Способи підривання. Електричний спосіб підривання. Електродетонатори, електроспалахувачі, саперні дроти. (Тема 3.3) презентация

підривання. Електродетонатори, електроспалахувачі, саперні дроти, контрольно - вимірювальні прилади.

Тема №3: Способи підривання.

м. Кам’янець-Подільський
2015 р.

при електричному способі підривання.

2. Електродетонатори, електроспалахувачі, саперні проводи, контрольно-перевірочні прилади.

3. Заходи безпеки при електричному способі підривання.

Перелік навчальних питань:

електричному способі підривання.

Електричний спосіб застосовується для одночасного підривання декількох зарядів або для проведення вибуху у точно встановлений час.

Переваги електричного способу підривання:
можливість одночасного підривання великої кількості зарядів;
проведення вибуху у точно встановлений час;
різночасне підривання зарядів з заданим уповільненням, у тому числі і з дуже малим, що вимірюється в сотих або тисячних секунди;
проведення вибуху з великої відстані;
можливість попередньої перевірки приладами справності засобів підривання, мережі в цілому, і завдяки цьому - забезпечення безвідмовного підривання.

проводи;
джерела струму;
перевірочні та вимірювальні прилади (М-57, Р-3043).

Центр розмінування

Крім цього, під час підготовки зарядів до підривання та прокладання електровибухової мережі використовується комплект приладів та
інструментів для підривних робіт №77.

з капсуля-детонатора № 8-А та електроспалахувача, зібраних в одній гільзі.

жил двох ізольованих проводів і поміщений у спалахуючий склад у вигляді твердої крапельки, покритої водоізолюючим шаром. Проводи від містка виведені назовні через пластикатову пробку, щільно обтиснуту в дульці гільзи.

а – НХ–10-1,5 (НХ-ПЧ);
б – з платино-іридієвим містиком накалювання та мідною гільзою;
в – платино-іридієвим містиком накалювання та алюмінієвою гільзою;
1 – саперні проводи;
2 – містик накалювання;
3 – спалахуючий склад;
4 – гільза;
5 – мастикова пробка;
6 – пластикова пробка.

народному господарстві.

відрізняються від попередніх тільки наявністю муфти з різьбою, за допомогою якої вони з’єднуються з зарядами і шашками, які мають запальні гнізда з різьбою.

а - ЭДП;
б - ЭДП-р;
в - ЭДП старого зразка;
г - учбовий УЭДП;
1 - саперні проводи;
2 - платино-іридієвий місток розжарювання;
3 - запалювальний склад;
4 - капсуль-детонатор №8А;
5 - пластикатова пробка;
6 - мастична пробка;
7 - втулка;
8 - гільза;
9 - біла смуга (поясок).

а б в г

стані – від 0,9 до 1,5 Ом;
розрахунковий опір в нагрітому стані (під час вибуху) з вивідними проводами довжиною 1 м – 2,5 Ом;
мінімальний струм спалахування – 0,4 А;
безпечний струм – 0,18 А;

мінімальний розрахунковий струм для підриву одиночного електродетонатора приймається:
0,5 А при постійному струмі;
1,0 А при змінному струмі;

для підривання послідовно з’єднаних електродетонаторів розрахунковий струм приймається:
1,0 А при постійному струмі;
1,5 А при змінному струмі.

живлення до електродетонатору.

Основні характеристики саперних проводів:

осколками гільз електродетонатори слід розміщувати за щитами з дошки, сталевими листами, ґрунтовими валиками, або в ґрунті на глибині 5-10 см.

У разі відкритого розташування електродетонаторів, що перевіряються відстань від них до осіб, які здійснюють перевірку має складати не менше 30 м.

Вимірювання опору електродетонаторів здійснюється за допомогою
лінійного мосту, а цілісність містку (наявність провідності) перевіряють, як правило, малим омметром.

електродетонаторів, проводів, а також для приблизного вимірювання їх опору в межах від 0 до 5000 Ом.

Перевірка справності омметру:
стрілка омметра при відпущеній кнопці повинна встановлюватись на поділці зі знаком ∞. При наявності відхилень стрілки встановлення її здійснюється повертанням головки коректора;
при натисканні кнопки або замиканні клем металевим предметом стрілка омметра повинна встановлюватися на нульовій поділці;
якщо положення стрілки не співпадає з нульовим поділкою, необхідно, не відпускаючи кнопку (не розмикаючи клем), повертанням ручки магнітного шунта, змістити стрілку з нульовим діленням шкали.
Якщо це не вдається зробити при справному живленні, то омметр є несправним і для вимірювання не використовується.

