Слайд 1БІОЛОГІЯ:
Модуль 1. Ботаніка з основами екології рослин
Модуль 2. Зоологія з
основами екології тварин
Модуль 3. Основи загальної біології
Слайд 2ЛІТЕРАТУРА:
1. Мотузний В.О. Біологія: Навч.посіб. / За ред. О.В.Костильова. К.:
Вища шк., 2007.
2. Щербак Г., Царичкова Д., Вервес Ю. Зоологія безхребетних. К.: Либідь, 1995-1997, 1-3 том.
3. Догель В.А. Зоология беспозвоночных. М.: Высшая шк., 1981.
4. Самарський С.Л. Зоологія хребетних. К.: Вища шк., 1976.
5. Жизнь животных. 1-5 том. Под. ред. Ю.И.Полянского. М.:Просвещение, 1987.
Слайд 3ЗООЛОГІЯ –
наука про тварин, яка вивчає їх будову, ріст, розвиток,
розмноження, систематику, різноманітність, поширення та взаємозв’язок із середовищем проживання, їхнє значення у природі та у житті людини
Слайд 4ЕКОЛОГІЯ – біологічна наука, що вивчає взаємозумовлений вплив середовища на організм
та живого організму на середовище
СЕРЕДОВИЩЕ ↔ ОРГАНІЗМ
Слайд 5ТВАРИНИ –
евкаріотичні (ті, що мають ядро) організми, які відрізняються від
інших рухливістю та гетеротрофним способом живлення (здатні споживати лише готові органічні речовини).
Слайд 6Систематика царства Тварини:
Найпростіші (Одноклітинні)
Тип Саркомастігофори – Sarcomastogophora
Тип Споровики – Sporozoa
Тип
Інфузорії – Ciliophora
Безхребетні тварини
Тип Губки – Spongia
Тип Кишковопорожнинні – Coelenterata
Тип Плоскі черви – Plathelminthes
Тип Круглі черви – Nemathelminthes
Тип Кільчасті черви – Annelida
Тип Молюски – Mollusca
Тип Членистоногі – Arthropoda
Хребетні тварини
Тип Хордові – Chordata
Слайд 7ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАЙПРОСТІШИХ
1. Поширення і значення
2. Особливості будови і живлення
3.
Розмноження
Серед найпростіших є як вільноживучі, так і паразитичні організми. Вільноживучі представники, які прив’язані до водних або зволожених біотопів, є компонентами харчових ланцюгів. Паразитичні організми зумовлюють небезпечні захворювання людини, тварин та рослин, регулюючи таким чином чисельність їх популяцій.
Слайд 8ТИПИ ЖИВЛЕННЯ НАЙПРОСТІШИХ:
1.Гетеротрофне (споживання готової органіки шляхом ендоцитозу):
фагоцитоз або голозойне живлення
(захоплення мікроорганізмів і твердих часток)
піноцитоз або сапрофітне живлення (поглинання рідини із розчиненими у ній органічними речовинами)
2.Автотрофне (живлення шляхом фотосинтезу)
3.Міксотрофне (поєднання гетеротрофного і автотрофного типів живлення)
Слайд 9СПОСОБИ РОЗМНОЖЕННЯ:
1. Нестатеве розмноження:
рівномірний поділ клітини (навпіл)
нерівномірний поділ клітини (брунькування)
багаторазовий поділ
клітини (дроблення)
2. Статеве розмноження:
копуляція - злиття двох спеціалізованих статевих клітин або гамет (гаметогамія) або двох клітин-організмів (гологамія)
кон’югація - тимчасове з’єднання двох особин для обміну частинами ядерного апарату між ними
Слайд 10До статевого розмноження більшість найпростіших переходять при несприятливих умовах середовища (низька
температура, токсичні речовини, відсутність корму). У разі тривалої дії екстремальних факторів найпростіші інцистуються (формують цисту) – округлюються, вкриваються оболонкою і переходять у стан фізіологічного спокою, зберігаючи життєздатність.
Для деяких найпростіших характерний метагенез – життєвий цикл із правильним чергуванням статевого і нестатевого поколінь.
Слайд 14ТИП SARCOMASTIGOPHORA
Вільноживучі та паразитичні найпростіші, які можуть перебувати в амебоїдному
або джгутиковому станах. Для амебоїдного стану характерні непостійність форми тіла та здатність утворювати мінливі вирости – псевдоподії, для джгутикового стану – стабільність форми тіла, наявність джгутиків. Псевдоподії і джгутики є органоїдами руху та захоплення їжі. Деякі найпростіші можуть почергово або в залежності від зовнішніх умов переходити з одного стану в інший. Окремі представники володіють псевдоподіями і джгутиками одночасно. Тип поділяється на підтипи Саркодові і Джгутикові
Слайд 16Джгутикові поділяються на рослинні і тваринні. Рослинні джгутикові містять хлоропласти із
фотосинтезуючими пігментами (хлорофіл та каротиноїди). Набір пігментів визначає забарвлення клітини. У деяких міститися стигма – світлочутливе вічко червоного забарвлення, яке приймає участь у позитивному фототаксисі. Найбільш поширеними рослинними джгутиковими є – Евгленові, Панцирні та Вольвоксові. Евгленові – мешканці переважно прісних водойм, багатих на органічні речовини. Автотрофні або міксотрофні організми, які є кормом для мальків риб і беруть участь у процесах біологічного очищення водойм.
Слайд 18Панцирні джгутикові – прісноводні і морські планктонні водорості, які продукують значну
частину первинної біомаси водойм і відіграють важливу роль у біологічному кругообігу речовин. У коралових поліпів вони сприяють утворенню вапнякового скелета.
Слайд 19Вольвоксові – переважно прісноводні планктонні види. Крім одноклітинних до них належать
багатоклітинні (колоніальні) організми. У деяких клітини у колоніях є морфологічно і фізіологічно рівноцінними, в інших – підлягають диференціації на вегетативні та генеративні (Volvox).
Слайд 20Рослинні джгутикові мають важливе значення як первинні продуценти у природних гідроекосистемах.
Деякі з них використовуються як промислові види, тобто вирощуються з метою отримання біомаси, яка містить біологічно активні органічні речовини – вітаміни, вуглеводи, вуглеводні, ліпіди, гормони росту, амінокислоти, органічні кислоти.
Слайд 21Розмножуючись у водоймах із різним набором і кількістю органічних сполук, рослинні
джгутикові є чутливими індикаторами екологічного стану водойм і використовуються з метою встановлення якості води та її придатності до різного роду водокористування. Джгутикові не тільки залежні від умов зовнішнього середовища, а й здатні активно формувати його хімічний склад своїми екзометаболітами.