Морфологія медоносної бджоли презентация

Содержание

МІСЦЕ БДЖОЛИ В СИСТЕМАТИЦІ ТВАРИННОГО СВІТУ Тип — членистоногі (Аrthopoda) Клас — комахи (Іnsecta) Загін — перетинчастокрилі

Слайд 1ЧАСТИНА І. МОРФОЛОГІЯ МЕДОНОСНОЇ БДЖОЛИ
БІОЛОГІЯ МЕДОНОСНОЇ БДЖОЛИ

Слайд 2МІСЦЕ БДЖОЛИ В СИСТЕМАТИЦІ ТВАРИННОГО СВІТУ
Тип — членистоногі (Аrthopoda)
Клас — комахи

(Іnsecta)
Загін — перетинчастокрилі (Нymenoptera)
Родина — бджолині (Аpidae)
Рід — бджола (Аріs)
Вид — медоносна (Мellifera)

Слайд 3РОЗДІЛ 1. ЗОВНІШНЯ БУДОВА ТІЛА БДЖОЛИ
Бджола має твердий та міцний хітиновий

покрив (кутикулу), що служить зовнішнім скелетом. До нього прикріплюються внутрішні органи та м’язи. Скелет забезпечує міцність і пружність тіла.

ЧАСТИНА І. МОРФОЛОГІЯ

Слайд 4ЗОВНІШНЯ БУДОВА БДЖОЛИ
Тіло бджоли покрите численними волосками.
Волоски на всіх частинах

тіла мають неоднакову будову і виконують різні функції.

Слайд 5ЗОВНІШНЯ БУДОВА БДЖОЛИ
Тіло бджоли виразно поділяється на три рухомо з’єднані між

собою частини:
голову
груди
черевце.

Слайд 6ЧАСТИНА І РОЗДІЛ 1
Голова – являє собою міцну хітинову капсулу,

де сконцентровані основні органи чуття та частина нервової системи – головний мозок.

Голова у трутня округла, у робочої бджоли і матки видовжена донизу. З грудним відділом голова з'єднується мембрано-подібною шиєю.

На поверхні голови розрізняють такі частини й органи: потилиця, тім'я, лоб, щоки, кліпеус, верхні щелепи, верхня губа.

§ 1. БУДОВА ГОЛОВИ

Слайд 7БУДОВА ГОЛОВИ
Поверхню голови ділять на окремі частини. Передня частина називається лицева

(1), верхня – тім'я (2), задня – потилиця (3).
Тім'я розділяє на ліву та праву частини епікраніальний шов (4).

Слайд 8БУДОВА ГОЛОВИ
На тімені з обох сторін шва знаходяться два простих ока

(1), третє – на лінії епікраніального шва.
По боках голови розташовані два складних фасеточних ока (2).

Слайд 9БУДОВА ГОЛОВИ
Photo by Zach Huang (www1)
СКЛАДНІ ОЧІ
ПРОСТІ ОЧІ

Слайд 10БУДОВА ГОЛОВИ
На лицеві частині епікраніальний шов розділяється, утворюючи лоб (1).
На лобі

розташована пара рухомих членистих вусиків (антен) (2).

Слайд 11БУДОВА ВУСИКІВ
Вусик складається з трьох основних частин: основного членика (скапуса) (1),

педицилярного членика (ніжки) (2) та джгутика (3). На педицилярному членику знаходиться Джонстонів орган (орган рівноваги) (4). Джгутик матки і робочих бджіл нараховує10 члеників, трутня – 11.

Слайд 12БУДОВА ГОЛОВИ
ДЖГУТИК
ПЕДИЦИЛЯРНИЙ ЧЛЕНИК
СКАПУС
Photo by Zach Huang (www1)

Слайд 13БУДОВА ВУСИКА
СКАПУС
ДЖГУТИК
ПЕДИЦИЛЯРНИЙ ЧЛЕНИК
Photo by Zach Huang (www1)

Слайд 14БУДОВА ВУСИКІВ
На члениках джгутика, починаючи з третього, розміщені багаточисельні чутливі органи

– сенсили.