встановлена здійснюється друга перевірка - безпечності вимірювального струму.
Для цього до клем омметра (з дотриманням заходів безпеки) приєднується один електродетонатор (електроспалахувач), якщо при цьому електродетонатор не вибухнув, прилад придатний до роботи.

При використанні омметра вимірювальний опір під’єднують до його клем і по шкалі проводять відлік. Провідність мереж, що перевіряються, визначається по відхиленню стрілки праворуч без проведення відліку по шкалі.

не меньше 30 м

якщо показник стрілки співпадає з номінальним опором жили проводу певної довжини, то жила справна.

У протилежному випадку місце розриву або пошкодження жили визначається зовнішнім оглядом та поступовим підключенням проводу до омметра за допомогою голки.

Так чинять до тих пір, поки не буде визначено місце розриву жили, після чого ділянка проводу у цьому місці вирізається, кінці його зрощуються і знову проводиться перевірка всього проводу, якщо провода мають декілька розривів, то вони усуваються при подальшій перевірці.

стакани солі на 1 відро води), в яку опускають металевий лист, зачищений до блиску, площиною не менше 100 см² і бухту проводу, що випробовується.

Ізоляція вважається справною, якщо стрілка омметру буде показувати опір не менше 3000 Ом. Якщо при перебуванні бухти у воді на протязі 20-30 хвилин показник омметру зміниться на менш, ніж 3000 Ом, то ізоляція несправна.

Для визначення місця несправності потрібно повільно витягати кінець проводу з води, витираючи його насухо ганчіркою; пересування стрілки омметру у бік збільшення опору покаже, що ділянка проводу з зіпсованою ізоляцією вийшла з води. Ці ділянки проводу покриваються ізоляційною стрічкою.

проводу на котушці СПП-2 – 500 м, СПП-1 – 1200 м. Внутрішній кінець проводу випускається назовні на 1 м.
Для прокладання магістральних ліній зручніше застосовувати двожильний провід СПП-2 або СП-2. При використанні для цієї мети проводів СПП-1 або СП-1 на одну котушку намотується відразу два одножильних проводи, що зв’язані разом ізоляційною стрічкою через кожні 1,5-2 м.

а – загальний вигляд котушки.

1 – барабан;
2 – вісь;
3 – ручка;
4 – гайка-барашек.

вибухових мереж.

Тактико-технічні характеристики лінійного мосту Р-3043:
діапазон показників моста – 0,2 – 50; 20 – 5000 Ом;
діапазон вимірювань моста – 0,3 – 30; 30 –3000 Ом;
максимальний струм вимірювальної лампи –
не більше 0,05 А.

На лицьовій стороні панелі розміщені:
перемичка для перемикання діапазонів вимірювань з показником коефіцієнта множення;
кнопка та ручка потенціометра корекції нуля підсилювача;
ручка для врівноваження моста;
кнопка для включення джерела живлення;
кришка камери джерела живлення.

перемичкою необхідний діапазон вимірювання (“×0,1” - при вимірюванні опорів від 0,3 до 30 Ом або “×10” - при вимірюванні опорів від 3 до 3000 Ом);
підключити вимірювальний об’єкт до затискачів “Rx”;
затиснути кнопку “КОРРЕКЦИЯ НУЛЯ” і провести при необхідності корекцію нуля підсилювача, для чого повернути ручку до потухання обох світлодіодів (напрямок повороту вказано стрілкою, всередині якої горить світлодіод). Після виконання цих операцій відпустити кнопку;

повернути ручку шкали не менше трьох раз, після чого натиснути кнопку “ИЗМЕРЕНИЕ”, і поворотом ручки шкали добитись потухання обох світлодіодів.
відпустити кнопку і провести відлік значень опору по шкалі проти нульової риски у відповідності з вибраним діапазоном вимірювань.

КПМ-1А, ПМ-4. Призначення, склад та застосування комплекту №77

Конденсаторна підривна машинка КПМ-3 - використовується для підриву електродетонаторів і запалювання електрозапалювачів при проведенні підривних робіт в середовищах безпечних по газу.

Основні характеристики підривної машинки КПМ-3:
номінальна напруга - 1600 В;
ємність конденсатора-накопичувача - 4 мкФ;
вага - 2,3 кг;
час заряду конденсатора-накопичувача - 4 с.

