Колонні шляхи. (Тема 4.1) презентация

ІВАНА ОГІЄНКА

Автор: РУСНАК В. М.

1

м. Кам’янець-Подільський
2016 рік

Дисципліна:
Військова підготовка
Предмет
Військові дороги і колонні шляхи

шляху.
2. Дати практику у виконані завдань в ході прокладання колонного шляху.
3. Ознайомити з різними способами пророблення проходів в загородженнях. Улаштування переходів через вузькі перешкоди та визначення прохідності місцевості
4. Виховувати у студентів любов до Батьківщини, почуття відповідальності за прийняті рішення, рішучість, ініціативу та високу штабну культуру.

Тема 4/1 Колонні шляхи
Навчальні питання:
1. Пророблення проходів у загородженнях і руйнуваннях, улаштування переходів через вузькі перешкоди. Обладнання бродів.
2. Підготовка проїзної смуги на важкопрохідних ділянках. Заходи безпеки. Маскування колонного шляху.
3. Визначення прохідності місцевості.

перешкоди. Обладнання бродів.

Колонний шлях - являє собою обраний на місцевості напрямок поза дорогами, підготовлений для короткочасного руху військ.
Колонний шлях прокладається по місцевості при недостатній кількості існуючих доріг, або неможливості недоцільності їхнього використання, а також для об'їзду зруйнованих (загороджених) ділянок доріг.

Маршрут - це напрямок руху військ, що вказується звичайним переліком орієнтирів (населених пунктів, окремих об'єктів, висот і т.п.).

пророблення (розширення) проходів в загородженнях;
- влаштування переходів через вузькі перешкоди (шириною до 20-25м);
- підготовку проїзної смуги по труднопрохідних ділянках місцевості;
- обладнання і позначення колонного шляху;
- маскування колонного шляху і руху по ньому.

Технічні вимоги до колонних шляхів

інших даних про обстановку і стан доріг та місцевості в смузі підготовки шляху, на маршрутах руху військ (сил). Розвідці шляхів руху, як правило передує вибір їх направлення по топографічній карті з врахуванням наявності напрямків і стану існуючих доріг, характеру місцевості, природних умов, обстановки, інтенсивності руху, пори року і погоди. Для отримання більш повних даних про дороги і місцевість використовують аерофотознімки, описання району бойових дій, геолого-географічні описання, гідрологічне описання, лоцманські карти і інші довідкові дані.

5

При розвідці колонного шляху необхідно:
- вибрати і закріпити на місцевості напрямок (трасу) колонного шляху, намічену на карті;
- виявити місця і характер загороджень і перешкод;
- встановити прохідність місцевості;
визначити види і обсяги робіт;
- встановити наявність і можливість використання місцевих дорожньо-будівельних матеріалів.
Напрямок колонного шляху на місцевості вибирається в обхід виявлених загороджень, перешкод і труднопрохідних ділянок місцевості.
При неможливості їх обходу шукаються місця, зручні для влаштування проходів і переходів.

6

бар'єри;
надовби;
металеві (з/б) їжаки;
барикади;
сніжні вали;
смуги зледеніння;
ополонки;
МПП (МЗП) і т.і.

Протипіхотні:
МПП (МЗП)
дротові спіралі;
колючий дріт внакид;
дротові перешкоди на високих і низьких кілках
лісові завали;
їжаки;
рогатки і т.і.

і бар'єрів, як правило, проробляють розтаскуванням окремих елементів цих загороджень за межі проїзної смуги чи вибуховим способом з наступним розчищенням шляхопрокладачами, інженерними машинами розгородження чи бульдозерами.
При видаленні елементів загороджень із проїзної частини смуги використовують тягові канати зі спеціальними стяжками — зашморгами. Для забезпечення безпеки екіпажів довжину тягового каната при застосуванні броньованої техніки приймають рівної не менш
10 м, а неброньованої — не менш 25 м.
Надовби підривають зосередженими зарядами, що укладаються на ґрунт упритул до підстави чи надовби з заглибленням на висоту заряду.

8

при підриванні їжаків на рівні хрестовин, при підриванні тетраедрів - на рівні підйомної скоби.
Бар'єри з колод, каменів підривають зосередженими зарядами масою 25…30 кг, розташовуваними на землі впритул до вертикальних колод, чи подовженими зарядами масою 6…8 кг/м, розташованими вертикально по усій висоті бар'єра по осі проїзної смуги.
Зруйновані елементи загороджень видаляють за межі проїзної смуги шляхопрокладачами, інженерними машинами розгородження та іншою технікою.

9

проходу вибуховим способом подовжені заряди довжиною не менш ширини загородження і з масою 4 кг/м укладають на ґрунт поперек дротового загородження в один чи два ряди і підривають.
Вибух одного ряду подовжених зарядів утворить у загородженні прохід шириною до 2 м. Надалі для одержання необхідної ширини проходу кінці загородження розтаскують на бік вручну чи за допомогою шляхопрокладача.
При вибуху двох рядів зарядів, розташованих на відстані 2…2,5 м один від одного, у загородженні утвориться прохід для однобічного руху шириною до 4 м.

10

бар'єрах, як правило, проробляють вибуховим способом або шляхопрокладачами, інженерними машинами розгородження чи бульдозерами.

11

і перешкодах на берегах і у воді;
- зміцнити дно перешкоди зі слабким ґрунтом;
- улаштувати з'їзди і виїзди;
- позначити границі броду й установити на вихідному березі знак із указівкою глибини броду;
- встановити при необхідності протимінне огородження броду.
Можливість руху колісної і гусеничної техніки по броду без зміцнення його дна визначають за допомогою гирьового ударника чи ручного пенетрометра.

