Дорожні покриття і споруди. Типи дорожніх покриттів і споруд. (Тема 2.1) презентация

підготовки

Дисципліна:
«Військова підготовка»
Предмет:
«Військові дороги і колонні шляхи»

Автор: РУСНАК В. М.

м. Кам’янець-Подільський – 2016 рік

і споруд

Навчальні питання:
1. Призначення і типи дорожнього покриття. Збірні дорожні покриття, їх конструкції і застосування.

2. Дорожні споруди, їх види. Дорожні знаки на військових дорогах і колонних шляхах.

і застосування.

Дорожнє покриття є основною частиною дороги. Його влаштовують на ширину проїзної частини або на всю ширину дорожнього полотна, воно призначено для забезпечення безпечного руху машин зі швидкістю яка визначена в залежності від категорії дороги та передачі навантаження, яке виникає під час експлуатації дороги до земляного полотна.

Типи дорожнього покриття
- Удосконалені капітальні покриття
- Удосконалені полегшені покриття
- Перехідні покриття
- Нижчі покриття
- Збірні дорожні покриття

бути не менш 1,5 розміру найбільш великої фракції матеріалу, який застосовується у шарі.

із сумішей, що укладаються в гарячому стані;
в) бруківки з брущатки і мозаїки на бетонній
або кам’яній основі;
г) покриття з бітумно-мінеральних сумішей, із застосуванням міцного щебеню і грузлого бітуму, що укладаються в гарячому стані, для кліматичних зон із сумарними річними опадами до 400 мм.

Область застосування: на дорогах I, II і ІІІ категорій, на основних внутрішньозаводських дорогах промислових підприємств і особливо важливих будівельних об’єктах та на дорогах III і ІV категорій (при відповідних техніко-економічних обґрунтуваннях).

5

теплому і холодному станах;
б) покриття з бітумно-мінеральних сумішей, щебеневих або гравійних, що готуються на заводах;
в) покриття з міцного щебеню, що не містять фракцій дрібніше 5 мм, обробленого бітумами;
д) покриття з великоуламкових (до 40 мм), піщаних або супіщаних ґрунтів, оброблених бітумною емульсією, з цементом змішуванням в установці (із пристроєм поверхневої обробки);
е) покриття для шарів зносу на покриттях перехідного типу.

Область застосування: на дорогах III, IV і V категорій, а при будівництві дорожніх покрить у кілька черг і на першій черзі будівництва доріг II і ІІІ категорій, внутрішньозаводських дорогах промислових підприємств, де по санітарним умовам не можуть бути допущені покриття перехідного типу.

7

ІІ. Перехідні покриття:
а) щебеневі, гравійні та з інших міцних мінеральних матеріалів з необхідним ущільненням їх при будівництві;
б) покриття з ґрунтів і місцевих маломіцних кам’яних матеріалів оброблених органічними і неорганічними в’язкими компонентами;
в) те ж, але оброблених сполученням різних в’язких компонентів і добавок активних речовин;
г) бруківки з брущатого і колотого каменю.
Область застосування: на дорогах IV і V категорій, а для будівництва дорожніх покрить у кілька черг також на дорогах III і IV категорій (для першої черги будівництва), на внутрішніх дорогах промислових підприємств і будівельних об’єктів, де по санітарних умовах і умовам руху немає необхідності в застосуванні покрить удосконалених видів.

що влаштовуються з застосуванням дерева (лежневі, колодні) суцільні і колійні;
в) збірні дорожні покриття (всіх видів).

Область застосування: на дорогах V категорії й усередині кар’єрів, для руху автомобілів високої прохідності. При будівництві дорожніх покрить у кілька черг – також на дорогах IV категорії (для першої черги будівництва).

8

– колійний із ґратчастих щитів; б – суцільний з дорожніх щитів на повздовжніх лежнях; в – суцільний з колод (накатника); г – суцільний з фашин, 1 – дорожні щити; 2 – лежень (d=14…15 см); 3 – колесовідбій (d=12…24 см);
4 – шар ґрунту товщиною 5…10 см; 5 – фашина (d=25-30 см);
6 – дротова скрутка; 7 – колоди (накатник).

9

колод: а – щит і колоди;
б – покриття із щитів, виготовлених з колод.

з жердин.

фанера; 2 – брус; 3 – болт;
4 – металева оправа;
5 – гайка.

Рис. 9. Елементи ЗРДП в транспортній упаковці по 10 шт.

покриття; б – суцільне покриття.

Рис. 11. Основні види металевих сіток:
а – сітка зварна дорожня (арматурна);
б – сітка сталева плетена “рабиця”;
в – сітка металева (дротова) ткана.

шарніром.

13. Вид суцільної прямокутної дорожньої плити

русі вперед; б – безупинної дії при русі назад;
в – циклічної дії при русі назад з укладанням покриття
за допомогою кран-балки.

каменю (габіонів). Дерев'яні труби влаштовують прямокутної або трикутної форми і кістяком з повздовжніх (поперечних) рам, пальових опор без кістяка чи щитів з колод. Труби з кістяком улаштовують при великих витратах води (замість зруйнованих малих мостів), а труби без кістяка – при малих витратах води.

Для виготовлення труб застосовують колоди діаметром
12…22 см, а також дошки товщиною 4 см і шириною до 20 см.

2. Дорожні споруди, їх види.
Дорожні знаки на військових дорогах і колонних шляхах.