Групи сенсил відрізняються за призначенням та виконують різні функції.

Таких органів нараховують десятки тисяч, наприклад нюхових ямок на кожному вусику близько14-15 тисяч.

Слайд 15БУДОВА ГОЛОВИ
Знизу лоб обмежений епістомальним швом (1), за ним знаходиться кліпеус

(2), до якого прикріплена верхня губа (3).

Слайд 16БУДОВА ГОЛОВИ
По боках кліпеуса розміщені щоки (1), що межують зі складними

очами. До нижньої частини щік прикріплені верхні щелепи (мандибули) (2).

Слайд 17БУДОВА ГОЛОВИ
На потилиці знаходиться потиличний отвір (1), нижче розміщена хоботкова виямка

(2).

До останньої прикріплені нижні щелепи (3) та нижня губа (4).

Слайд 18БУДОВА ГОЛОВИ
Міцність голови забезпечує не лише зовнішня хітинова капсула, а й

внутрішній скелет – тенгоріум.
Він розміщений між передньою та задньою стінками голови у вигляді хітинових перемичок.

Слайд 19БУДОВА ГОЛОВИ
Ротовий апарат бджоли
гризучо-сосучо-лижучого типу.

Складається з верхньої та нижньої губ,

парних верхніх та нижніх щелеп.

Слайд 20БУДОВА ВЕРХНІХ РОТОВИХ ПРИДАТКІВ
На нижній частині голови, навколо ротової порожнини, розміщені

верхні ротові придатки. Серед них розрізняють верхню губу (1) та дві верхні щелепи (2).

Слайд 21БУДОВА ВЕРХНІХ РОТОВИХ ПРИДАТКІВ
ВЕРХНЯ ГУБА
ВЕРХНІ ЩЕЛЕПИ
Photo by Zach Huang (www1)

Слайд 22БУДОВА ВЕРХНІХ РОТОВИХ ПРИДАТКІВ
Верхня губа – це рухома пластинка, що прикриває

вхід у ротову порожнину. Вона вільно звисає з нижнього краю кліпеуса.

Під губою та ротовим отвором знаходиться не великий виступ – епіфаринкс.

За ротовим отвором розміщена розширена порожнина – цибаріум.

Слайд 23БУДОВА ВЕРХНІХ РОТОВИХ ПРИДАТКІВ
Верхні щелепи (мандибули) – це укорочені суцільні хітинові

утворення, що звужені в середині та увігнуті до внутрішньої сторони.

Вони прикріплені з боків верхньої губи та підтримують хоботок у складеному та розкладеному стані.

В середині мандибули міститься верхньощелепна залоза, вивідна протока якої виходять на зовні.

Слайд 24БУДОВА НИЖНІХ РОТОВИХ ПРИДАТКІВ
Біля задньої частини рота розміщені дві нижні щелепи

(1) з подовгуватими пластинками та нижня губа (2).
Коли придатки нижньої губи та нижніх щелеп зближаються навколо язика, то утворюється хоботок, яким бджола споживає рідкий корм.

Слайд 25БУДОВА НИЖНІХ РОТОВИХ ПРИДАТКІВ
ХОБОТОК
Photo by Zach Huang (www1)

Слайд 26БУДОВА НИЖНІХ РОТОВИХ ПРИДАТКІВ
Нижня щелепа (максила) (1) – парна, складається з

основного членика (кардо) або підвіски (2), стипеса (3) та зовнішньої саблевидної лопасті (галея) (4).

Слайд 27БУДОВА НИЖНІХ РОТОВИХ ПРИДАТКІВ
На нижній губі розрізняють підпідборіддя (1), яке має

форму трикутника, та підборіддя (2) – видовжений хітинізований членик. Вниз від підборіддя відходить витягнутий язичок (3) з розширенням на кінці, що називається ложечка (4).

