Предмет, завдання та структура військової психології презентация

та структура військової психології

КАФЕДРА ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ

предметом і завданнями військової психології.

Навчальна мета:

- формувати у курсантів риси, необхідні військовому керівнику для професійної діяльності; - формувати світогляд курсантів, спираючись на національні історичні та військово-патріотичні традиції, загальнолюдські цінності; - сприяти розвитку у курсантів почуття свідомої військової дисципліни, відповідальності і цілеспрямованості.

Виховна мета:

2

педагогіка»;
Маклаков А.Г. «Военная психология»;
«Военная психология и педагогика», под редакцией А.В. Барабанщикова, 1986 р.;
«Основы военной психологи и педагогики», под редакцией А.В. Барабанщикова, 1981 р.;
«Военная психология и педагогика», под редакцией П.А. Корчемного, 1998 р;
А.Г. Караяні «Прикладная военная психология»;
www.soldiering.ru;
www.lisv_lp.gov.ua сайт кафедри МПЗ діяльності військ;
http://psychology.net.ru;
http://www.elective.ru/predmets/voenpsy.htm;
http://www.milpsy.effcon.ru/literatura.html;
http://armyrus.ru

ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

3

психології

2

Виникнення і розвиток військової психології

1

Навчальні питання:

4

Основні галузі психології

Самостійна робота

розвитку її психіки

що

ВІДОМО

6

вiн був використаний прогресивним нiмецьким вченим-вчителем Фiлiпом Меланхтоном (1497 - 1560). В той же час цей термiн у науковій сфері вживання з'явився лише в серединi минулого столiття.

7

сил, озброєння,
засобів ведення бою;

загального рівня розвитку науки
(в першу чергу - загальної психології,
медицини);

змін, що відбувались у суспільстві,
суспільному устрої.

8

військова психологія у цілому розвивалась, а точніше - окремі її проблеми, розглядалися в наукових працях, виступах талановитих полководців;
тільки наприкінці ХIX - на початку ХХ ст. з'явилася низка робіт, присвячених проблемам військової психології.

післяреволюційний

Головні етапи виникнення і розвитку військової ПСИХОЛОГІЇ

дореволюційний

9

воля.

При цьому під волею мається на увазі дуже складний комплекс властивостей: сила характеру, мужність, рішучість, енергія, наполегливість. Наполеон дійшов важливого висновку про те, що справа не тільки в тому, що полководець повинен мати розум і волю, а й у тім, що між ними має бути рівновага: "Військова людина повинна мати стільки характеру, скільки й розуму". Він підкреслював, що квадрат лише тоді є квадратом, якщо його основа дорівнює висоті; полководцем може бути лише та людина, у якої воля й розум рівні.

10

погляди О. В. Суворова (1730-1800). По суті, Суворов обґрунтував і створив на практиці систему психологічної підготовки військ. Розуміючи значення розумового розвитку воїнів, він говорив, що з «солдатом без голови ніякої баталії виграти не можна». Тому Суворов всіляко ратував за таке навчання, яке б викликало у солдатів інтерес, примушувало їх думати і діяти в різних умовах, допомагало їм бути бадьорими, сміливими, мужніми і стійкими.

11

Внесок вітчизняних полководців у військову психологію. О.В.Суворов - генералісимус, людина винятково талановита, геній у військовій справі.

з засновників психологічної підготовки солдат;
чудове знання психології солдата;
зазначав, що особистий приклад має велике значення;
він створив нову систему військової тактики, яка базувалася на глибокому знанні психіки людини, психології військового колективу та бойових дій.

12

вирішальну роль людини на війні.

13

військовому кораблі, а ми тільки пружини, які на нього діють.

14

XX в. вніс адмірал С. О. Макаров (1848-1904).

Макаров вперше запропонував пристосувати спеціальний корабель для психологічної підготовки матросів і офіцерів до боротьби за живучість кораблів. Своїй думці він передував наступними словами: «Людина так створена, що вона піде на вірну смерть, коли небезпека їй знайома, але його лякає навіть шум трюмної води, якщо він до нього не звик. Привчіть людей до цього шуму, і вони боротимуться з пробоїнами до останньої крайності». На цьому навчальному судні на вимогу Макарова повинні були тренуватися команди всіх кораблів.

15

вніс генерал М. І. Драгоміров (1830-1905)

Йому належить немало робіт з обґрунтування психологічних шляхів військового виховання і навчання солдатів. У підготовці військ він чітко розрізняв виховання і навчання, але не відривав їх одне від одного. При цьому вперше він розглядав як процес закріплення певних розумових і етичних якостей, розвитку волі, формування морально-бойових станів і готовності до бою.

16

самовідданість підтримується і розвивається волею, а самозбереження — розумом. Областю волі відає виховання, а розуму — навчання. Оскільки в бою необхідне в першу чергу самовідданість, то військова справа «більш вольова, ніж розумова», тому і виховання воїна, на думку Драгомірова, важливіше від його навчання.

У системі військово-психологічних поглядів Драгомірова центральне місце займають два поняття

17

самовідданість

року до кінця 1945-го року, який
можна охарактеризувати як зародковий.
В цей час були спроби розв'язати
проблеми військової психології на основі
марксистсько-ленінської методології, яка тільки заважала
практичному розв'язанню цих проблем. У зв'язку з цим
у 30-і роки спостерігається занепад військової психології.

Другий період - з кінця 45 року по 60-ті роки включно. У ці
роки відбувається осмислення й узагальнення
військово-психологічного досвіду, набутого за роки війни
та організаційно-наукове оформлення військової психології
як науки.