Можливості підривної машинки КПМ-3:
при послідовному з’єднанні: 200 електродетонаторів при Rзаг =600 Ом;
при паралельному з’єднанні: 5 електродетонаторів при Rзаг =30 Ом;
при послідовній мережі з попарно-паралельним з’єднанням електродетонаторів: 260 електродетонаторів при Rзаг =220 Ом.

машинки мережі електродетонаторів;
кріплення приводної ручки;
два віконця для спостереження горіння сигнальних ламп Л1 та Л2;
кнопка “ВЗРЫВ”;
кнопка “КОНТРОЛЬ”.
На задній стінці корпусу прикріплена паспортна табличка з короткою
інструкцією по експлуатації.

Центр розмінування

Склад комплекту:
підривна машинка КПМ-3 – 1 шт;
приводна ручка – 1 шт;
чохол для перенесення – 1 шт;
перевірочний опір 200 Ом – 1 шт.

магістральні проводи електровибухової мережі, зарядити конденсатор-накопичувач машинки, рівномірно обертаючи приводну ручку протягом 10-15 сек;

Центр розмінування

зняти кришку з кнопки “КОНТРОЛЬ” і одночасно натиснути на кнопку “ВЗРЫВ” і кнопку “КОНТРОЛЬ”;
спостерігати за горінням сигнальних ламп Л1 та Л2; після закінчення горіння лампи Л2 (10-15 сек), час горіння лампи Л1 має складати 50-65 сек.

для перенесення – 1 шт;
пульт-пробник – 1 шт.

Конденсаторна підривна машинка КПМ-1А

Можливості підривної машинки КПМ-1А:
при послідовному з’єднанні: 100 електродетонаторів при Rзаг =350 Ом;
при паралельному з’єднанні: 5 електродетонаторів при Rзаг =15 Ом.

Принцип дії та робота підривної машинки КПМ-1А аналогічні принципу дії та роботі КПМ-3.

Конденсаторна підривна машинка КПМ-1А - на відміну від КПМ-3
має наступні основні характеристики:
номінальна напруга - 1500 В;
ємність конденсатора-накопичувача - 2 мкФ;
вага – 1,6 кг.

(1) з кришкою (2) на якій розміщенні вікна сигнальних ламп (4), розетка штепсельного рознімача (3) з кришкою і два зовнішніх контакти (5) для підключення електродетонаторів; у доній частині корпусу пульта-пробника є відкидні контакти (6) для підключення пульта до затискачів машинки, що перевіряється.

ручки лінійних затискачів до відказу, вставити в отвори лінійних затискачів відкидні контакти пульта ті закріпити їх, закрутивши ручки затискачів;
зарядити конденсатор-накопичувач машинки, обертаючи приводну ручку протягом 8-10 сек.;
натиснути кнопку вибуху і утримувати її в натиснутому положенні протягом 35-40 сек.
Якщо машинка, що перевіряється справна, то при натиснутій кнопці вибуху мають загорітися обидві неонові лампи пульта; одна з них має швидко потухнути, інша продовжувати світитися ще приблизно 30 сек.

речовин, протипіхотних осколкових мін та зарядів промислового виготовлення.

Імпульсна підривна машинка ПМ-4

Можливості підривної машинки ПМ-4:
при послідовному з’єднанні: 5 електродетонаторів при Rзаг =20 Ом;
при паралельному з’єднанні: 2 електродетонаторів при Rзаг =6 Ом.

Основні характеристики підривної машинки ПМ-4:
маса - 0,4 кг;
довжина дротяної лінії – 50 м;
опір - 8 Ом.

омметр М-57 -1шт.

Котушка для саперного проводу КСП-2 -2шт.

Ніж монтерський – 2 шт.

Обтискач комбінований -2шт.

Провід саперний одножильний СПП-1 -800м *

Бурав спіральний гвинтовий діаметром 35-38мм з ручкою – 1шт.

Також до комплекту №77 входить: Сумка для перенесення підривного майна -2шт; та ящик для вкладання інструментів та приладів – 1 шт.

Примітка: * може бути замінений проводом СПП1 в кількості 800м або проводом СП-2 в кількості 400м.

19

що дають високу напругу при незначній силі струму.
Паралельне з’єднання електродетонаторів застосовується при джерелах струму низької напруги (акумулятор), що забезпечують досить високий струм.
Схеми змішаного з’єднання електродетонаторів допускаються при джерелах струму, що забезпечують високу напругу та значний струм (електростанція).