Слайд 28БУДОВА НИЖНІХ РОТОВИХ ПРИДАТКІВ
Нижні щелепи і нижня губа зєднуються за допомогою

вигнутої пластинки – вуздечки (1) та хітинізованої мембрани (2), між підвісками (3).
Щупики (4) втратили свою функцію органів чуття та входять до складу хоботка.

Слайд 29БУДОВА РОТОВИХ ПРИДАТКІВ
Верхніми ротовими придатками бджола виконує різноманітні роботи: чистить

комірки, вулик, будує стільники, виносить з вулика мертвих бджіл, сміття, затримує бджіл-злодійок тощо.

Нижні служать для збирання, споживання корму та годівлі нової генерації. Великі порції корму чи води бджола всмоктує хоботком, а коли крапельки поживи дуже маленькі, то вбирає їх у рот по капіляру язичка.

Слайд 30§ 2. БУДОВА ГРУДНОГО ВІДДІЛУ
Грудний відділ — середня частина тулуба бджоли.

Внутрішня порожнина його зайнята переважно м'язами, які забезпечують рух тіла.
Груди складаються з трьох власне кілець (передньо-, середньо- і задньогруди) та сегмента, приєднаного від черевця — проподеума. Який щільно з'єднаний із задньогрудями.
Кожний сегмент складається з чотирьох склеритів: тергіта, стерніта та пари плейритів.
До грудних кілець прикріплено по одній парі ніжок, а до середньо- і задньогрудей — відповідно передня і задня пара крил.

ЧАСТИНА І РОЗДІЛ 1

Слайд 31ГРУДНИЙ ВІДДІЛ
Тергіт передньогрудей (1) являє собою вузьку пластинку і є з'єднаний

з грудною капсулою. Плейрити і стерніт (2) мають форму трикутної пластинки, з'єднані з головою, утворюють подобу шиї.

Слайд 32ГРУДНИЙ ВІДДІЛ
Тергіт середньогрудей ділиться на скутум (1) і скутелюм (2). Плейрити

зєднані зі стернітом (3), на якому по середині проходить стернальний гребінь.

Слайд 33ГРУДНИЙ ВІДДІЛ
По бокам скутума відходять два передні крилові відроски (1), а

по бокам скутелюма – задні крилові відростки (2), що слугують місцем прикріплення двох пар крил.

Слайд 34ГРУДНИЙ ВІДДІЛ
Задньогруди мають вигляд вузького кільця. Тергіт не поділяється, а плейрити

діляться борозною на дві частини.

Слайд 35ГРУДНИЙ ВІДДІЛ
Проподеум складається з широкого, випуклого тергіта і стерніта, що являють

собою тонку полоску.

Слайд 36ГРУДНИЙ ВІДДІЛ
Внутрішній скелет представлений різноманітними хітиновими перегородками та відростками, до нього

прикріплені м'язи.

Слайд 37ГРУДНИЙ ВІДДІЛ
На грудях бджоли розміщені три пари дихалець: перша знаходиться на

межі передньо- та середньогрудей під виступами тергіта передньогрудей (1); друга – на задньогрудях під задніми крилами у вигляді щілини (2); третя – на тергіті проподеума, мають овальну форму, найбільші за розміром (3).

Слайд 38§ 3. БУДОВА ЧЕРЕВЦЯ
Черевце матки та робочих бджіл складається з шести

виражених кілець, трутня – семи.
Кожне черевне кільце складається з двох напівкілець – тергіта (1) та стерніта (2), що зєднані між собою тонкою плейральною мембраною (3).

ЧАСТИНА І РОЗДІЛ 1

Слайд 39БУДОВА ЧЕРЕВЦЯ
Черевні кільця з'єднані між собою хітиновими перепонками так, що наступне

покриває попереднє.

Таке з'єднання кілець та стернітів з тергітами, дає можливість збільшувати об'єм черевця в повздовжньому та поперечному напрямку.