Зміцнення дна зі слабким ґрунтом роблять:

- для колісної техніки - накиданням кам'яних матеріалів (щебеню, гравію та ін.), вистеланням важкими фашинами і укладанням дорожнього покриття;
- для гусеничної техніки - накиданням кам'яних матеріалів, укладанням різних покрить і розріджених настилів.

12

для гусеничної техніки; 2 – траса для гусеничної техніки;
3 – траса для колісної техніки; 4 – запасна траса для колісної техніки;
5 – протимінне обгороджування; 6 – покажчики для позначення меж броду;
7 – виїзд колісної техніки (і<10%); 8 – виїзд для гусеничної техніки(і<20%)

т.п.). виконують вирівнювання смуги руху профілюванням за допомогою шляхопрокладачів (бульдозерів).
В залежності від необхідної ширини смуги руху колонний шлях прокладають за один чи два проходи дорожньої техніки. Усунення зі смуги руху великих каменів виконують інженерними машинами розгородження (шляхонрокладачами, бульдозерами) або вибуховим способом. Для дроблення каміння використовують зовнішні підривні заряди, а також внутрішні заряди, розташовані в шурфах. Зовнішні заряди застосовують при прискореному підриванні каміння, які розташовують зверху каменя.
При необхідності підривання каменю здійснюють за кілька прийомів. Потім усувають уламки каменю із проїзної смуги за допомогою шляхопрокладача (бульдозера). Крутість підйомів і спусків, що мають нахили вище припустимих (8…10% для колісної і 15…29% для гусеничної техніки), зменшують їх зрізанням шляхопрокладачами чи бульдозерами.

2. Підготовка проїзної смуги на важкопрохідних ділянках. Маскування колонного шляху.

14

39 700
Прокладання колонних шляхів з темпом, км/год.:
в чагарнику і дрібноліссі 2…3
по пересіченій місцевості 6…8
по сніжній цілині 8…15
Відривання котлованів, м3/год. 200…250
Вантажопідйомність кранового обладнання, т 2
Лебідка: довжина тросу, м 100
Спушувач: глибина спушування, м 0,5

Шляхопрокладач БАТ-2

45 700
Прокладання колонних шляхів з темпом, км/год. 5…10
Пророблення проходів з темпом, км/год.
в лісових завалах 0,34…0,45
в кам’яних завалах 0,3…0,35
Переміщення ґрунту, м3/год. 230…300
Вантажопідйомність телескопічної стріли, т 2
Виліт телескопічної стріли, м 8,8

і руйнувань та влаштування переходів через перешкоди.
Можливості:
за 3...5хв. влаштувати два проходи в мінних полях противника (УР-77);
за 50...60хв. обладнати 60т- мостовий перехід через перешкоду шириною до 40м, глибиною до 3,5м, (к-т ТММ-3М);
за 3...5 хв. обладнати 50т-мостовий перехід через перешкоду шириною до 18м (МТУ-20);
підготовити шлях по середньо-пересічній місцевості з темпом 6...8 км/год., по сніжній цілині при глибині снігу до 0,8м з темпом 8...10 км/год. (БАТ-2 або ИМР-2М);
влаштувати проходи в завалах з темпом 0,3...0,4 км/год. або підготувати колонний шлях з темпом 6…10 км/год. (ИМР-2М).

видимими позначками і обладнується простою огорожею в місцях небезпечних для руху, а також сигнальними позначками, що світяться, для забезпечення руху в ночі.
Маскування колонних шляхів забезпечується правильним вибором напрямку з врахуванням природних масок.
Приховування окремих ділянок колонного шляху від наземної і повітряної розвідки противника досягається будівництвом вертикальних і горизонтальних масок, масок-перекриттів, а також спотворенням зовнішнього вигляду (маскування під зруйнований).
Маскування шляхів проводять влаштуванням несправжніх шляхів.
Приховування руху військ по колонним шляхам здійснюється встановленням на ділянках, що добре видимі, придорожніх і над дорожніх масок-екранів, масок-перешкод, які приховують від оптичного і радіолокаційного спостереження, а також за допомогою димових завіс.

18

В залежності від місця встановлення вони поділяються на придорожні і наддорожні.

Рис. Вертикальна маска з солом’яних (хмизу, жердин) матів.

Придорожні вертикальні маски встановлюються вздовж рокадних доріг. Вони можуть бути з каркасом чи без нього. Каркас масок складається зі стійок, що закопуються чи забиваються в ґрунт через 3…6 м., тяжів чи прогонів, що закріплюються на стійках через 0,5…1,5м по висоті, і відтяжок.

Наддорожні вертикальні маски встановлюють на фронтальних дорогах. Нижній край полотна маски підвішується на висоті, що забезпечує вільний проїзд усіх видів техніки і транспорту.

– шток; 4 – гиря; 5 – нижня упорна шайба; 6 – занурюваний в ґрунти штамп; hг – висота падіння гирі; hшт – довжина штампу, який забивають в ґрунт

3.Визначення прохідності місцевості

Рис. Ручний пенетрометр РП-1:
1 - ключ; 2 - ручка; 3 - рухлива голівка; 4 - направляюча шпилька;
5 - калібрована пружина; 6 - шкала зусилля вдавлення;7 - опора пружини; 8 - штанга; 9 - кільцева проточка;
10 - засувка; 11 - покажчик глибини вдавлення; 12 - опорна плита; 13 - конічний наконечник;
А - площина східчастого зрізу для контролю зусилля 200 Н;
Б - площина для контролю зусилля 400 Н

ІВАНА ОГІЄНКА

Автор: РУСНАК В. М.

21

м. Кам’янець-Подільський
2016 рік

Дисципліна:
Військова підготовка
Предмет
Військові дороги і колонні шляхи