Бойове застосування підрозділів ППО СВ ЗС України презентация

ППО бригади та армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України, їхніми завданнями та бойовими можливостями по прикриттю підрозділів.

довести до тих, хто навчається, тактико-технічні характеристики основних зразків озброєння та військової техніки підрозділів протиповітряної оборони та армійської авіації.

виховувати у студентів почуття відповідальності за якісне надбання нових знань та умінь.

командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 29 грудня 2010 р. № 574. – К.: МОУ, 2010.
Бойовий статут військ ППО, ч. II, 1998 р.
Наставление войскам противовоздушной обороны Сухопутных войск, 1969 г.;
Додаткова:
Тактика: підручник / В.В. Вишняков, Г.А. Дробаха, А.А. Каленський, Є.Б. Смірнов; Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”. – К., 2009.
Тактика загальновійськових підрозділів: навчальний посібник / О.П. Романенко, В.І. Шарий, В.О. Варюхін та ін.; Мін-во оборони України; – К.: АЗСУ, 1998.

Сухопутних військ Збройних Сил України
2. Тактико-технічні характеристики основних зразків озброєння та військової техніки підрозділів протиповітряної оборони та армійської авіації.

Сухопутних військ Збройних Сил України

противнику ураження і відбиття його ударів по військах та об’єктах, що прикриваються, а також комплекс заходів, що вживаються для зменшення ефективності ударів повітряного противника.

відбиття його ударів по військам, що прикриваються,
збереження їх боєздатності і створення умов для виконання ними поставлених завдань.

завдання, наявності сил та засобів, дій повітряного противника можуть застосовувати такі способи ведення протиповітряного бою:
зосередження вогню по найбільш важливим цілям для їх надійного ураження;
розосередження вогню для завдання повітряному противнику максимальних втрат;
самостійне ураження противника батареями, установками та бойовими машинами.

(боєприпасами) здійснюється для створення в короткі строки найбільш вигідного бойового порядку, зосередження зусиль на прикритті частин, підрозділів, які вирішують в даний момент головні завдання, а також для відновлення порушеної системи вогню засобів протиповітряної оборони або виходу з-під можливих ударів противника.

Маневр пiдроздiлами (обслугами) здійснюється шляхом переміщення їх на iншi напрямки або перебудовою їх бойового порядку.

Маневр вогнем містить в собі: зосередження вогню по важливим цілям, розподіл вогню при одночасному або послідовному знищенню цілей та перенесенням вогню на нові цiлi.

Маневр ракетами (боєприпасами) здійснюється перерозподілом ракет (боєприпасів) мiж пiдроздiлами (обслугами).

військ, що прикриваються;
заборона ведення противником повітряної розвідки;
знищення засобів повітряного нападу в польоті;
боротьба з повітряними десантами, аеромобільним військами противника у польоті.

часткові:
в обороні
прикриття батальйонів першого ешелону особливо у напрямку зосередження основних зусиль бригади;
прикриття батальйонів другого ешелону бригади під час його висування і введення в бій;
прикриття артилерії і КП бригади, а також підрозділів які діють в смузі забезпечення.

в наступі
прикриття підрозділів бригади в вихідному районі, при висуванні, розгортанні, на рубежі переходу в атаку;
батальйонів першого ешелону, які діють на НГУ, а також тих хто відбиває контратаки резервів противника;
артилерію і КП бригади;
батальйонів другого ешелону при введенні їх в бій, а також тих хто має найбільший успіх.

нього своїх військ, прикриття та захисту угруповань військ, пунктів управління, аеродромів, тилових та інших об'єктів від ударів противника з повітря, боротьби з його авіацією, крилатими, оперативно-тактичними і тактичними ракетами, повітряними десантами в польоті та повітряними елементами розвідувально-ударних комплексів.

Усі штатні сили та засоби ППО бригади об’єднані у зенітний ракетно-артилерійський дивізіон.

сил бригади в різних видах бою від ударів літаків, вертольотів та інших засобів повітряного нападу противника з гранично малих, малих та середніх висот.

висотах:
2-3 мб (тб) , БрАГ та ПУ бригади;
Засоби ППО бригади за один цикл стрільби спроможні знищити:
повітряних цілей – 3 од. при витраті 1 б/к – 4 од.
Засоби ППО мбр за умов витрати 1 бк та максимальних перешкод противника здатні уразити до 14 цілей.
(Потенційні можливості без урахування втрат ЦК).
При ударі по бригаді групи до 20 бойових літаків ефективність ППО складає 15-20 %.