Схеми електровибухових мереж та їх розрахунок. Підривна станція та її обладнання.

Електровибуховою мережею називається мережа проводів з під’єднаними до них електродетонаторів.
Провода, які йдуть від джерела живлення до місця розташування зарядів називаються магістральними.
Провода, що розташовані між зарядами та з’єднують електродетонатори між собою називаються ділянковими.

У електровибухових мережах застосовують послідовне, паралельно-пучкове та змішане з’єднання електродетонаторів.

виконанням робіт по виготовленню електровибухової мережі будь-якої схеми з’єднання електродетонаторів здійснюється розрахунок мережі.
Розрахунок має на меті визначити загальний опір мережі, а також необхідні величини напруги та струму, які має забезпечити джерело струму.

Загальний порядок розрахунку електровибухової мережі:
скласти схему мережі;
визначити загальний опір мережі;
знаючи розрахункову силу струму для підривання електродетонаторів з’єднаних певним способом, визначити необхідну напругу.

При обладнанні електровибухової мережі, група розмінування розподіляється на розрахунки:
для обладнання підривної станції;
для прокладки магістральних проводів;
для виготовлення та прокладання ділянкової мережі.

мережі можна перевірити з підривної станції.
Недоліки мережі: низька надійність.

надійності вибуху при підриванні ґрунтів та внутрішніх зарядів, коли джерела живлення розвивають високу напругу при незначній силі струму. При відмові одного електродетонатора мережа не буде розімкнута.

ділянкового проводу приведе до відмови тільки одного електродетонатора.
Недоліки мережі: неможлива перевірка справності всієї мережі з підривної станції.

ділянкового проводу призведе до відмови лише однієї послідовної ділянки мережі.
Недоліки мережі: неможлива перевірка справності всієї мережі з підривної станції; складність виготовлення мережі.

при електричному способі підривання.

електродетонатори у відкриті заряди вставляти тільки безпосередньо перед здійсненням вибуху за наказом керівника робіт, при цьому осіб, що не пов’язані з виконанням вказаної операції, від зарядів віддаляти на безпечну відстань (в укриття);
до закінчення робіт по встановленню електродетонаторів в заряди і відходу людей на безпечну відстань, джерело струму до магістральних проводів не під’єднувати;
при влаштуванні електровибухових мереж передбачати заходи захисту їх від дії грозових розрядів;
перед грозою ділянкові проводи від’єднувати від магістральних ліній, кінці ділянкових проводів розводити в сторони та ізолювати;
не розміщувати проводи електровибухових мереж ближче 200 м від електричних станцій, електрифікованих залізних доріг і потужних радіостанцій;
приводні ручки (ключі) від підривних машинок, а також джерела струму зберігати під охороною чатового та видаються підривникам безпосередньо перед вибухом за наказом керівника робіт;
перед підключенням омметра до мережі з метою її перевірки, необхідно попередньо впевнитись в його справності;
перевірку електровибухової мережі омметром здійснювати тільки після віддалення усіх людей від місць розташування зарядів;

до них бірками, які вказують від якої групи зарядів ідуть ті чи інші проводи;
в умовах можливого застосування ядерної зброї, магістральні проводи електровибухової мережі закопувати в землю на глибину 15-20 см, ділянкові проводи приховано розміщувати за елементами споруд, що підриваються і надійно фіксувати;
перед здійсненням вибуху, після відходу усіх підривників на безпечну відстань або в укриття подавати команду “Приготуватися”, за якою на підривній станції звільняються від ізоляції і під’єнуються до підривної машинки магістральні проводи; підривна машинка заряджається (заводиться);
після перевірки виконання попередньої команди подавати команду “Вогонь”, за якою натисканням кнопки “ВЗРЫВ” здійснюється включення підривної машинки в електровибухову мережу;
при виконанні групових вибухів електричним способом, перевірку результатів вибуху, здійснювати одній особі;
при відмові відключати кінці магістральних проводів від підривної машинки, ізолювати їх та відвести в сторони, здати під охорону ручку (ключ) від машинки і після цього з’ясувати причину відмови; підходити до зарядів, що відмовили, дозволяється не раніше, ніж через 5 хвилин;
при виконанні робіт з електродетонаторами сповільненої дії, до зарядів, що відмовили, можна підходити не раніше, ніж через 15 хвилин з моменту, коли по розрахунку повинен відбутися вибух.