Європейська сосна чорна презентация

також поширений у Малій Азії, на Кіпрі та у Атлаських горах. Росте на висотах від рівня моря до 2000 м, зазвичай 250–1600 м. Сосна чорна — дерево висотою 20-30 (51) м та діаметром 80-150 см, здатне доживати віку 600 років. Стовбур прямий, слабозбіжистий. На відкритих місцях бокові гілки досягають землі. Крона в молодих дерев широко-кеглеподібна або широко конічна, з віком зонтична, особливо на скелястих ґрунтах в горах. Кора темно- чи чорно-сіра по усьому стовбурі, що відрізняє сосну чорну від кримської. У старих дерев кора плитчаста, глибоко тріщинувата, в тріщинах буруватого забарвлення. Пагони зеленувато-сіро-коричневі, голі, без воскового нальоту, гілки чорно-сірі.

з чисельними боковими коренями, які здатні проникати в тріщини скель чи материнських порід. Бруньки великі (до 2,5 см), яйцеподібні чи циліндричні, з довгим загостреним кінцем, оточені багатьма світло-коричневими, відігнутими по краю, з білою бахромою світло-коричневими лусками, смолисті.
Чоловічі колоски сидячі, довжиною до 25 мм, циліндричні, жовті, розвиваються на старших бічних гілках, цвітуть в травні-червні. Після цвітіння опадають протягом кількох тижнів. Жіночі колоски сидячі, яйцеподібні, червонувато-фіолетові, сидять по 2-4 штуки, виключно під верхівковою брунькою, сприятливі для запилення лише 3 дні. Запліднення відбувається на 13 місяців пізніше запилення, в стробілах, що набули зеленого забарвлення і почали інтенсивно рости.

при посухах тому найкращими для її росту і розвитку виступають схили південної експозиції. В ареалі природного поширення основна кількість опадів припадає на період з жовтня по березень, і лише в Боснії — на вегетаційний період. В нижній Австрії 335 мм опадів протягом вегетаційного періоду забезпечують нормальний ріст чорно соснових насаджень з чого можна робити висновки, що опади не є вирішальним фактором поширення сосни чорної.

Сидят они парами, а у ели короткие, колючие и прикреплены поодиночке. У сосны шишки большие, с одного конца заострённые. А у ели – длинные, ровные, большие.
Сосна – удивительное дерево. Всё в ней полезно. Хвою клюют лесные птицы, глухарь например. Лоси едят зимой молодые сосновые побеги. Семенами сосны кормятся белки и мыши, дятлы и клесты. А весной, когда сосна цветёт и огромное количество пыльцы попадает в реки, её поедают мальки и маленькие рыбёшки.
И это еще не всё. Мама испекла булочки, вкусно пахнущие ванилью. Поблагодари маму и заодно скажи спасибо сосне. Ведь ванилин для булочек – её подарок. Ты обжёг руку – врач смазал больное место хлорофилловой пастой. Боль быстро прошла, рука заживает – сосна помогла! У тебя кашель. Чтобы вылечить простуду, тебя натирают скипидарной мазью. Снова сосна! Древесина, бумага, искусственный шёлк, пластмасса, янтарь – всё это от сосны. Ну разве не чудо наша обычная сосна!

сова, а на сусідній гілочці радісно бігти білочка. А ось там, на верхівці, здобуває собі їжу дятел. Ось яка наша “матуся” сосна!

на мало родючих ґрунтах, де не ростуть інші види дерев.
20 видів сосен виробляють горіхи, які придатні до споживання людиною.
Смола, яку виробляє сосна у місці пошкодження, (тобто ранки), є легко займистою, що на жаль полегшує поширення лісової пожежі.
Сосни можуть рости на Землі від кількох сотень до кількох тисяч років.
Хвоя сосни використовується для лікування авітамінозу вітаміну С.

олію, соснові бруньки, екстракти сосни.

Від деяких шкірних захворювань, таких як псоріаз, екзема, використовують сосновий дьоготь (мазь).

Деревина сосни використовується у виробництві меблів, дахів, підлог, залізничних трас і деталей кораблів.

У світі існує близько 120 видів сосен.

Види сосен, що дають їстівні горіхи, називаються кедровими соснами.

Сосни є вічнозеленими деревами і багаті смолою.