

фанерозоя

Слайд 19Ріст середньої тривалості існування родів у процесі еволюції
Середня тривалість існування родів

у млн. років

Слайд 20
Просторова структура ареалу соболя (Martes zibellina). 1 – вихідні межі ареалу,

2 – острівки населення, що залишились у 30-і роки ХХ ст., 3 – терени, що займав соболь у 80рр. ХХ ст. (за Насимовичем та Тимофієвим).

Біологічний прогрес


Слайд 21
Різниця у чисельності видів, що входять до різних родів родини білячих:

1 – Callosciurus, 2 – Sciurus, 3 – Citellus, 4 – Petaurista (за Гаттнером).

Розподіл родів з різною кількістю видів на прикладі родини Curculionidae (за Е.Майром).


Слайд 22Зростання ступеня різноманіття в межах певного таксону при захопленні їм нової

адаптивної зони отримало назву адаптивної радіації.

Слайд 23Ароморфоз - еволюційні перебудови організмів, що ведуть до морфофізіологічного прогресу.
Катаморфоз

- регресивні зміни організмів.

Епектоморфози та ідіоадаптації - адаптації, які не призводять до суттєвих змін рівня організації. При цьому епектоморфози значно збільшують адаптивні можливості даної групи.

Форми еволюційного процеса, в результаті яких утворюються аро-, ката-, епектоморфози та ідіоадаптації отримали назву аро-, ката-, епекто- та алогенезів відповідно.

Морфофізіологічний прогрес


Слайд 24Співвідношення між основними формами еволюційного процеса


Слайд 25Посилення легеневого дихання (за рахунок появи діафрагми та більш досконалої реберної

мускулатури)

Слайд 26Паралельна еволюція. Ссавці.
Процес набуття ознак маммального рівня організації йшов паралельно в

кількох споріднених групах теріоморфних рептилій і отримав назву маммалізації

Слайд 27Паралельна еволюція. Птахи.

Рептилії
Тріас
Юра
Крейда
Палеоген
Protoavis
Hesperornis
Ichtyornis
Chaoyangia
Сучасні віялохвості птахи (Ornithurae)
Archaeopteryx
Enantior-nithes
Confucius-ornis


Слайд 28Деяки опірені динозаври-протоптахи
Авімім
Конфуціусорніс, рахонавіс, енанціорніс
Крипто- воланс


Слайд 29Асинхронний паралелізм на прикладі розвитку шаблезубості:
Махайродонтові
Справжні кішки
Сумчасті
Теріодонти
Hopiophoneus
Smilоdon
Dinictus
Pseudaelurus
Thylacosmilus
Inostrancevia
Плацентарні:
Архаїчні плацентарні
Deltatherium
Arctocion


Слайд 30
Монофілія та поліфілія: гради та клади
Риби
Амфібії
Рептилії
Птахи та ссавці


Слайд 31
Розвиток носових "рогів" у еволюції титанотеріїв: 1 - Eotitanops, 2 - Lymnohyops, 3 - Manteoceras, 4 - Protitanotherium, 5 - Brontotherium

leidyi, 6 - B. gigas (за Стенлі).

Груповий прогрес


Слайд 32Найбільш стійкими до глобальної екологічної кризи на границі крейди та палеогену

виявились старі роди.

Слайд 33Філогенетичний цикл
Кількість видів
Середній вік видів
Об’єм вільного простору в адаптивній зоні таксону
Середній

об’єм видової ніші (неспеціалізованість)

Швидкість появи видів

Швидкість вимирання видів

Ріст - Розквіт - Занепад - Релікт


Слайд 34Філогенетичний цикл на прикладі археоциатів
Кількість видів
Середня площа ареала
Середня тривалість існування роду

Середній

об’єм родової ніші

Слайд 35
Деякі еволюційні зміни у родині Equidae: 1-5 передні кінцівки представників родів Eohippus