Постійні зміни об'єму черевця є життєво необхідними в процесах дихання, травлення та розмноження.

Слайд 40БУДОВА ЧЕРЕВЦЯ
Тергіт вздовж переднього краю має потовщення – хітиновий валик (1),

кожний тергіт має по боках по парі дихалець (стегм) (2). Стерніт має хітиновий валик спереді (3) та ззаду (4). Перше кільце черевця звужене і зєднується з грудям, утворюючи хоботок.

Слайд 41БУДОВА ЧЕРЕВЦЯ
На чотирьох передніх стернітах у робочої бджоли розміщені пари воскових

дзеркалець (1), які з внутрішньої сторони встелені шаром залозистих клітин (2), що виділяють віск.

Слайд 42ВИДІЛЕННЯ БДЖОЛОЮ ВОСКУ
Photo by Zach Huang (www1)

Слайд 43БУДУВАННЯ НОВОГО СТІЛЬНИКА
Photo by Zach Huang (www1)

Слайд 44БУДОВА ЧЕРЕВЦЯ
Останній сегмент черевця бджоли має конусовидну форму, а в середині

має камеру жалоносного апарату.

Слайд 45БУДОВА ЖАЛОНОСНОГО АПАРАТУ
Зверху жалоносний апарт покритий перетинчастим тергітом восьмого сегмента, по

бокам склеризований і утворює стигмальні пластинки. На кожній з них розміщене дихальце.

Всі частини жала відносять до двох відділів – рухомого і нерухомого.

Слайд 46БУДОВА ЖАЛОНОСНОГО АПАРАТУ
Нерухомий відділ (1) складається із салазок (2) – довгий

стержень розширений спереду і звужений в задній частині.
В розширеній частині знаходиться порожнина (3) в яку впадають протоки отруйних залоз.

Слайд 47БУДОВА ЖАЛОНОСНОГО АПАРАТУ
Від порожнини відходить вузький канал по якому поступає отрута.

Від розширеної частини салазок по бокам відходять дуги салазок (1), до яких приєднані продовгуваті пластинки (2). Від останніх відходить футляр (3), він має на кінці чутливий щупик (4).

Слайд 48БУДОВА ЖАЛОНОСНОГО АПАРАТУ
Рухомий відділ – попарний і складається із пластинок (1)

та стилетів (2) – тонких порожнистих стержнів, на кінці яких розміщені 8-10 зазубринок (3), а на початку вони утворюють дуги стилетів (4).

Слайд 49СХЕМА ЗЄДНАННЯ РУХОМОГО ТА НЕРУХОМОГО ВІДДІЛЕНЬ

Слайд 50ЖАЛОНОСНИЙ АПАРАТ
Photo by Zach Huang (www1)

Слайд 51ЖАЛО
Photo by Zach Huang (www1)

Слайд 52ПРОЦЕС ВЖАЛЕННЯ
Photo by Zach Huang (www1)

Слайд 53§ 4. ОРГАНИ РУХУ МЕДОНОСНОЇ БДЖОЛИ
До грудного відділу бджоли прикріплені три

пари ніжок та дві пари крил, що безпосередньо являються органами руху.

ЧАСТИНА І РОЗДІЛ 1

Слайд 54ОРГАНИ РУХУ
Ніжки – крім того, що є органом руху, пристосовані виконувати

безліч робіт: чистити тіло, вусики, збирати і переносити пилок, виносити з вулика мертвих бджіл та ін.
Серед волосків, якими покриті ніжки та тіло бджоли, є й такі, що служать органами чуття.
Ніжки мають дуже сильні мускули, з допомогою яких бджола може тягти по шорсткій поверхні вантаж, що у 20 разів перевищує її власну вагу.
Ніжки матки і трутня спеціальних пристосувань для збору та перенесення пилку не мають.

