М’язи шиї, голови. Будова, функція презентация

функція

маси. Вони поділяються на три типи: поперечно-смугасті скелетні м’язи, гладкі мимовільні м’язи і серцевий м’яз. Усім м’язам властиві: збудливість, провідність і здатність скорочуватися та розслаблятися, повертаючись до попереднього стану. Провідність — це здатність м’яза проводити нервові імпульси, збудливість і скоротливість м’яза визначаються центральною нервовою системою.

серцеві.

за відсутності прямих подразників або під впливом імпульсів від автономної нервової системи. Гладкі м’язи розміщені у стінках усіх внутрішніх органів і кровоносних судин. Наприклад, вони забезпечують проходження їжі через травний тракт, фокусування зору, зміну тонусу артерій. Серцевий м’яз є унікальний за структурою завдяки розгалуженням взаємозв’язків між його клітинами.
Скелетні м’язи ми можемо свідомо скорочувати і розслаблювати. Переважна більшість їх з’єднується з кістками. Усі м’язи тулуба і кінцівок утримуються в стані часткового скорочення, — м’язовому тонусі, за допомогою імпульсів від спинного мозку. Якщо м’яз втрачає іннервацію (нервове забезпечення) на декілька місяців, то його маса зменшується. М’язи травмуються частіше але здатні швидко відновлюватися.
Скелетних м’язів є понад 600. Разом з кістками ці м’язи забезпечують людину життєвою силою, що дає їй змогу рухатися. Ці м’язи переважно прикріплені до однієї кістки, перекинуті через суглоб і прикріплені до іншої кістки. Багато м’язів мають декілька точок початкового і кінцевого прикріплення.

щільно укладених груп довгастих клітин — м’язових волокон, оточених своєрідним "футляром" зі сполучної тканини. М’язові волокна утворені тоншими волокнами — міофібрилами. Кожна міофібрила складається із товстих і тонких міофіламентів. Чергування міофіламентів цих двох типів надає волокнам скелетних м’язів поперечної смугастості. У розслабленому м’язі товсті і тонкі міофіламенти лише дещо перекривають один одного. Коли м’яз скорочується, товсті волокна ковзають між тонкими, подібно до переплетених пальців. Внаслідок цього вкорочуються міофібрили і м’язові волокна — м’яз скорочується Численні капіляри пронизують сполучну тканину забезпечуючи надходження великої кількості кисню і глюкози, що потрібні для скорочення м’язів. У сполучній тканині також проходять лімфатичні судини та нерви.

— м’язові волокна;
6 — міофібрила;
7 — смуга Z;
8 — саркомер;
9 — тонкий міофіламент;
10 — тропоміозин;
11 — актин;
12 — товстий міофіламент;
13 — хвіст молекули міозину;
14 — голова молекули міозину.

м’яза, що переходить у пасивну частину — сухожилки, якими м’язи прикріплюються до кісток. Один із сухожилків м’яза є місцем його початку, другий — місцем прикріплення.
Скелетні м’язи завдяки своїй будові скорочуються від стимуляції нервовими імпульсами, тягнучи частину скелета у напрямку скорочення. Через те, що м’язи можуть лише тягнути, а не штовхати, вони розміщені на протилежних поверхнях частин скелета. Тому рух, спричинений однією групою м’язів завжди можна нейтралізувати протилежною їй групою м’язів.

людини, формою, функціями, відношенням до суглобів, місцем прикріплення та іншими ознаками. Проте найбільше практичне значення мають класифікації м’язів за формою і функціями, які вони виконують.
За формою м’язи розрізняють довгі, короткі, широкі і колові. Довгі м’язи розміщені переважно на кінцівках, короткі — між окремими хребцями і ребрами, широкі — на тулубі, а колові — навколо отворів (ока, рота та ін.). У людини також є м’язи веретеноподібної, квадратної, ромбоподібної, трикутної, пірамідальної, зубчастої та інших форм. Отже, форма м’язів є дуже різноманітною і вона тісно зв’язана із їх функціями.
За функціями м’язи розрізняють згиначі, розгиначі, відвідні, привідні, піднімачі, пронатори (обертають кінцівку до середини), супінатори (обертають кінцівку назовні) тощо.