19

заповнення виїмки ґрунтом із забезпеченням дренажу з каменів;
б – заповнення виїмки дерев'яною кліткою; 1 – хмиз (дерен); 2 – камінь (щебінь); 3 – шар ґрунту; 4 – рівень води; 5 – колесовідбій;
6 – поперечний настил з колод (d=18…20 см); 7 – кам'яний накид.

праворуч встановлюють дві рами, утворені лежнем, насадкою і з'єднуючими їх через 1,5 м стійками. Між рамами на землі укладають розпірки, а зверху кріплять суцільний настил. Труба може бути також утворена двома рядами паль, що забиваються в ґрунт через 1,5 м. Зверху палі поєднуються насадками, на які укладають суцільний настил.

Рис. 17. Дерев'яні прямокутні труби:
на рамних опорах; на пальових опорах; 1 – настил; 2 – стійка;
3 – лежень; 4 – паля; 5 – насадка; 6 – розпірка, 7 – гравій (щебінь).

21

труби через 1 м на два подовжніх лежні і кріплять до них штирями. На рами укладають дошки або колоди. Ложе труби залишають ґрунтовим або в залежності від швидкості бігу води в трубі зміцнюють його дерном, щебенем чи гравієм.

22

Рис. 18. Дерев'яна трикутна труба:
1 – лежень; 2 – гравій (щебінь); 3 – трикутна рама з колод (d=20…22 см);
4 – штир; 5 – закладні колоди (d=12…14 см); 6 – глина.

і боковий щити мають повздовжнє розташування пластин, дошок чи колод, а верхній щит - поперечне розташування. Щити між собою скріплюють цвяхами. У верхній частині труби через 2…3 м розміщають розпірки, кінці труб обрізають паралельно укосу земляного полотна.

23

Рис. 19. Прямокутна труба з щитів

смуги руху на важкопрохідних ділянках місцевості.

24

Рис. 20. Труби зі збірних дорожніх покрить:
а – трикутна; б – прямокутна

– з отвором 0,4х1 м; б – з отвором 0,6х1 м;
1 – гравій (щебінь); 2 – скоби.

б – з отвором шириною до 1,2 м.

Труби з місцевого постелистого каменю, що укладається насухо, улаштовують
при висоті насипу до 1,5 м і ширині отвору труби до 1,2 м. Прольоти до 0,7 м перекривають кам'яними плитами.

26

При великих прольотах верхніми каменями стінки роблять напуск. Товщину плити приймають не менш 1/3 її довжини, або в 1,5 рази більше величини прольоту. Товщина стінки повинна бути не менш половини її висоти. Прольоти більш 1,2 м перекривають накатником.

над ними влаштовують ґрунтову насип товщиною не менш 0,5 м.
Отвір труб роблять виходячи з розмірів, труб що раніше існували на місці відновлення спорудження або визначають розрахунком.

Рис. 23. Труби з габіонів: а – з отвором 0,6х0,6 м; б – з отвором 0,9х1,2 м;
1 – гравій (щебінь); 2 – дротові скрутки.

27

3 – циліндричний елемент (ланка); 4 – основа;
5 – щебенева насипка.

Рис. 25. Фільтруюча насип

добре видимими в денних і нічних умовах знаками. На шляхах встановлюють вказівні, попереджувальні і забороні знаки.

Попереджувальні знаки вказують на наявність важких і небезпечних для руху місць, забороні знаки - на заборону проїзду всіх типів техніки або тільки її окремих видів (гусеничної чи колісної). Їх форму, розміри і колір приймають відповідно до Правил дорожнього руху. Попереджувальні знаки встановлюють на відстані
150…250 м від початку небезпечної ділянки, забороні - безпосередньо перед ділянкою, на якій необхідно ввести відповідні обмеження.

отруйними речовинами і границь мінно-вибухових загороджень. Форму знаків огородження і порядок їх встановлення визначають відповідно до вимог керівництв.

30

Вказівні знаки мають різну форму і вид. Вони служать для позначення напрямку руху і належності колонного шляху частині (підрозділу). Варіанти знаків військового виготовлення представлені на рис. 16 (номер шляху пишуть посередині знака).

Позначення колонних шляхів здійснюють у ході їхнього прокладання. Знаки встановлюють, як правило, на дерев'яних чи металевих стійках на висоті 1,5…1,8 м від поверхні землі з правої сторони по ходу руху або попарно з двох сторін колонного шляху на такій відстані один від одного, щоб водій міг одночасно бачити не менше двох знаків.

б – з місцевих матеріалів;
1…5 – для шляхів руху (відповідно корпусний, бригадний, батальйонний, ротний і взводний шляхи); 6…8 – для рубежів розгортання (відповідно в батальйонні, ротні і взводні колони).

виготовлення - (МБФ) чи пристрої, що виготовляються у військах.
Для зручності включення і вимикання МБФ оснащують розмикачами, що представляють собою пластину, виконану з електроізоляційного матеріалу, яка вставляється в проріз, зроблений у корпусі МБФ, між лампочкою і елементом живлення.

32

Рис. 27. Ліхтар МБФ із розмикачем:
1 – джерело струму; 2 – розмикач; 3 – лампочка.

б – держак для МБФ;
1 – кріпильний гвинт; 2 – опорна пластина.

підготовки

Дисципліна:
«Військова підготовка»
Предмет:
«Військові дороги і колонні шляхи»

Автор: РУСНАК В. М.

м. Кам’янець-Подільський – 2016 рік