Слайд 55ЗАГАЛЬНА БУДОВА НІЖКИ
Ніжка складається з тазика, вертлюга, стегна, гомілки та лапки,

яка в свою чергу має п’ять члеників, останній закінчується двома кігтиками між якими розташована подушечка.

Photo by Zach Huang (www1)

Слайд 56ЗАГАЛЬНА БУДОВА НІЖКИ
Тазик (1) – це відділ ніжки, за допомогою якого

вона кріпиться до тіла. В місці з’єднання на грудях присутня невелика впадина
Вертлуг (2) – маленький членик, який рухомо з’єднаний з тазиком за допомогою суглоба, що забезпечує рух ніжки вверх, вниз, трохи вперед і назад, та малорухомо зі стегном.

Слайд 57ЗАГАЛЬНА БУДОВА НІЖКИ
Стегно – округла частина ніжки, що утворює разом з

гомілкою колінний суглоб. Таке з’днання дає можливість ніжці розпрямлятися, але не дозволяє згинатися в протележну сторону.

Слайд 58ЗАГАЛЬНА БУДОВА НІЖКИ
Гомілка майже не відрізняється по довжині від стегна, але

різниться по ширині на передніх, середніх та задніх ніжках.

Лапка на відміну від інших частин ніжки складається із члеників: одного великого (1) і чотирох маленьких (2).

Слайд 59ЗАГАЛЬНА БУДОВА НІЖКИ
Рух ніжок забезпечується двома групами м’язів. Перша група складається

з трьох м’язів.
Перший м’яз починаються на рівні з’єднання ніжки з грудьми і веде до переднього краю тазика, виконує функцію згинача тазака.
Другий м’яз починаються на рівні з’єднання ніжки з грудьми і веде до сухожилля вертлюга, виконує функцію розгинача тазика.
Третій м’яз починаються на рівні з’єднання ніжки з грудьми і веде до заднього краю тазика, виконує функцію опускателля вертлюга та стегна.

Слайд 60ЗАГАЛЬНА БУДОВА НІЖКИ
Друга група м’язів розміщена безпосередньо в частинах ніжки.
У тазику

знаходиться два м’язи, один з них є розгиначом інший згиначом вертлюга та стегна.
Вертлюг має один м’яз, що забезпечує круговий рух бедра.
Стегно має три м’язи, два з яких забеспечує рух гомілки. Від третього відходить сухожилля, що проходить і по гомілці.
Гомілка має три м’язи, згиначі та розгиначі лапки. У лапці м’язів не має.

Слайд 61ЗАГАЛЬНА БУДОВА НІЖКИ
Переміщення бджоли по шороховатій та гладкій порерхні забезпечується двома

кігтиками загнутими донизу та еластичною подушечкою між ними. На нижній поверхні подушечки виділяється клейка рідина.

Photo by Zach Huang (www1)

Слайд 62БУДОВА ПЕРЕДНЬОЇ ПАРИ НІЖОК
Передні ніжки меньші за дві інші пари ніжок,

але найбільш рухомі, мають апарат для чистки вусиків.
На внутрішній поверхні першого членика лапки знаходиться півмісячна виямка, покрита короткими хітиновими щетинками. Напроти виямки знаходиться клапан з додатковою пластинкою.

Photo by Zach Huang (www1)

Слайд 63БУДОВА ПЕРЕДНЬОЇ ПАРИ НІЖОК
Бджола вкладає вусик до клапану притримуючи додатковою пластинкою,

протягує вусик вперед і назад, таким чином очищає його щетинками.
Апарат для чистки вусиків присутнвй у всіх особин бджолиної сім’ї. Крім того перший членик лапки весь покритий довгими волосками, що утворюють щіточку. Вона виконює функцію очищення ротових придатків та передної частини тіла від пилку.

Photo by Zach Huang (www1)

Слайд 64БУДОВА СЕРЕДНЬОЇ ПАРИ НІЖОК
Середні ніжки можуть рухатися лише назад і вперед

по вертикальній осі.
На внутрішній поверхні нижної частини гомілки знаходиться голковидний хітиновий відросток, що називається шпорою.
Вона слугує для складання пилку в ячейку і має її лише робоча бджола.