(1), Miohippus (2), Parahippus (3), Pliohippus (4), Equus (5) (масштаб зображень різний); 6-9 черепа представників родів Eohippus (6), Mesohippus (7), Merychippus (8), Equus (9); 10-15 зміни будови зубів представників родів Orohippus (10), Mesohippus (11), Miohippus (12), Merychippus (13), Pliohippus (14), Equus (15) (1-5, 10-15 за Грегогі, 6-9 за Радінскі)

Біотехнічний прогрес


Слайд 36Адаптивний компроміс


Слайд 38Інадаптації та евадаптації
Інадаптація - неглибоке, однобічне пристосування, яке здійснюється за рахунок

порушення координаційних зв’язків у організмі.

Слайд 39Евадаптація - глибоке, досконале пристосування, яке досягається за рахунок оптимізації координаційних

зв’язків в організмі.

Слайд 40Група креодонтів досягла швидкого успіху, проте згодом поступилася справжнім хижим.
Оксієна



Слайд 41Темпи еволюційних перетворень
1 Дарвін : зміна розмірів органа на 0,001 його

величини за 1000 років

1 Сімпсон : зміна розмірів органа на 1 стандартне (квадратичне) відхилення за 1 млн. років

1 Холдейн : зміна розмірів органа на 1 стандартне (квадратичне) відхилення за 1 покоління

Час напіввимирання таксона : час за який вимирає 1/2 частина видів таксона

Вік напівсучасної фауни (фауни, в якій 1/2 видів сучасна, а друга половина вимерла).


Слайд 42Вік напівсучасної фауни родів деяких таксонів
Ссавці - 4 млн р.
Птахі

- 10 млн. р.
Амфібії - 10 млн. р.
Рептилії - 20 млн. р.
Риби - 30-50 млн. р.
Комахи - 40 млн. р.
Фораменіфери - 230 млн. р.

Слайд 43Вік напівсучасної фауни деяких таксонів та середня генетична дистанція між видами

(за Расніциним, зі скороченнями та за Яблоковим і Юсуфовим)

Слайд 44Живі викопні - роди, які існують на Землі десятки-сотні міліонів років


Слайд 46Види – ізоляти (мешканці рефугіумів)
Типи живих викопних
Види – мешканці реліктових біогеоценозів
Види,

що займають підпорядковане положення у біогеоценозах

Слайд 47Популяції виду Delamarentulus tristani Silv. з групи Protura мешкають у Коста-Ріці

та у Західній Африці. Ізоляція популяцій цього виду відбулася близько 80млн. років тому.

Еволюційному стазису сприяє стабільність умов, стабільність екологічної ніші, яка більша у видів, що займають підпорядковане положення у біоценозах.

Види, що займають домінуючі позиції у біоценозах (віоленти) навпаки виявляються найбільш чутливими до перебудови екосистем завдяки прунінгу – випадіння останнях стадій сукцесії.


Слайд 48Фактори, що сприяють швидкій еволюції груп:
Статеве розмноження
Можливість дії статевого добору
Складність будови
Великі

розміри
Довгий онтогенез
Мала кількість нащадків
Турбота про нащадків
Великий діапазон внутрішньовидової мінливості ознак
Мінімальний діапазон внутрішньовидової генетичної мінливості
Складність міжгенних взаємодій

Панівні позиції в біогеоценозі
Різноманіття умов середовища
Максимально комфортні абіотичні умови
Кондиціонування зовнішнього середовища
Великий ареал
Складність екосистем

Обратная связь

Если не удалось найти и скачать презентацию, Вы можете заказать его на нашем сайте. Мы постараемся найти нужный Вам материал и отправим по электронной почте. Не стесняйтесь обращаться к нам, если у вас возникли вопросы или пожелания:

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Что такое ThePresentation.ru?

Это сайт презентаций, докладов, проектов, шаблонов в формате PowerPoint. Мы помогаем школьникам, студентам, учителям, преподавателям хранить и обмениваться учебными материалами с другими пользователями.


Для правообладателей

Яндекс.Метрика