слухових кісточок
м’язи язика
м’язи глотки

occipitofrontalis), що має: лобове черевце (venter frontalis); потиличне черевце (venter occipitalis); 3) - скронево–тім’яний м’яз (musculus temporoparietalis)
М’яз гордіїв (musculus procerus)
Коловий м’яз ока (musculus orbicularis oculi): повікова частина (pars palpebralis); глибока частина (pars profunda) або сльозова частина (pars lacrimalis)

шийна лінія зати-лочної кістки і соскоподібного відростка скроневої кістки.
Прикріплення: сухожильний шолом.
Функція: тягне шкіру волосистої годину-ти голови назад.
лобове черевце
сухожильний шолом.
Прикріплення: шкіра брів.
Функція: тягне брову догори.

Лобное
брюшко

Сухожильный шлем

Затылочное
брюшко

переніссі.

утворює вертикальні складки над переніссям.

Функция: тянет угол рта латерально.

сфінктером очей-ної щілини, змикає повіки, розширює слізний мішок.

розширює ніздрі, тягне крила носа вниз.

мімічного м'яза. Прикріплення: шкіра і слизова оболонка губ. Функція: звужує і закриває ротову щілину.

корінних зубів.
Прикріплення: м'язова основа губ.
Функція: тягне кут рота назад, при-жима щоку до зубів.

superioris
Початок: подглазнічний край верхної щелепи.
Прикріплення: товща кута рота і крило носа.
Функція: піднімає верхню губу і крило носа.

ушной рако-вины.
Функция: тянет ушную раковину вперёд.

ра-ковины.
Функция: тянет ушную раковину вверх.

Прикрепление: хрящ ушной ра-ковины.
Функция: тянет ушную раковину назад.

нижней челюсти.
Функция: поднимает нижнюю челюсть, тянет её назад.

поднимает нижнюю челюсть, тянет её вперёд.

нижнюю.
Начало: большое крыло клино-видной кости (верхняя головка) и крыловидный отросток клино-видной кости (нижняя головка).
Прикрепление: височно-нижнечелюстной сустав.
Функция: при двустороннем со-кращении выдвигает нижнюю челюсть вперёд, при односто-роннем сокращении смещает её в противоположную сторону.

угол нижней челюсти.
Функция: поднимает нижнюю челюсть, выдвигает её вперёд.
.

(musculi profundi colli).

sternocleidomastoideus)
Надпід’язикові м’язи(musculi suprahyoidei): двочеревцевий м’яз (musculus digastricus), шило-під’язиковий м’яз (musculus stylohyoideus), щелепно–під’язиковий м’яз (musculus mylohyoideus), підборідно–під’язиковий м’яз (musculus geniohyoideus)
Підпід’язикові м’язи (musculi infrahyoidei): груднинно–під’язиковий м’яз (musculus sternohyoideus); груднинно–щитоподібний м’яз (musculus sternothyreoideus); щито–під’язиковий м’яз (musculus thyrohyoideus); лопатково–під’язиковий м’яз (musculus omohyoideus).

глибокі м’язи шиї;
- підпотиличні м’язи шиї.

anterior)
середній драбинчастий м’яз (musculus scalenus medius)
задній драбинчастий м’яз (musculus scalenus posterior)

м’яз голови (musculus longus capitis)

anterior)
Бічний прямий м’яз голови (musculus rectus capitis lateralis)
Задній великий прямий м’яз голови (musculus rectus capitis posterior major)
Задній великий прямий м’яз голови (musculus rectus capitis posterior major)
Задній малий прямий м’яз голови (musculus rectus capitis posterior minor)
Верхній косий м’яз голови (musculus obliquus capitis superior)
Нижній косий м’яз голови (musculus obliquus capitis inferior)

cervicalis anterior), що складається з двох передніх шийних трикутників (trigona cervicalia anteriora);
- груднинно–ключично–соскоподібну ділянку (regio sternocleidomastoidea);
- бічну шийну ділянку (regio cervicalis lateralis), або задній шийний трикутник (trigonum cervicale posterius), або бічний шийний трикутник (trigonum colli laterale);
- задню шийну ділянку (regio cervicalis posterior; regio colli posterior), або каркову ділянку (regio nuchae).

надключичну ямку (fossа supraclavicularis major), або лопатково–ключичний трикутник (trigonum omoclaviculare)

властивості м’яз.