Слайд 65БУДОВА ЗАДНЬОЇ ПАРИ НІЖОК
За допомогою задніх ніжкок робоча бджола збирає пилок

і прополіс. Гомілка розширена, зовнішня поверхня гладенька, має впадину, обмежену жорсткими волосками, називаєтся кошиком для збору пилку.

Слайд 66БУДОВА ЗАДНЬОЇ ПАРИ НІЖОК
Перший членик лапки також має розширену форму. З

внутрішної сторони має 10-12 рядів тонких хітинових щетинок, що називаються щіточкою.
Щіточка слугує бджолі при зборі пилку, а також ними бджола знімає воскові пластинки з воскових дзеркалець.

Слайд 67БУДОВА ЗАДНЬОЇ ПАРИ НІЖОК
Перший членик лапки (п’ятка) кріпится до гомілки лише

переднім кутом, в результаті чого може здійснювати маятникоподібні рухи.
Кут між гомілкою і п’яткою, що утворюєтся називаєтся щіпцями.
Всі вище описані пристосування має лише робоча бджола.

Слайд 68ПРИНЦИП ЗБОРУ ПИЛКУ РОБОЧОЮ БДЖОЛОЮ
За однією із версій (Л),коли бджола працює

на квітах рослин, пилок прилипає до багаточисельних густих волосків тіла бджоли, крім того бджола знімає пилкові зерна з тичинок квітів за допомогою щелеп та лапок передніх ніжок. Потім пилок складається на щіточках середніх ніжок.
Після цього щіточки середніх ніжок зажимаються між щіточками задніх, таким чином, що пилок із середньої правої ніжки переходить на задню ліву і навпаки.
Задні ніжки своїми жосткими щіточками чистять також і черевце.

Слайд 69ПРИНЦИП ЗБОРУ ПИЛКУ РОБОЧОЮ БДЖОЛОЮ
З голови, її придатків та передногрудей пилок

бджла зчищає за допомогою щіточок передніх ніжок. При цьому вона змочує її секретом залоз та нектаром. Щіточки середніх ніжок зчищають пилок з потилиці, середньо- та задньогрудей.
Коли на щіточках накопичується достатня кількість пилку, бджола під черевцем зближує задні ніжки так, що гребінь однієї ніжки вичесує щіточку іншої.
В результаті на зовнішній поверхні гребеня формуються грудочки пилку.

Слайд 70ПРИНЦИП ЗБОРУ ПИЛКУ РОБОЧОЮ БДЖОЛОЮ
В наслідок збільшення та зворотно-поступальних рухів лапки,

грудочка переміщається в кошик. В середині кошика знаходиться один міцний довгий волосок, за допомогою якого, а також оточуючих кошик волосків, утримується пилок.
Процес зчищення пилку багатократно повторюється, таким чином в кошику утворюється велика грудочка пилку, що називається обніжкою.

Слайд 71СФОРМОВАНА ОБНІЖКА

Слайд 72КРИЛА
Льотна діяльність здійснюється за допомогою крил. Основна частина енергії при цьому

витрачається на шукання, збирання і перенесення в гніздо корму. Навантажена бджола розвиває швидкість польоту до 30 км за годину, а без ноші за сприятливих умов — ще більшу.

Крила приводяться в рух добре розвиненими м'язами. За одну секунду крила роблять 200-250 змахів. Будова їх перетинчаста. Між міцними жилками знаходиться майже прозора суха плівка. Передні крила більші й сильніші за задні. В роботі вони з'єднуються попарно за допомогою пристосувань у вигляді гачків на задніх і складки на передніх крилах. У бездіяльному стані бджола складає їх так, що задня пара прикрита передньою.

