Годівля собак і котів презентация

ГОЛОДЮК І.П. – к.с.-г.н., доцент кафедри годівлі тварин і технології кормів

2. Кінологія: утримання та годівля собак : навч. посібник / В.А.Бурлака, Н.В.Павлюк, В.М.Степаненко та ін. / Під заг. редак. д.с.-г.н., проф. В.А. Бурлаки. – Житомир: «Волинь», 2004. – 412 с.

Травлення є основним початковим етапом обміну речовин між організмом і навколишнім середовищем, що постійно забезпечує організм енергетичними і пластичними матеріалами у процесі його життєдіяльності.

Механізм перистальтики полягає в скороченні стравоходу вище та розширенні його нижче кормової грудки, чим і полегшується переміщення корму. Цьому сприяє секрет слизових залоз стравоходу.

У літній період добова потреба в енергії знижується, а взимку зростає орієнтовно на 15%.

Енергетичні витрати для псів вищі, ніж для сук, а молодняку – більші, ніж повновікових тварин.

Легкозбудливі собаки ніжної та щільної конституції витрачають на процеси життєдіяльності більше енергії, ніж тварини з рихлою конституцією та зажирілі, флегматичні.

Клітковина позитивно впливає на моторику жовчо-вивідних шляхів і виділення з організму холестерину. Нестача клітковини викликає дискінезію кишечнику, особливо у повновікових тварин.

Добова потреба у вуглеводах з розрахунку на 1 кг живої маси дорослих собак становить 10 г, із них клітковини 1 г; молодняку – 15,8 г, у т. ч. числі 1,5 г клітковини.

Нестача в раціоні цукру й крохмалю призводить до втрати маси тіла, а надлишок – до ожиріння організму. Живлення тільки вуглеводами протягом 30-40 днів спричинює загибель тварин.

За нестачі жиру в раціоні у тварин затримується ріст, порушуються функції розмноження, розвиваються гіповітамінози, ознаками яких є захворювання шкіри – дерматити, депігментація волосяного покриву тощо. Надлишок жиру в раціоні сприяє ожирінню організму.

Орієнтовна добова потреба у вітаміні D становить, на 1 кг живої маси: дорослі тварини – 7 МО; молодняк – 20 МО.

Орієнтовна добова потреба у вітаміні Е становить, на 1 кг живої маси: дорослі собаки – 2 мг; молодняк – 2,2 мг.

Добова потреба макроелементів становить для дорослих тварин, мг/кг живої маси: натрію – 60; калію – 220; хлору – 180. Молодняку норми збільшують удвічі.

Добова потреба мікроелементів становить, на 1 кг живої маси: залізо – 1,32мг; мідь – 160 мкг; кобальт – 50 мкг.

Добова потреба у цинку становить, на 1 кг живої маси: повновікові собаки – 110 мкг; молодняк – 200 мкг.

Мінеральні добавки

Вітамінні препарати

3. ПІДГОТОВКА КОРМІВ ДО ЗГОДОВУВАННЯ ТА ГОДІВЛЯ СОБАК

Можна згодовувати м’ясо від с.-г. тварин, що загинули внаслідок незаразних хвороб, але ретельно проварене (тільки з дозволу ветлікаря).

М’ясо дрібних диких тварин, гризунів і птахів дають у вигляді тушок (сирих і варених) без шкіри, пір’я та нутрощів.

Кров, одержану від забою с.-г. тварин, згодовують із 2-3-місячного віку. Вона містить повноцінні білки (до 70% сухої речовини), залізо, мідь та інші мінеральні елементи і зразу після одержання має бактерицидні властивості.

Свіжу кров худоби та коней згодовують собакам сирою протягом 3-5 год. після одержання, а кров свиней та одержану понад 5 год. обов’язково варять. Великі даванки крові можуть призвести до білкового отруєння тварин. Кров’яне борошно – не більше 50 г на добу.

Рибу варять, попередньо очистивши від луски та нутрощів, доки кістки не стануть м’якими (не повинно припадати більше 3-5% калорійності раціону).
Рибне борошно згодовують не більше, г/гол/добу: дорослим собакам – 50; цуценятам – 20.

Риб’ячий жир використовують як вітамінну підгодівлю. Щенятам у підсисний період дають по кілька крапель на добу, у віці 2 міс. – по чайній ложці доводячи дозу до столової. Вагітним і лактуючим сукам норма становить по 30-50 г; псам у період в’язки – по 20-30 г/добу.
При проносі риб’ячий жир з раціону вилучають.

Коров’яче молоко згодовують цуценятам з 3-4-добового віку, а за нормальної молочності – з 15-20 діб, починаючи з 50 г; до 3-міс. віку норму молока доводять до 0,4-0,5 л/добу та випоюють до 6 міс. Вагітним і лактуючим сукам можна згодовувати до 1 кг молока за добу.

Цуценятам сир розпочинають згодовувати у підсисний період у невеликій кількості, а з 6-міс. віку доводять до 50-100 г/гол./добу. Дорослим собакам згодовують замість м’яса, а також як дієтичний корм для хворих – до 0,5 кг/гол./добу. Солоний сир вимочують у воді (великі даванки викликають закрепи).

Із кормів тваринного походження собакам згодовують також яйця, сало, масло, комбіжир. Сирі яйця – для щенят, лактуючих сук, хворих тварин, псів у період в’язки.
Тваринні жири згодовують собакам у холодний період року як добавку до основного раціону по 20-25 г/добу.