взводу управління (пункту управління), зенітних самохідних установок, радіопеленгаторами, оптичними приладами на гранично малих, малих та середніх висотах на місці та під час руху.
Дивізіон спроможний:
виявити засоби повітряного нападу на дальності до 45 км на малих висотах.
одночасно супроводжувати і вести вогонь по 15 – 17 повітряним цілям.
знищити під час витрати одного боєкомплекту ЗКР у складних умовах 2 - 4 засоби повітряного нападу, у звичайних умовах 6-8 засобів повітряного нападу.
Дивізіон здатний вести ефективну боротьбу з крилатими ракетами, літаками, вертольотами, що летять на дальностях до 5 км ЗРК, 2,5 км ЗАК і зі швидкістю 300 – 500 м/с.
Час розгортання у бойовий порядок батареї з похідного 3-5 хв.

своєчасному виявленню низько літаючих цілей противника, їх розпізнаванню та оповіщенню з використанням автоматизованих комплексів управління.
Р о з в і д у в а л ь н і м о ж л и в о с т і характеризуються дальностями виявлення та розпізнавання повітряних цілей на різних висотах з заданою імовірністю, кількістю одночасно супроводжуємих та видаваємих цілей на КП (ПУ), можливістю ведення розвідки під час руху.
Так, РЛС ППРУ–1 здатна виявити цілі з ймовірністю 0.5 з відстанню до 45 км, а його апаратурою об’єму, передачі та відображенню даних повітряної обстановки (АСПД-12) передати в зенітні підрозділи данні про 5-6 цілей за 10 с., пасивні радіопеленгатори виявляють повітряні цілі на відстані 10-15 км. Вказані відстані виявлення відповідають 0,5–2 хв підлітного часу повітряних цілей до кордонів зони ураження (вогню) зенітними засобами бригади.

е н і м о ж л и в о с т і характеризуються часом розгортання в бойовий порядок і часом згортання в похідний порядок, швидкістю пересування, прохідністю та запасом ходу, часом переносу вогню, можливістю ведення розвідки та вогню під час руху або з короткої зупинки.
Маневрові можливості зенітних підрозділів бригади забезпечують безперервну підтримку підрозділів бригади в різних видах бою та марші, так як вони здатні вести вогонь, як з місця так в русі.
Маневр вогнем зенітні підрозділи можуть здійснювати в смузі 5-8 км, що забезпечує прикриття батальйону, як в наступі так і в обороні. При цьому забезпечується перенос вогневих зусиль зенітних підрозділів на любий напрямок з якого авіація противника буде наносити удар по батальйону.
Час переносу вогню з одних цілей на інші складає 15-20 с, що відповідає ешелонуванню малих груп авіації противника по глибині при зосередженому ударі.

умовах загальновійськового бою.
Частини і підрозділи армійської авіації ведуть розвідку, знищують бойову техніку та живу силу противника при обороні наших військ, здійснюють вогневу підтримку під час наступу чи контратаки, висаджують тактичний десант, доставляють у вказані райони бойову техніку та особовий склад, евакуйовують поранений особовий склад та виконують інші важливі завдання.
Організаційно армійська авіація складається з полків, до штату яких входить 2(3) вертольотні ескадрильї, які мають по 5 ланок (в ланці 4 вертольоти). Вертольотні ескадрильї можуть бути озброєні вертольотами Мі-24, Мі-8, Мі-26 або бути змішані.

спеціальні завдання.

До вогневих завдань відносяться:
1. Знищення рухомих, головним чином броньованих, об’єктів на передньому краї і в тактичній глибині;
2. Знищення повітряного десанту і аеромобільних частин (підрозділів) в районі висадки;
3. Прикриття від ударів авіації та повітряної розвідки противника;

До десантно-транспортних завдань відносяться:
1. Десантування тактичних (оперативно-тактичних) повітряних десантів;
2. Забезпечення прольоту тактичного повітряного десанту в район десантування та підтримка бойових дій;
3. Перевезення військ, техніки, вантажів продовольства та ПММ.

розвідка місцевості;
2. Радіоелектронне подавлення;
3. Мінування з повітря;
4. Постановка димових завіс;
5. Пошуково-рятувальні роботи.