Слайд 73КРИЛА
Крила бджоли розвиваються повністю при переході із стадії лялечки в

дорослу особину. Підчас формування крил по жилкам проходила гемолімфа, розправляючи крилову пластинку.

Слайд 74КРИЛА
Жилки (1) – механічна опора крила. В крилі розрізняють повздовжні (2)

жилки, які дещо розгалужуються, і поперечні (3), які з’єднують повздовжні.

Слайд 75СХЕМА ЖИЛКУВАННЯ ПЕРЕДНЬОГО КРИЛА
Малюнок з повздовжніх та поперечних жилок називається жилкуванням.

На крилі, від його основи відходять чотири повздовжніх жилок: костальна (К), субкостальна (С), медіальна (М) та анальна (А).

Слайд 76СХЕМА ЖИЛКУВАННЯ ПЕРЕДНЬОГО КРИЛА
Костальна (К) утворює потовщений передній край крила і

не розгалужується. Субкостальна (С) проходить поряд, а по середині крила з’єднується з костальною, також не розгалужується.

Слайд 77СХЕМА ЖИЛКУВАННЯ ПЕРЕДНЬОГО КРИЛА
Медіальна (М) – коротка, розгалужена на базальну (Б),

що з’єднується з субкостальною, та дискоїдальну (Д). Від середини базальної відходить кубітальна (К) жилка.

Слайд 78СХЕМА ЖИЛКУВАННЯ ПЕРЕДНЬОГО КРИЛА
Радіальна (Р) проходить під переднім краєм крила за

субкостальною. Радіальна зв’язана з кубітальною трьома міжкубітальними (МК) жилками.

Слайд 79СХЕМА ЖИЛКУВАННЯ ПЕРЕДНЬОГО КРИЛА
Анальна (А) жилка з початку крила йде паралельно

медіальній, потім розходиться з нею. Між ними проходить коротка невральна (Н) жилка.

Слайд 80СХЕМА ЖИЛКУВАННЯ ПЕРЕДНЬОГО КРИЛА
На крилах бджоли розміщені ще такі повздовжні жилки:

субдискоїдальна (С), перша та друга зворотні (З) жилки.

Слайд 81КРИЛА
Жилки на крилі утворюють замкнуті ячейки. Їх назви залежать від прилягаючих

жилок: радіальна, кубітальна, дискоїдальна.

Слайд 82КРИЛА
Одною з екстер’єрних ознак є кубітальний індекс, що визначається по формулі:

(а/в)100%

Слайд 83КРИЛА
Заднє крило має схожу будову, але менше за розмірами.
Специфіка жилкування заднього

крила відображає індивідуальні особливості окремих сімей, тому можна вважати жилкування заднього крила морфологічною ознакою груп чи ліній породи.
Заднє крило надійно з’єднується з переднім в польоті і легко роз’єднується при складанні у спокійне положення.
У робочої бджоли на задньому крилі 15-27 гачечків, у матки – 13-23, у трутня – 13-29.

Слайд 84КРИЛА
З’єднання крил з тілом – складний біологічний механізм, що забезпечує крилу

швидкість змаху та визначені повороти під час змахів, а також складання крил.
Крило рухомо прикріплене до мембрани між тергітами та плейритами грудей.
Місцем опори для крил слугує відросток плейрита – стовпчик.
Зовні стовпчика лежить довге плече, від місця прикріплення до мембрани сегмента стовпчика – коротке плече. Зміщення терітів забеспечує піднімання крила.
Гнучкість крил забезпечується тим, що жилкування не проходить до кінця крила.

Слайд 85РОЗДІЛ 2. ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ
Покриви бджіл утворені живими клітинами епідермісу

– гіподермою, та продуктом життєдіяльності цих клітин – кутикулою.


ЧАСТИНА І

Слайд 86ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ
З внутрішньої сторони гіподерма покрита базальною мембраною, вона

не відноситься до покривних тканин, так як має мезодермальне походження. Базальна мембрана живить клітини гіподерми та обмежує доступ гемолімфи.