Житній і пшеничний хліб – додають до молока, супу, бульйону, зрідка згодовують у натуральному вигляді (краще черствим).
Добова даванка хліба становить, г/гол./добу:
для дорослої собаки – 200-300;
для цуценяти в підсисний період – 50-70;
цуценят старше місячного віку – 100-150.

Із круп використовують манну, кукурудзяну, пшоняну, гречану, перлову та ячмінну. Перлову крупу вводять до раціону собак при ожирінні й закрепах. Рис для собак, як і вівсянка, дієтичний корм (відвар його позитивно впливає на функцію травного каналу).

перлова

вівсяна

гречана

кукурудзяна

Собакам згодовують капусту (свіжу та квашену), моркву, картоплю, буряки, салат, щавель, шпинат, гичку буряків і моркви, топінамбур.

У раціонах собак можна використовувати і свіжі незабруднені відходи їдалень та ресторанів. Перед згодовуванням їх обстежують на наявність гострих кісток, великих кількостей оцту, перцю, гірчиці та сторонніх домішок (бите скло тощо).

Кісткове борошно додають до раціону, г/добу:
дорослої собаки – 10-15;
цуценят-сисунів – 4;
молодняку у віці 1-6 міс. – 10-13;
а розмелену яєчну шкаралупу на одне цуценя – по 0,5-1 г.

У максимальних кількостях використовують відходи м’ясної, молочної, рибної та харчової промисловості, які у разі правильного поєднання з іншими кормами забезпечують повноцінну годівлю.

Маса корму у раціонах різної фізичної форми неоднакова. Якщо повновіковій тварині при годівлі сухим кормом (8-10% води) необхідно 15-40 г, то вологим (50-55% води) – 30-70 г на 1 кг живої маси.

Кішки – ссавці сімейства котячих, відносяться до хижаків і за типом харчування є м'ясоїдними.

Шлунок призначений для прийому невеликих порцій їжі кілька разів на день. Рівень pH шлункового соку кішки більш кислий, ніж у людини, що сприяє перетравленню кісток і знищенню патогенних бактерій.

Тонкий кишечник пристосований до перетравлювання білків, жирів і вуглеводів (включаючи крохмаль).

Бактеріальна ферментація відбувається в товстому кишечнику. У ньому ж здійснюється всмоктування води та електролітів, а також ферментація клітковини з утворенням коротких жирних кислот.

За нормальних умов дорослим кішкам потрібно вживати помірну кількість жирів. В іншому випадку є ймовірність появи надмірної ваги, що призводить до ожиріння.

Білки необхідні для росту киці й підтримки тонусу її м'язів, вони є складовою шерсті, шкіри, кігтів і м'язів. Різні білки виконують особливі функції утворення та оновлення всіх тканин організму, а також його росту й розвитку. Основним джерелом білків у раціоні кота є м'ясо, риба, яєчний білок, зернові та молочні продукти.

ДЖЕРЕЛА МІНЕРАЛЬНИХ РЕЧОВИН ДЛЯ КОТІВ

При годівлі котів збалансованим готовим кормом, необхідності у будь-яких мінеральних добавках немає.

5. КОРМИ ТА ГОДІВЛЯ КОТІВ

Кількість смакових рецепторів у кішки – всього 500, тоді як у людини – 9000! Кішки практично не відчувають солодкий смак, не звертають увагу на колір корму і не мають потреби в різноманітності раціону.

Якщо корм дається в формі в’язкого фаршу, то краще всього зробити з нього кульки та розкласти їх на блюдце або на неглибоку тарілку.

Кішки дуже неохоче вживають гарнір (каші, варені овочі), тому, його краще всього подрібнити або натерти на тертці та змішати з м’ясом.

З субпродуктів можна використовувати серце, печінку та нирки.

Один-два рази на тиждень можна запропонувати кішці свіже яйце (бажано варене).

Хліб згодовують кішкам обмежено. Деякі з них особливо охоче їдять чорний житній хліб. Найкраще (це корисно), коли він поїдається з вареною рибою.

Не купуйте ваговий сухий корм, це небезпечно! Невідомо, де і як він зберігався, хто виробник і чи не минув термін його придатності.

При годівлі сухими кормами потрібно завжди стежити, щоб у кішки була достатня кількість питної води (обов’язково кип’яченою!). Вода змінюється щодня.

Час від часу організм вимагає прийняття грубої їжі (трави) для «очищення» шлунку, а точніше – для нормалізації його роботи. У період линьки кішка при вилизування своєї шкурки проковтує багато вовни і в неї з’являється потреба до поїдання трави для прискорення процесу зригування.

Молочні
продукти – 200 г

Каші – 30 г

(ж. м. 2-3 кг)

Печінка

Дуже корисно згодовувати суміш із молока та яєчного жовтка.

Протягом 4-го міс. життя кошенятам вводять спеціальні корми. Найкраще почати з вологих консервів, а потім – сухий корм, розмочений у воді (норма в день – 180-200 г).

У віці від 3-ох до 6-ти міс. у кошенят прорізаються постійні зуби, тому якийсь час можуть бути проблеми з жуванням, загальний млявий стан, проноси.

До 7-го міс. кошеня набирає майже 2/3 свої остаточної ваги; згодовують корм для дорослих котів; переводять на 3-ох разове харчування (обсяг корму 200-250 г/день).

Після 1 року котів годують вже лише 2 рази в день.

Якщо раціон складається з якісного сухого корму та консервів, то вітаміни давати не потрібно – весь комплекс вже включений до складу такого корму.

Важливий момент: кошенята не повинні мати цілодобо-вий доступ до корму. Дозувати годівлю потрібно строго за обсягом корму (ділити його на потрібну кількість годувань і не давати понад покладений, або прибирати миску в недоступне місце).