Третій період - 70-80-ті роки ХХ ст. військова психологія
набула статусу справжньої науки, виникали нові її галузі.

Четвертий період – розвитку військової, почався
на початку 90-х рр. ХХ ст. Цей період тісно пов'язаний зі
створенням ЗС України і сформуванням нового ставлення
до проблем військової психології.

18

так і майбутнє. На даний час вітчизняна військова психологія продовжує вирішувати проблеми, що виникають під впливом потреб військової практики, вносячи все більш відчутний внесок в підвищення боєздатності Збройних Сил.

19

ЦЕ

СУЧАСНА ПСИХОЛОГІЯ

Нині їх налічується близько 50.

21

за допомогою спеціальних психофізіологічних і фізіологічних механізмів. Головний та спинний мозки складають центральну нервову систему, які розташовані відповідно у черепі та хребетному стовпі. Мозкові структури утворюються з нервових клітин – нейронів, пов’язаних між собою складною системою відростків, волокон.

ПСИХОЛОГІЯ ЯК НАУКА ВИВЧАЄ

22

середньому становить − 1400 г.
Мозок людини просочений 2 600 000 нервових волокон.

Мозок равлика містить 0т 50 до 100 нейронів, бджоли - 10 тисяч, собаки - 10 мільйонів, людини - 100 мільярдів !!! Якщо їх всіх одночасно розрядити - то напруга складе більш 5 мільйонів вольтів.
У середній сучасній ЕОМ приблизно 10 тисяч еквівалентних нейронів і за прогнозами вчених у найближчі 5-10 років їх кількість може досягти лише 100-150 мільйонів.
Мозок людини постійно виробляє до 10 Ватт енергії.

Якщо в корі мозку орангутанга нараховується до 1 млрд. нервових клітин, то в корі людського мозку їх 14 -16 млрд.

ПСИХІКА – це властивість головного мозку людини, сутність якої полягає в суб’єктивному відображенні об’єктивного світу.

23

трудова діяльність
(гра, навчання, праця);

по-третє, розвиток мови,
абстрактного мислення й свідомості;

по-четверте, високоорганізовані,
нормально функціонуючі мозок
та нервова система.

24

діяльність людини завжди має три взаємопов’язані якості: пізнавальну, емоційну й вольову. Пізнавальна діяльність формує знання про об’єктивну діяльність. Емоційні процеси засвідчують ставлення людини до того, що вона пізнає і робить. Воля забезпечує активну дію людини на оточуючий світ і виступає регулюючою функцією її поведінки.

25

Психічні властивості – це індивідуально-психологічні особливості людини, за допомогою яких визначають її тип, характер вчинків і мотиви діяльності (спрямованість, темперамент, характер та здібності).

Психічні стани - характеризують тимчасову динаміку психічної діяльності, яка істотно впливає на поведінку особистості (тривожність, апатія, стрес, схвильованість, напруженість, несміливість, захват, емпатія та ін.).

взагалі й між військовою психологією та з усіма іншими психологічними дисциплінами існує тісний зв’язок. Теоретичні психологічні галузі забезпечують військову психологію системою психологічних знань, розкривають основні закономірності, механізми формування, ефективного функціонування і розвитку психіки людини. Загальна психологія є її фундаментом. А більшість науково-прикладних і прикладних галузей психології забезпечують військову психологію ефективними методиками впливу на особовий склад в різноманітних ситуаціях.

28

колективу при виконанні професійних обов'язків і завдань, обумовлених специфікою військової служби.

це

ВІЙСЬКОВА ПСИХОЛОГІЯ

Предметом військової психології є особливості прояву психіки військовослужбовця в різних умовах військово-професійної діяльності, а також психологічні процеси, стани і властивості, характерні для військових колективів.

30

Об'єкт військової психології – військовослужбовці та військові колективи.

вивчає також психологію військової діяльності.

31

керують поведінкою і діями воїнів та військових колективів за умов повсякденної служби та бою;
розробка рекомендацій із навчання воїнів та військових колективів;
пошук шляхів зростання ефективності процесів керування воїнами та військовими колективами, їх навчання та виховання;
пошук засобів надійної оцінки можливостей воїнів і військових колективів та їх доцільний добір стосовно підготовки і розв’язання завдань;
дослідження закономірностей, видів, напрямків, принципів, змісту та методів психологічної підготовки;
напрацювання психологічних основ забезпечення високої бойової готовності підрозділів;
визначення засобів попередження конфліктів, нестатутних взаємовідносин і порушень військової дисципліни в підрозділах;
психологічне забезпечення мобілізації та активізації особового складу на успішне розв’язання навчальних, спеціальних і бойових завдань;
озброєння офіцерів психологічними знаннями;
розробка методики відновлення психологічної стійкості й усунення негативних психологічних явищ;
забезпечення функціонування психологічної служби у військових частинах.

32

розвитку;
психологія військового колективу, яка вивчає динаміку його формування і закономірності цього процесу;
військово-соціальна психологія, яка досліджує особистість військовослужбовця в системі взаємовідносин з товаришами по службі й вивчає соціально-психологічні явища в малих групах;
психологія військової діяльності, яка розкриває психологічні аспекти бойового та гуманітарної підготовки;
психологія військово-професійного добору;
військово-інженерна психологія та ін.

Вузловими розділами військової психології, які мають першочергове значення для практичної роботи офіцерів є:

33

які, застосовуючи їх на практиці, зобов’язані забезпечити бойову та мобілізаційну готовність підрозділів і здоровий морально-психологічний стан.

34