Слайд 87ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ
Епідерміс представлений першим рядом стовпчастих багатогранних клітин, що

мають великі ядра.
На поверхні кожної клітини розташовані мікроволосинки.
Епідерміс виконує секреторну функцію. Також в епідермісі знаходяться спеціалізовані клітини, що утворюють волоски та сенсили.


Слайд 88ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ
Кутикула утворює зовнішній скелет, слугує місцем прикріплення м’язів,

виконує механічну функцію.
Кутикула захищає тіло від зовнішніх подразників, хоч вона еластична та гнучка.

Слайд 89ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ
Кутикула утворена двома основними шарами: зовнішній – екзокутикула

та внутрішній – ендокутикула.
А також із зовнішньої сторони екзокутикула покрита тонким ліпоїдним шаром – епікутикулою.

Слайд 90ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ
Ендокутикула – безпосередньо прилягає до клітин епідермісу. Вона

прозора, складається з тонких волокнистих рухомо-з’єднаних пластинок, що забезпечують еластичність.

Слайд 91ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ
Екзокутикула – затверділа ендокутикула, що втратила пластинчасте з’єднання.

До її складу входить пігмент меланін, що придає колір хітину.

Слайд 92ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ
Всі шари кутикули пронизанні багаточисленими поровими канальцями, які

ведуть від епідермісу до поверхні покривів.
В середині канальців проходять ниттєвидні відростки епідермальних клітин.
Порові канальці приймають участь в синтезі та трансформації речовин, що формують епікутикулу.

Слайд 93ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ
Епікутикула – зовнішній, найтонший шар кутикули, що не

містить хітину. Її головною складовою є кутикулин – речовина жироподібних та воскоподібних з’єднань.
Восковий шар епікутикули виконує роль гігроскопічного бар’єру, він в свою чергу покритий тонким міцним шаром затверділих речовин, що виділяються шкірними залозами.
Ці речовини утворюють лакове покриття епікутикули і забезпечують механічний захист воскового шару.

Слайд 94ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ

Слайд 95ЗОВНІШНІ ПОКРИВИ ТІЛА БДЖОЛИ

Слайд 96ВИКОРИСТАННІ ДЖЕРЕЛА
www1: Bee Anatomy David M. Stone, Teaching Associate, University Laboratory

High School, Urbana, IL, U.S.A. Доступне в Інтернеті: http://www.uni.uiuc.edu/~stone2/Bee_anatomy.html
www2: http://photo.bees.net/gallery/thorax/hind_leg
Лаврехин Ф. А., Панкова С. В. Биология медоносной пчёлы – з – е, изд., перераб. И доп. – М.: Колос, 1983. – 303 с., ил., 4 л. ил. – (Учебники и учеб. пособия для сред. с.-х. учеб. заведений)
Лебедев В. И., Билаш Н.Г. Биология медоносной пчелы. – М.: Агропромиздат, 1991. – 239 с.: ил. – (Учебники и учеб. пособия для учащихся техникумов)
http://www.tochok.info
http://www.medovik.info/
http://www.pchelkin.biz/
http://pchellka.ru/
http://www.apis.euro-honey.com/
http://apis.org.ua/
http://www.medoviy.ru/



Похожие презентации

Наследственность и патология 280
Животноводство. Свиньи 270
Двадцатое марта. 322
Генотип як цілісна система 298
Методы секвенирования ДНК 1170
Пескоройки. Стадия жизни миноги 689

Обратная связь

Если не удалось найти и скачать презентацию, Вы можете заказать его на нашем сайте. Мы постараемся найти нужный Вам материал и отправим по электронной почте. Не стесняйтесь обращаться к нам, если у вас возникли вопросы или пожелания:

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Что такое ThePresentation.ru?

Это сайт презентаций, докладов, проектов, шаблонов в формате PowerPoint. Мы помогаем школьникам, студентам, учителям, преподавателям хранить и обмениваться учебными материалами с другими пользователями.

Для правообладателей

Яндекс.Метрика