викликом;

Атака вертольота за викликом

пошук і знищення об’єктів;

Атака вертольотів за раніш визначеним планом або у ході самостійному пошуку

Швидкість і висота їх польоту залежать від положення противника, погодних умов і місцевості.
При висуванні з глибини і маневрі в межах тилових районів своїх військ вони летять горизонтально на висоті близько 15м., по мірі наближення до тилового кордону частин першого ешелону переходять на режим польоту з огинанням рельєфу місцевості, що, ускладнює їх виявлення радіолокаційними засобами розвідки противника.
Над бойовими порядками підрозділів першого ешелону і перед фронтом своїх військ вертольоти летять на висоті 3-5м.

Для вертольотів в ході бойових дій створюються:
основні і запасні райони зосередження,
очікувальні райони,
передові пункти,
основні і запасні вогневі позиції.

укрити або замаскувати вертольоти. На маршрутах підльоту до переднього краю призначають очікувальні райони. Їх займають на короткий час, поки ведеться дорозвідка цілей і уточнюються бойові позиції (вогневі рубежі).
Передові пункти призначаються на видаленні 20 – 25км. від переднього краю в цілях поповнення боєприпасами і паливом.
Вогневі рубежі визначаються на відстані 3-8км. від об'єкту удару. Займаються вони завчасно або в ході бою з таким розрахунком, щоб можна було раптово атакувати.

підходом до цілей на граничну дальність.

Атака вертольота з положення зависання

з місця і з горизонтального польоту

високоефективним засобом ураження наземних цілей. Атакують вони, як правило, раптово, здійснюючи переліт в район можливого застосування невеликими групами, на висоті 5-15м., при цьому максимально використовують для маскування рельєф місцевості. З'являючись в зоні дії наземних засобів ППО всього на 25-50с. (а в перспективі час може скоротитися до 15-25с.).
 
 Так під час атаки броньованої техніки витрачається на:
набір висоти 5-14с.
визначення дальності до мети і вирівнювання 5-12с.
прицілювання, пуск і наведення ПТКР 12-16с.
зниження (посадка) 4-8 с.

(8-10км).

Застосування вертольотами багатозарядних некерованих авіаційних ракет (НАР)
 

бойового завдання і прориву ППО противника, зручне і безперервне управління, свободу маневру і пілотування, безпеку польоту.
В залежності від встановлених параметрів (дистанції, інтервалу, швидкості) бойові порядки можуть мати вигляд:
зімкнутого,
розімкнутого або
розсердженого строю.

В зімкнутих бойових порядках вертольоти розміщуються відносно один одного на максимальних відстанях, що забезпечують безпеку пілотування і можливість одночасного застосування засобів ураження.

В розімкнутих бойових порядках вертольоти в підрозділах і самі підрозділи слідують на збільшених інтервалах і дистанціях в межах візуальної або радіолокаційної видимості. Політ в такому бойовому порядку забезпечує більшу свободу пілотування і маневру, а також покращує умови для знаходження наземних цілей і спостереження за повітряним простором. Максимальні відстані і інтервали в розімкнутих бойових порядках обмежуються відстанню зорового або радіолокаційного зв’язку, а мінімальні повинні виключати можливість ураження двох сусідніх вертольотів однією зенітною ракетою або звичайним зарядом.

один другого. Положення їх в повітрі обумовлено порядком виконання бойового польоту і метеорологічними умовами. При польоті в розсерджених бойових порядках екіпажам призначаються вибрані маршрути, ешелони і часові інтервали, які виключають можливість зіткнення вертольотів.
Перелічені види бойових порядків можуть застосовуватися в одному бойовому польоті в різних варіантах.
Наприклад:
полк може виконувати політ в розсердженому бойовому порядку по - ескадрильно;
ескадрильї можуть діяти в розімкнутих бойових порядках,
а ланки - в зімкнутих.

безпосереднього прикриття механізованих та танкових підрозділів на полі бою.

прикриття механізованих та танкових підрозділів від засобів повітряного нападу.

наземних військ, знищення повітряних цілей на дальностях до 2500 м і висотах до 1500 м, що летять зі швидкістю до 450 м/с, а також наземних (надводних) цілей на дальності до 2000 м з місця, з короткою зупинки і в русі.

та “Ігла-1ˮ призначені для ураження низько літаючих вертольотівПереносні зенітні ракетні комплекси “Іглаˮ та “Ігла-1ˮ призначені для ураження низько літаючих вертольотів і літаків противника на зустрічних й паралельних курсах в умовах впливу природних та штучних теплових перешкод.